Формирование лексических навыков учащихся 5 классов в системе работы над основными видами речевой деятельности Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність і доцільність вибору теми, ступінь розробленості проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу та завдання, розкрито етапи його проведення; висвітлено наукову новизну, теоретичне й практичне значення, методологічну основу та методи дослідження, описано структуру дисертаційного дослідження; подано відомості про апробування та впровадження результатів дослідного навчання в практику роботи шкіл з російською мовою навчання.

У першому розділі „Теоретичні основи формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності” розкрито лінгвістичні, психологічні, дидактичні передумови формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності; уточнено сутність поняття „лексичні навички”; висвітлено проблеми формування лексичних навичок учнів 5 класів у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності.

Проведений аналіз фахової літератури з проблеми дослідження дозволив констатувати, що формування лексичних навичок пов'язане із засвоєнням учнями практичним шляхом таких лінгвістичних понять, як „лексичне значення слова”, „омоніми”, „синоніми”, „антоніми”, „багатозначні слова”, „слова в прямому і переносному значенні”.

Роботу з цими одиницями введено до експериментально-дослідного навчання. Для учнів ці поняття адаптовано відповідно до їх вікових особливостей та поступового ускладнення відомостей про них залежно від етапу роботи.

У дослідженні виходимо з того, що оволодіння словом сприяє формуванню лексичних навичок, спрямованого на осмислення семантики слова, вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів та на вибір слів у контексті.

Серед комплексу умов, які забезпечують оволодіння словом, виділяємо знання семантики слова, його сполучуваність та сферу вживання.

Урахування в навчанні неоднорідності лексичного складу російської мови, суттєвої ролі стилістичної віднесеності слова в організації висловлювання сприяє розвитку в учнів „чуття слова”, „чуття стилю”, що залежать від уміння слухача (читача), мовця адекватно сприймати, репродукувати та доречно вживати в мовленні лексичні засоби.

Орієнтація в навчанні на існуючі в мові системні лексичні об’єднання (синонімічні, антонімічні, тематичні, лексико-семантичні, споріднені) створюють важливі передумови формування в учнів навичок вибору слів щодо вирішення мовленнєвих завдань і кількісно-якісного збагачення словникового запасу.

Аналіз наукових джерел доводить, що в навчанні учнів вибору слів важливу роль відіграють два основні регулятори мовленнєвої діяльності: норма та комунікативна цілеспрямованість.

Літературна норма в свідомості тих, хто опановує її, володіє якостями особливої правильності та загальнообов'язковості.

Відповідно до вимог комунікативної цілеспрямованості носії мови повинні опанувати функціональні різновиди мови, а також орієнтуватися в прагматичних умовах спілкування, що суттєво впливають на оптимальний вибір й організацію лексичних засобів.

Специфіка роботи над основними видами мовленнєвої діяльності на уроках російської мови з метою формування лексичних навичок учнів 5 класів потребує усвідомлення естетичної функції мови, яка реалізується за допомогою мовних одиниць: слово, словосполучення, речення. На думку вчених, мовні одиниці мають потенційні можливості впливати на почуття слухачів і читачів. Процес формування лексичних навичок залежить від урахування основних ознак тексту (цілісність, зв'язність, інформативність, членованість, послідовність, модальність, завершеність).

Дослідження психологів та психолінгвістів (Л.Виготський, Д.Ельконін, М.Жинкін, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн та ін.) доводить, що розумова та мовленнєва діяльність, покладені в основу формування лексичних навичок, доступні для усвідомлення та практичного засвоєння п’ятикласниками.

Установлено, що ефективність формування лексичних навичок залежить від вчасного ознайомлення учнів з основними лексичними явищами в сенситивний для засвоєння мови й мовлення віковий період, що відповідає 5 класу й визначається змістом, який перевищує рівень актуального розвитку учнів, але таким, що не виходить за межі „зони найближчого розвитку”. Закінчення сенситивного періоду характеризується пригасанням можливості ефективного розвитку здібностей, для яких попередній віковий відрізок був найбільш сприятливим.

Цей вік є ефективним для розвитку психологічних процесів – мислення, сприйняття та формування мовних здібностей, особливого чуття дитини до мовних явищ.

Аналіз психологічної літератури та розкриття психологічних аспектів формування лексичних навичок дозволяють при створенні експериментальної методики спиратися на основні їх положення, застосування яких забезпечує ефективність досліджуваного процесу.

Доведено, що доцільним у процесі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності буде формування лексичних навичок на текстовій основі, яке передбачає сприйняття, оцінку, вибір та організацію лексичних засобів з погляду правильності, доцільності, змістовності та виразності.

Мовленнєва діяльність буде успішною, якщо вона психологічно організована, вмотивована, цілеспрямована, ситуативно обумовлена та відповідає належному рівню розвитку учнів.

Формування лексичних навичок має будуватися з урахуванням механізмів мовлення, які суттєво впливають на сприймання, репродукцію та породження висловлювання.

Механізми осмислення регулюють перекодування через еквівалентні заміни ключових слів. Механізм прогнозування допомагає визначити ймовірність появи того чи іншого слова в тексті. В умовах російсько-українського мовного середовища важливе значення має механізм переносу та корекції набутих лексичних навичок.

На процес лексичного відбору, за даними психолінгвістики, можна впливати шляхом формування в школярів критичного підходу до слововживання за допомогою спеціальних вправ, що пов'язані з предметом, завданням, темою, основною думкою повідомлення, визначенням типу й стилю мовлення.

Результативність формування комунікативно-мовленнєвих умінь у роботі над формуванням лексичних навичок залежить від того, наскільки розвинені в учнів оперативна, довготривала пам'ять та емоційно-чуттєва сфера: відчуття, уявлення, техніка асоціацій; дієвий характер сприйняття.

Методика формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності реалізувалася поетапно.

Лінгводидактичний аспект дослідження передбачав усебічний аналіз принципів, методів та прийомів роботи з метою формування лексичних навичок з урахуванням основних видів мовленнєвої діяльності.

Аналіз фахової літератури (М.Баранов, І.Лернер, С.Львов, М.Рождественський, В.Скалкін, О.Текучов, М.Успенський та ін.), присвяченої дидактичним основам навчання, дозволяє визначити специфіку застосування загальнодидактичних (наступності й перспективності, розвивального навчання, системності й послідовності, свідомості та творчої активності, зв’язку теорії з практикою, науковості, наочності, доступності) та частковометодичних принципів (екстралінгвістичний, лексико-граматичний, функціональний, нормативно-стилістичний, взаємодії російської й української мов, градуальності), що забезпечують ефективність формування лексичних навичок учнів 5 класів на уроках російської мови.

Результативність такої роботи залежала від застосування ефективних методів і прийомів. Найбільш ефективними серед них були теоретичні (пізнавальні), практичні методи, а також методи контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). Характерними прийомами виступають традиційні (робота над словом, конструювання словосполучень, речень, текстів) та інтерактивні (рольові, ситуативні завдання).

Зазначимо, що в експериментально-дослідному навчанні використання інтерактивних прийомів стимулює мовленнєво-розумові процеси школярів, позитивно впливає на добір лексичних одиниць, сприяє розвиткові творчих здібностей, що забезпечує успішне формування лексичних навичок учнів.

Спираючись на класифікації вправ, описані в методиках викладання російської мови як рідної (М.Баранов, А.Купалова, Т.Ладиженська, Г.Михайловська), виявлено вихідні позиції, що визначають побудову системи вправ (одноаспектних, рецептивних, репродуктивних, комунікативно-творчих, комбінованих), спрямованих на формування лексичних навичок учнів 5 класів.

Одноаспектні вправи передбачають формування лексичних навичок, до яких відносять з'ясування, уточнення лексичного значення слова за допомогою контексту, визначення слів, що мають емоційно-експресивне забарвлення та навички роботи з різноаспектними словниками.

Рецептивні вправи спрямовані на сприйняття, оцінювання лексичних одиниць, осмислення їх ролі в тексті.

Репродуктивні вправи сприяють відтворенню текстів-взірців, що передбачають збереження лексичних одиниць в усному та писемному переказі.

Комунікативно-творчі вправи орієнтовані на відтворення деформованого тексту, продовження тексту за початком, вставлення в тексти слів і словосполучень, заміну слів синонімами, творче використання вивчених лексичних одиниць у власних висловлюваннях. Зазначені вправи сприяють формуванню в учнів продуктивних умінь самостійно, доречно й творчо використовувати лексичні одиниці в усному та писемному мовленні.

Комбіновані вправи формують весь комплекс лексичних навичок, які необхідні у продуктивній комунікативній діяльності та націлені на створення власних усних і писемних висловлювань, різних за формою та змістом (тексти-мініатюри, художні замальовки, словесні натюрморти, лінгвістичні казки) з використанням мовних засобів виразності.

У другому розділі „Стан проблеми формування лексичних навичок у методичній літературі та шкільній практиці” проаналізовано стан проблеми та її віддзеркалення в методичній літературі; проведено детальний аналіз чинних програм, підручників і методичних посібників з проблеми дослідження; в ході констатувального зрізу виявлено рівні сформованості лексичних навичок учнів 5 класів.

Ретроспективний аналіз проблеми дослідження дозволив констатувати, що її актуальність не зменшується протягом багатьох років, залишаючись значущою для теорії та практики навчання російської мови.

У розділі розкрито погляди К.Ушинського, Ф.Буслаєва, І.Срезневського на сутність та змістовність характеристики досліджуваного явища. Підкреслюючи взаємодію лексичної роботи з розвитком мовлення учнів, учені акцентували увагу на першочерговості формування навичок мотивованого використання лексичних одиниць у мовленні.

Детальний аналіз програм і підручників з російської мови свідчить про орієнтацію сучасної методики на активізацію комунікативно-творчої діяльності учнів, розвиток і вдосконалення у них навичок доцільно вживати мовні засоби відповідно до ситуації спілкування в усіх видах мовленнєвої діяльності. Однак, як показують спостереження, на практиці це реалізується недостатньо, оскільки в процесі формування лексичних навичок повною мірою використовуються рецептивна та продуктивна діяльність учнів.

Результати анкетування, аналіз відвіданих уроків, вивчення передового педагогічного досвіду дають підставу стверджувати, що на уроках російської мови не приділяється належної уваги роботі над формуванням лексичних навичок, зокрема недостатнє забезпечення методичною літературою з проблеми діяльнісного підходу до лексико-семантичної роботи позбавляє вчителя надійного орієнтування у виборі видів вправ, дидактичного матеріалу, форм роботи. Усе це, безперечно, відбивається на рівні сформованості лексичних навичок учнів.

Для того щоб розробити експериментально-дослідну методику формування лексичних навичок учнів 5 класів у системі роботи над основними видами мовленнєвої діяльності та визначити показники її ефективності, було проведено констатувальний зріз, мета якого – з’ясувати рівень сформованості лексичних навичок п’ятикласників; визначити готовність учнів використовувати лексичні засоби; виявити типові помилки в усному й писемному мовленні.

На констатувальному етапі визначено критерії оцінювання правильності виконання учнями запропонованих завдань: а) сприймати лексичні одиниці й оцінювати їх роль у тексті; б) добирати, знаходити й виправляти лексичні помилки в писемному мовленні; в) доречно використовувати виражальні мовні одиниці в усному та писемному мовленні.

За результатами проведення експериментальних завдань визначилися рівні: високий, достатній, середній, низький.

Високого рівня досягають учні, які доречно вживають у власних висловлюваннях слова відповідно до їх лексичного значення, умов, завдань спілкування, що забезпечує доцільність, правильність і виразність їхнього мовлення.

Достатній рівень характеризується вміннями учнів визначати лексичне значення слів, хоча не завжди усвідомлюється їх роль у тексті; добирати слова в прямому, переносному значенні для точного й образного зображення дійсності, доцільно використовувати їх у створенні власних висловлювань. У мовленні учнів трапляються поодинокі орфографічні, пунктуаційні, граматичні помилки та незначна кількість стилістичних огріхів.

Середній рівень спостерігаємо в учнів, які знаходять лексичні одиниці в запропонованому тексті, але не можуть визначити їх роль; у них виникають труднощі при виборі лексичних одиниць залежно від ситуації спілкування; фрагментарно використовують емоційно-експресивні, стилістично-забарвлені слова у власних висловлюваннях, мають місце випадки їх недоречного вживання або в не властивому для них значенні.

Низький рівень виявляють учні, які неадекватно сприймають значення окремих слів у тексті, не завжди правильно визначають значення багатозначних слів, слів з прямим, переносним значенням, не вміють оцінювати своє та чуже мовлення з погляду точного, доречного та виразного слововживання, не вміють добирати лексичні одиниці відповідно до ситуації мовлення. У висловлюваннях трапляються поодинокі випадки використання синонімів для вирішення комунікативних завдань. У письмових роботах багато орфографічних, граматичних, пунктуаційних помилок, а також стилістичних недоліків.

Результати констатувального експерименту свідчать про те, що в роботі з формування лексичних навичок необхідно враховувати: 1) знання учнів з лексики, отримані в початковій школі та 5 класі; 2) вільне володіння семантикою слова; 3) роботу над розвитком передмовленнєвих лексичних навичок: визначати лексичне значення слова, розуміти всі його відтінки, уточнювати лексичне значення слова через контекст, розрізнювати лексичні одиниці, користуватися різноаспектними словниками, розпізнавати, зіставляти, протиставляти, класифікувати, групувати лексичні явища, обґрунтовувати правильність вибору слів; 4) засвоєні лексичні знання учнів 5 класів потребують подальшого закріплення й удосконалення засвоєних знань, умінь і навичок в умовах мовленнєвої діяльності.