У вступі дисертаційної роботи розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено предмет та об’єкт, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування місцевих бюджетів» розкрито економічну сутність місцевих бюджетів як складової системи бюджетного регулювання, досліджено методологічні засади розмежування та закріплення доходних та видаткових повноважень між рівнями бюджетної системи, узагальнено та систематизовано досвід формування місцевих бюджетів у країнах з розвиненою та перехідною економікою, визначено можливості його врахування у практиці бюджетного регулювання в Україні.
Формування місцевих бюджетів як вагомої складової системи бюджетного регулювання зумовлює необхідність теоретичного узагальнення та переосмислення існуючих підходів щодо їх ролі у соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних одиниць та забезпечення добробуту громадян.
Обґрунтовано, що вихідним у розумінні сутності місцевих бюджетів є визначення змісту базових категорій, у тому числі системи міжбюджетних відносин, системи фінансового забезпечення місцевого самоврядування, механізму фінансового вирівнювання, бюджетної децентралізації. З урахуванням положень основних теорій та поглядів, зокрема теорії суспільного вибору, економіки суспільного сектору, державних та місцевих фінансів, місцевих суспільних благ, розкрито економічну сутність місцевих бюджетів як складової системи бюджетного регулювання, яка полягає у сукупності фінансово-економічних відносин з приводу формування, перерозподілу, використання, фінансового вирівнювання територіальних та муніципальних грошових фондів, призначених для реалізації власних і делегованих завдань та функцій, затверджених відповідною місцевою радою, у процесі збалансованого управління бюджетними ресурсами.
Доведено, що місцеві бюджети є вагомим джерелом фінансування адміністративно-територіальних одиниць, основою місцевих фінансів. Структура та обсяг дохідної частини місцевих бюджетів залежить від економічного та природно-ресурсного потенціалу територій і рівня розвитку системи міжбюджетних відносин. З місцевих бюджетів фінансуються не лише власні повноваження органів місцевого самоврядування, а й частина делегованих державою повноважень.
Удосконалення бюджетного механізму фінансового забезпечення місцевого самоврядування виступає важливою складовою фінансово-економічного регулювання, що впливає на процес формування та виконання місцевих бюджетів, реалізацію дієвого механізму міжбюджетних відносин та стан соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Аналіз розмежування доходних та видаткових повноважень між рівнями вітчизняної бюджетної системи свідчить, що існує значна кількість повноважень, що перебувають у спільному віданні державного та місцевого рівнів влади.
Встановлено, що вагомими принципами розподілу доходних повноважень та доходів між рівнями бюджетної системи є наступні: повноваження із встановлення та регулювання певних доходів повинні належати тим органам влади, від економічної політики яких залежить величина податкової бази цих доходів, забезпечення зацікавленості органів місцевого самоврядування у формуванні сприятливих умов для соціально-економічного розвитку територій, власні доходи бюджетів кожного рівня повинні бути основою для реалізації закріплених за ними видаткових повноважень, підвищення стійкості фінансового забезпечення адміністративно-територіальних одиниць. Основними засадами розподілу видаткових повноважень та видатків між рівнями бюджетної системи держави є принципи субсидіарності, територіальної відповідності, диференціації, ефективності.
На сучасному етапі економічних перетворень доцільним є формування бюджетної політики у сфері міжбюджетних відносин, спрямованої на ефективний розвиток регіонів та посилення якісного рівня реалізації принципу субсидіарності бюджетної системи. Зазначене потребує удосконалення підходів щодо формування доходної частини місцевих бюджетів, оптимізації розмірів територіальних громад, впровадження програмно-цільового методу планування на всіх рівнях бюджетної системи. Застосування механізму міжбюджетних відносин забезпечує самостійність органів місцевого самоврядування у сфері планування, формування та виконання місцевих бюджетів та належним чином розмежовує відповідальність даних органів за виконання власних і делегованих повноважень.
Удосконалення процесу формування доходів місцевих бюджетів повинно здійснюватись з урахуванням досвіду зарубіжних країн у частині збільшення ресурсної бази, підвищення ролі власних надходжень. У країнах з розвинутою економікою місцеві бюджети формуються переважно за рахунок власних доходів, частка яких в загальних доходах коливається в межах від сорока до вісімдесяти відсотків. Ступінь залежності місцевих бюджетів від фінансової допомоги держави свідчить про рівень централізації бюджетної системи. До країн із достатньо високим рівнем бюджетної централізації належать, зокрема Англія, Польща та Словаччина, у яких частка трансфертів в доходах місцевих бюджетів коливається в межах від п’ятдесяти до семидесяти відсотків. Натомість Швеція, Фінляндія, Данія належать до групи країн із незначною часткою трансфертів у доходній частині місцевих бюджетів, що свідчить про значний рівень децентралізації бюджетної системи. Аналіз динаміки показників, що характеризують структуру місцевих бюджетів унітарних європейських країн, засвідчив поступове наближення показників країн з трансформаційною економікою до рівня розвинутих.
Накопичений зарубіжний досвід у сфері формування місцевих бюджетів свідчить, що у більшості країн із розвинутою економікою існує два функціональні види місцевих бюджетів: поточний та інвестиційний. Встановлено, що складовими доходної частини інвестиційного бюджету є місцеві запозичення, інвестиційні субсидії із державного бюджету, цільові банківські кредити. Видатки цього бюджету спрямовуються на капітальні вкладення, розвиток соціальної інфраструктури, оновлення основного капіталу та погашення боргу місцевих органів влади. Значення частки видатків інвестиційного бюджету в загальних видатках місцевих бюджетів становить до сорока відсотків, що сприяє стимулюванню соціально-економічного розвитку територій та країни в цілому.
Другий розділ «Основні тенденції формування та використання місцевих бюджетів України» присвяченийвиявленню особливостей становлення вітчизняної системи бюджетного механізму формування доходів бюджетів місцевого самоврядування, розкриттю тенденцій фінансування видатків місцевих бюджетів, дослідженню ролі міжбюджетних відносин у системі бюджетного регулювання, особливостей їх впливу на фінансове вирівнювання та збалансованість місцевих бюджетів.
