У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, розкрито наукову новизну й практичну значущість, висвітлено методи дослідження, наведено дані щодо апробації й упровадження одержаних результатів та структури роботи.
У першому розділі «Теоретичні засади формування іншомовної компетенції у фаховому писемному спілкуванні майбутніх логістів» подано теоретичне підґрунтя навчання студентів спеціальності «Логістика» фахової іншомовної писемної комунікації: проаналізовано сучасний стан викладання ІМ у немовних вишах як засобу спілкування між фахівцями різних галузей, схарактеризовано мовну особистість студента-логіста в процесі професійно орієнтованого навчання ІМ у контексті особистісно-діяльнісного підходу, визначено зміст професійно орієнтованого навчання студентів-логістів фахової писемної комунікації, а також виокремлено інформаційно-комунікаційні технології як сучасний засіб діловодства й професійно орієнтованого навчання ІМ.
Сьогодення актуалізувало питання про мовну підготовку фахівців, які покликані розвивати й прискорювати технічний прогрес, оскільки ІМ для сучасного випускника немовного вишу виступає одночасно засобом виробництва й гуманізації освіти та частиною культури. Висококваліфікований фахівець має володіти рівнем і якістю професійної іншомовної комунікативної компетенції, яка уможливить його мобільність та конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці.
Сучасний стан викладання ІМ у немовних вишах характеризується як позитивними тенденціями, так і невирішеними проблемами. До позитивних тенденцій ми віднесли впровадження до вишів України кредитно-модульної системи, укладання чинних програм з англійської (2005) та німецької (2006) мов для студентів немовних спеціальностей у контексті загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (2003), забезпечення процесу викладання ІМ друкованими й електронними засобами навчання. При цьому курс ІМ, передуючи в навчальних планах фаховим навчальним дисциплінам, відкриває резерви випереджального професійного навчання студентів, роблячи ІМ засобом набуття ними нових професійних знань. Серед негативних тенденцій слід назвати відірваність викладання ІМ від потреб практики й абстрактний характер її викладання, зростаючі вимоги до якості навчання за одночасного скорочення годин з ІМ, розрив між змістом університетської іншомовної підготовки майбутніх фахівців і реальною практикою використання ІМ тощо.
Аналіз різних точок зору науковців щодо навчання ІМ у немовному виші дозволив нам уточнити кінцеву мету професійно орієнтованого навчання ІМ студентів-логістів як формування міжкультурної професійної іншомовної комунікативної компетенції. Її складають іншомовна комунікативна компетенція, у тому числі в письмі, соціокультурна компетенція, навчальна компетенція, зокрема інформаційно-комунікаційна компетенція, та рефлексивна компетенція.
Когнітивне підґрунтя професійної діяльності логістів складають професійні декларативні знання про наявні форми документів на приймання й відправлення вантажів та процедурні знання про правила їх оформлення, а також мовленнєві навички й уміння заповнювати ІМ логістичні документи. При цьому не менш значущими для професійної діяльності логіста є його особистісні якості: професійна свідомість, логістичне мислення, здатність швидко й незалежно приймати рішення, комунікабельність.
Визначені нами сфери професійно-ділової іншомовної комунікаціїлогістів у здійсненні міжнародних вантажоперевезень, типові комунікативно-мовленнєві ситуації писемного професійно-ділового іншомовного спілкування логістів, їхні соціально-комунікативні ролі, комунікативні наміри й комунікативні завдання, в яких ці наміри реалізуються, склали підґрунтя для відбору логістичних документів як матеріалу для навчання студентів-логістів написання АМ фахової документації.
Ведення діловодства комп’ютерними засобами є універсальним професійним умінням. Перехід логістичних компаній, які здійснюють міжнародні вантажоперевезення, на електронний документообіг зумовлює необхідність навчання майбутніх логістів заповнювати ІМ (поряд з друкованими) й електронні бланки фахових документів.
Цю тенденцію застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному справочинстві відображено в авторському електронному посібникові «Документація транспортної логістики англійською мовою». Навчальні матеріали посібника ознайомлюють студентів зі зразками автентичних логістичних документів, що супроводжують міжнародні вантажоперевезення, а також тренують майбутніх логістів у заповненні АМ віртуальних репрезентацій фахових документів.
У другому розділі «Методика формування англомовної компетенції у фаховому писемному спілкуванні майбутніх логістів» розкритотехнологію навчання студентів заповнювати АМ документи міжнародних вантажоперевезень: описано критерії відбору документів транспортної логістики як навчального матеріалу, укладено комплекс вправ для навчання студентів заповнювати англомовні логістичні документи, запропоновано 2 варіанти моделі відповідного навчання в умовах кредитно-модульної системи.
У відборі документів транспортної логістики як навчального матеріалу для формування у студентів-логістів компетенції у фаховому іншомовному писемному мовленні ми зважали на низку критеріїв: функціональність документа, його автентичність, соціокультурну цінність та адаптованість до навчального процесу. Серед фахових документів транспортної логістики було відібрано такі їхні типи, як-от: транспортні документи (4 види накладних) та товаросупровідні документи (пакувальний листок, інвойс, сертифікати якості й походження).
Використання бланків автентичних логістичних документів для навчання студентів-логістів їх заповнення уможливлює реалізацію комплексу цілей навчання ІМ. Практична мета передбачає формування в студентів складників іншомовної мовленнєвої компетенції в письмі (декларативних знань про документи транспортної логістики, процедурних знань про правила їх оформлення, мовленнєвих навичок і вмінь їх заповнення); освітня мета – формування складників соціокультурної компетенції (ознайомлення студентів з друкованими й електронними бланками автентичних транспортних і товаросупровідних документів) та складників інформаційно-комунікаційної компетенції (навчальних умінь роботи з електронними засобами навчання); розвивальна мета спрямована на формування в студентів складників рефлексивної компетенції (логістичного мислення, здатності швидко й незалежно приймати рішення, професійної свідомості, комунікабельності); виховна мета забезпечує усталену мотивацію до розвитку іншомовної професійної компетенції.
У контексті текстового підходу навчання студентів-логістів заповнювати документи міжнародних вантажоперевезень АМ умістила низку етапів. Нульовий етап (факультативний) передбачав актуалізацію студентами попередньо набутих фахових знань з логістики. Перший етап (обов’язковий) був спрямований на опрацювання студентами змісту логістичного документа, заповненого АМ. Другий етап (обов’язковий) – на навчання студентів заповнювати в логістичному документі окремі графи. Третій етап (обов’язковий) передбачав навчання студентів заповнення АМ бланку логістичного документа. Четвертий етап (обов’язковий) – само- й взаємоконтроль з боку студента і його одногрупників та контроль з боку викладача щодо якості заповненого бланку.
