Методика обучения информатике учащихся школ с крымскотатарским языком обучения Автореферат

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено цілі, завдання і методичні прийоми, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Методологічні і психолого-педагогічні аспекти навчання інформатики у національних школах» проведене дослідження психолого-педагогічних аспектів навчання інформатики у школах з кримськотатарською мовою навчання і показано, що методика навчання інформатики у школах з кримськотатарською мовою навчання вирішує три основні завдання – навчання, розвиток і виховання, що дозволило сформулювати розуміння психолого-педагогічних аспектів навчання інформатики, яке базується на створенні у учнів триєдиного підходу: Я – знаю, Я – вмію і Я – пропоную. Таким чином, запропоновану в роботі концепцію можна сформулювати так: Я-концепція спрямована на формування у учнів цілеспрямованості, упевненості і віри в успіх.

Проведено аналіз еволюції розвитку шкільного курсу інформатики, який з розвитком нових інформаційних технологій набув істотних змін в методичних системах і концепціях навчання інформатики у вищому і загальноосвітньому навчальних закладах, змінив акценти у змісті навчання, у формуванні у учнів першочергових знань, умінь і навичок, що, у свою чергу, призвело до переходу від програмістського підходу у навчанні інформатики до користувальницького. З усього викладеного вище можна зробити висновок, що методика навчання інформатики спрямована на формування понятійного апарату системно-інформаційної концепції, засвоєння технології роботи в системному середовищі Windows і в прикладних середовищах текстового редактора Word, графічного редактора Paint, в інших середовищах загального призначення, а також на одержання знань, умінь і навичок алгоритмізації та програмування.

Якщо навчальні програми розбити на сектори, то сектор програм для шкіл з кримськотатарською мовою навчання залишається практично незаповненим. Навчальні комп'ютерні програми, виконані на основі методичних підходів, розроблених автором, спрямовані на засвоєння і закріплення знань, умінь і навичок під час занять, у процесі спільної діяльності вчителя та учнів. Виконання домашніх завдань покликане вдосконалювати навички самостійної роботи учнів, вони плануються в таких формах: творчі роботи, навчити учнів відповідати на запитання рідною мовою.

Таким чином, розроблена методична система дозволяє одержати не лише глибокі знання з інформатики, але й сприяє відродженню рідної мови і становленню освіти кримськотатарською мовою, розвиває розумові і творчі здібності учнів, а також виховує патріотизм і любов до своєї Батьківщини і свого народу.

У другому розділі «Методика навчання інформатики учнів шкіл з кримськотатарською мовою навчання» розглянуто проблеми і завдання відродження національної освіти і методики навчання інформатики у школах з кримськотатарською мовою навчання і розроблено методику навчання інформатики кримськотатарською мовою. На сьогоднішній день в Криму відкрито 15 національних шкіл, де навчання ведеться на використанні концепції двомовності.

Моніторинг якості вивчення інформатики у школах з кримськотатарською мовою навчання показав, що навчання у таких школах ведеться двома мовами. Застосування двомовності обґрунтоване недостатньою кількістю підручників і навчально-методичних посібників, а також відсутністю кваліфікованих фахівців, які можуть вести заняття кримськотатарською мовою. Тому виникла необхідність введення компоненти кримськотатарської мови на всіх уроках, де мову знають і вчитель, і учні (мал. 1).

Проблему забезпечення підручниками і навчально-методичними посібниками кримськотатарською мовою з багатьох предметів уже вирішено. Однак необхідно відзначити, що на сьогоднішній день немає підручників з інформатики кримськотатарською мовою, а також досі немає розробленої концепції навчання інформатики кримськотатарською мовою.

Запропонована в роботі методична система навчання інформатики кримськотатарською мовою заснована на таких принципах сучасної освіти, як гуманітаризація, гуманізація, екологізація, диференціація, інтеграція, цілеспрямоване використання досягнень світової і національної культури, використання сучасних інформаційних технологій, формування творчої особистості як результату повноцінного багатокомпонентного процесу навчання.