КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізуються сучасний стан її наукової розробленості, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; формулюються мета і завдання, об’єкт та предмет дослідження; характеризується методологічна основа; визначається наукова новизна одержаних результатів, їх теоретичне і практичне значення; наводяться відомості про апробацію та публікацію основних положень дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ 1 «Загальна характеристика функцій Української держави» складається з трьох підрозділів, в яких розкриваються поняття, ознаки та сутність функцій держави, надаються їх критерії класифікації та види, аналізуються їх конституційно-правові основи.

У підрозділі 1.1 «Поняття та сутність функцій держави» висвітлюються основні положення теорії функцій держави на сучасному етапі державотворення, що обумовлені переходом України до нової моделі державного ладу, формуванням нового типу правосвідомості суспільства. Розгляд етимологічного походження та значення терміна «функція» в інших галузях наукових знань, аналіз існуючих в правовій доктрині підходів до розуміння дефініції функції держави дозволили уточнити визначення поняття «функції держави», розкрити їх ознаки, з’ясувати співвідношення терміна «функції держави» з термінами «функції політичної системи суспільства», «функції державних органів», «функції державної влади», «функції місцевого самоврядування», «функції органів місцевого самоврядування».

Вивчення і розробка теорії функцій держави в сучасних умовах слугуватиме основою для дослідження конституційно-правових засад об’єктних функцій Української держави, в тому числі політичної.

У підрозділі 1.2 «Класифікація функцій Української держави» надаються критерії класифікації та види функцій Української держави на сучасному етапі. Проблема класифікації функцій держави є важливою складовою вивчення конституційно-правових засад функцій держави, оскільки має як теоретичну, так і практичну значущість. У теоретичному плані – це вибір критеріїв класифікації та чітке їх дотримання, а у практичному – це питання повноти охоплення діяльності держави та її інституцій, виведення практичних рекомендацій щодо вдосконалення основних напрямів і видів діяльності держави, зокрема в політичній сфері.

Розкривається співвідношення понять «система» і «класифікація», які є не тотожними, але разом із тим тісно пов’язаними між собою, де перше – існує як об’єктивна дійсність, а друге – виступає як засіб пізнання цієї дійсності, що поєднує в собі як соціально-політичні, так і логіко-пізнавальні властивості.

Функції Української держави класифіковано за об’єктами (сферами) діяльності держави на внутрішні (політична, економічна, соціальна, екологічна, культурна) і зовнішні (оборонна, зовнішньополітична, зовнішньоекономічна, гуманітарна, екологічна, зовнішньокультурна) функції держави; за способами діяльності держави на законодавчу, виконавчу, судову, контрольно-наглядову; за тривалістю дії на постійні та тимчасові.

У підрозділі 1.3 «Конституційно-правові основи функцій Української держави» зазначається, що успішна реалізація об’єктних функцій Української держави потребує, насамперед, зміцнення їх конституційно-правових основ, що є можливим за допомогою таких заходів: подальше оновлення та кодифікація законодавства, адаптація внутрішнього законодавства України до законодавства Європейського Союзу, подальше проведення збалансованих конституційної і політичної реформ, зміцнення наукових, інформаційних, фінансових основ конституційного законодавства, узгодження правових норм з іншими соціальними нормами тощо.

Ґрунтовний аналіз норм Конституції та інших нормативно-правових актів, якими регламентується цілісна, повноцінна система об’єктних функцій Української держави, дозволив побудувати ієрархічну систему нормативно-правових актів, які складають інститут законодавства функцій Української держави. В роботі виокремлено чотири групи нормативно-правових актів, що складають систему конституційно-правового інституту законодавства функцій Української держави.

Розділ 2 «Конституційно-правова характеристика політичної функції Української держави» складається з трьох підрозділів, в яких розкриваються поняття та конституційно-правовий зміст політичної функції держави, конкретизуються форми і методи її реалізації.

У підрозділі 2.1 «Поняття політичної функції Української держави» аналізується еволюція наукових поглядів до розуміння політичної функції держави. Історичний екскурс дозволив відзначити, що за радянських часів політична функція взагалі не виокремлювалася як самостійна функція держави. Система основних функцій сучасної Української держави значною мірою відрізняється від системи функцій колишнього СРСР та УРСР як у зв’язку зі зміною природи, характеру нашої держави, державного ладу, так і у зв’язку із певними зрушеннями в теорії функцій держави у вітчизняній науковій правовій думці.

Дослідження політичної функції держави з точки зору політологічних та управлінських аспектів, аналіз етимологічного походження терміну «politikа» та інших вихідних категорій політології дозволили закласти фундамент та надали базові орієнтири для подальшого наукового опрацювання проблематики політичної функції держави. Проведений аналіз дозволив виокремити в сучасній юридичній науці два підходи до розуміння політичної функції держави. Перший підхід ґрунтується на констатації факту наявності політичної функції держави як відносно самостійної в системі об’єктних функцій і розумінні того, що її наукове опрацювання знаходиться на початковій стадії. Прихильники другого підходу взагалі не виокремлюють політичну функцію держави як самостійну об’єктну функцію, а напрями діяльності держави в політичній сфері розглядають в межах інших функцій. Обґрунтовано, що політична функція держави є відносно самостійною об’єктною функцією, яка в сучасних державотворчих процесах, в умовах проведення конституційної та політичної реформ має визначальний характер для подальшого економічного, соціального, екологічного і культурного розвитку.

У підрозділі 2.2 «Конституційно-правовий зміст політичної функції Української держави» політична функція держави розглядається як органічне поєднання напрямів і видів державної діяльності в політичній сфері. Ця функція є багатогранним та складним політико-правовим явищем.

Конституційно-правовий зміст політичної функції Української держави розкрито через виокремлення та дослідження таких складових: 1) вироблення, реалізація й гарантування державної внутрішньої і зовнішньої політики; 2) створення умов та інститутів для розвитку народовладдя; 3) забезпечення умов для розвитку і функціонування політичної системи суспільства; 4) створення механізмів досягнення політичної стабільності та забезпечення національної безпеки.

У підрозділі 2.3 «Форми та методи реалізації політичної функції Української держави» проводиться аналіз етимологічного походження та філософського визначення категорій «форма» і «метод», аналізуються їх взаємовплив та взаємозв’язок, розкриваються їх поняття, особливості та види. Форми реалізації функцій держави є зовнішнім виразом здійснення функцій держави, а методи – набором необхідних правових та організаційних інструментів їх реалізації.

Дослідження форм реалізації функцій держави надало можливість виокремити два теоретичні підходи до трактування форм реалізації політичної функції держави, в основі яких лежать різні класифікаційні критерії. Наведені види форм реалізації цієї функції не мають взаємної суперечливості, вони не тільки сумісні, але й доповнюють одна одну. В роботі обґрунтовано поділ методів реалізації політичної функції Української держави на дві групи: загальні та спеціальні.

Розділ 3 «Механізм реалізації політичної функції Української держави» складається з трьох підрозділів, в яких розкриваються поняття та елементи механізму реалізації політичної функції Української держави, обґрунтовується місце і роль державних і недержавних інститутів в ньому.

У підрозділі 3.1 «Поняття та елементи механізму реалізації політичної функції Української держави» механізм реалізації політичної функції Української держави розглядається як складне за своєю суттю явище, що має власну структуру, складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів. Дослідження категорій «механізм», «механіцизм», «механізм держави» дозволило виділити та проаналізувати такі необхідні та визначальні особливості механізму реалізації цієї функції: ієрархічність; цілісність; структурованість; взаємодія та динаміка.

В роботі обґрунтована авторська концепція щодо виокремлення нормативно-правової та інституціональної складових механізму реалізації політичної функції Української держави. Доведено, що ефективність механізму реалізації політичної функції Української держави в цілому забезпечується ефективністю кожної складової її механізму. Безпосередній вплив на процес реалізації функцій держави має і соціальне середовище як сукупність економічних, політичних, соціальних, культурних, психологічних та інших чинників, які є передумовою ефективної взаємодії нормативно-правового та інституціонального елементів механізму реалізації політичної функції держави. Серед політичних факторів, що суттєво впливають на реалізацію політичної функції Української держави, виокремлено та проаналізовано позитивні та негативні.

Використання теоретико-правових конструкцій «механізм реалізації функцій держави» та «механізм реалізації політичної функції Української держави» дозволило розкрити зміст функції держави як динамічної, фактичної й постійної діяльності держави в політичній сфері, проникнути в її внутрішню структуру, дослідити роботу всіх її елементів.

У підрозділі 3.2 «Державні інститути механізму реалізації політичної функції Української держави» використано структурно-функціональний підхід до вивчення державних інститутів в механізмі реалізації політичної функції Української держави, що дозволило розглянути державні інститути як нормативно визначену ієрархічну систему державних органів, де кожний має своє призначення, місце і роль та дослідити діяльнісний аспект, функції й повноваження державного органу, необхідні для реалізації політичної функції.

Державним інститутам належить ключова роль в інституціональному механізмі реалізації політичної функції Української держави, оскільки саме вони безпосередньо і створюються для виконання функцій і завдань держави, наділяючись для цього державно-владними повноваженнями. В сучасних політико-правових умовах існує об’єктивна потреба визначення і законодавчої регламентації правового статусу кожного із державних інститутів механізму реалізації політичної функції Української держави, що забезпечить їх раціональну та науково обґрунтовану організацію і функціонування в усіх сферах життя, в тому числі в політичній.

У підрозділі 3.3 «Участь недержавних інститутів у механізмі реалізації політичної функції Української держави» обґрунтовується положення, що надійною основою взаємодії громадянського суспільства та демократичної держави є, насамперед, створення організаційно-правового механізму постійної участі народу, громадських об’єднань та інших колективів громадян в управлінні справами держави і суспільства, вплив на організацію та формування державного апарату, контроль за його діяльністю.

Серед недержавних інститутів, насамперед, виокремлюються політичні партії та громадські організації, у яких є достатній потенціал, що дозволяє громадянам брати участь у процесі прийняття політичних рішень з життєво важливих питань і здійснювати контроль за їх виконанням та таким чином впливати на реалізацію політичної функції держави.

Проведений аналіз дозволив визначити тенденції розвитку інститутів громадянського суспільства, які є не лише значущими в політичному і правовому аспектах, а й такими, що утворюють єдиний комплекс заходів, покликаних забезпечити створення ефективної моделі механізму реалізації політичної функції Української держави.