ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Продуктивність праці є одним з найважливіших індикаторів діяльності будь-якої економічної системи незалежно від її розміру і функцій. Вона виступає основним критерієм ефективності економіки і вирішальною умовою підвищення життєвого рівня населення. Зростання продуктивності праці має винятково важливе значення для досягнення визнаних світовою спільнотою економічних, соціальних і екологічних стандартів життєдіяльності суспільства.

В умовах ринкових відносин завдання підвищення продуктивності праці як джерела реального економічного зростання стає життєво важливим для подаль­­шого розвитку економіки. У сучасному світі економічними лідерами стають не ті країни, які мають значні природні ресурси, а ті, які здатні досягти високої продуктивності суспільної праці. Вітчизняне сільське господарство сього­дні перебуває в новій економічній ситуації, обумовленій вступом України до Світової організації торгівлі. Незабаром вітчизняні сіль­сько­господарські виробники опиняться в умовах вільної конкурентної боротьби з іноземними товаровиробниками, що мають значно вищу продук­тивність праці у своїй галузі. Відомо, що в умовах ринку агроформування, що мають високу трудомісткість продукції і, як наслідок, вищу її собівартість, програють в конкурентній боротьбі і припиняють свою діяльність.

Продуктивності праці повинна бути приділена першочергова увага і на рівні підприємств усіх сфер діяльності як одному з найважливіших показників ефективності, що характеризує рівень раціонального використання ресурсів і використовується для внутрішнього аналізу й планування ефективної господар­ської діяльності сільськогосподарського підприємства.

Важливість проблеми зростання продуктивності праці обумовлює постійну увагу до цієї теми вчених економістів в Україні і за її межами. Суттєвий внесок у дослідження значення продуктивності праці та пошук шляхів її зростання в сільському господарстві внесли відомі вчені: А.Г. Бабенко, О.А. Бугуцький, Д.П. Богиня, В.В. Вітвіцький, В.С. Дієсперов, О.І. Здоровцов, В.Ф. Машенков, М.Г. Назаров та ін.

Розвитком теорії продуктивності факторів у західній літературі займалися Б. Сей та Ф. Бастіа. Пізніше Д. Кларком сформульована теорія граничної продуктивності факторів, на якій заснована сучасна західна теорія продуктивності праці. Подальший розвиток цієї теорії пов’язаний з працями Д. Кендріка, Е. Денісона, Р. Солоу та ін.

Незважаючи на значний обсяг проведених попередніх досліджень, ряд теоретичних і практичних питань є невирішеними. Високий динамізм соціально-економічних та політичних чинників розвитку аграрної сфери вносить постійні корективи у формування та використання трудових затрат. Потребують дослідження питання виявлення тенденцій і факторів продук­тивності аграрної праці, раціонального забезпечення сільськогоспо­дар­сь­ких підприємств трудовими ресурсами, формування дієвого мотиваційного механізму, обґрунтування шляхів підвищення рівня продуктивності праці в галузі, удосконалення підходів щодо управління продуктивністю праці. Наукова і практична важливість указаних питань обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта­ційна робота виконана відповідно до затвердженої тематики науково-дослідних робіт кафедри статистики і економічного аналізу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Розробити пропозиції по удосконаленню методології аналізу виробничих ресурсів сільськогоспо­дарських підприємств і заходи підвищення ефективності їх використання в умовах реформування АПК" (№ ДР 0102U001838).

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є подальший розвиток теоретичних положень і розробка обґрунтованих практичних рекомендації щодо підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.

Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішені такі завдання:

–      узагальнити сутність теоретичних положень продук­тив­ності праці та пов’язаних з нею інших соціально-економічних категорій;

–      обґрунтувати методичні підходи до аналізу рівня продуктивності праці та факторів, що його формують;

–      дослідити методичні підходи до аналізу продуктивності праці в зарубіжній економічній науці і практиці;

–      проаналізувати сучасний стан та динаміку продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області;

–      виявити і дослідити вплив визначальних факторів на рівень продук­тивності праці у сільськогосподарських підприємствах;

–      змоделювати оптимальну чисельність працівників типових сільсько­госпо­­дарських підприємств регіону;

–      з'ясувати вплив системи соціально-економічних стимулів на рівень продуктивності праці;

–      визначити напрями і шляхи підвищення продуктивності праці;

–       розробити програму управління підвищенням продуктивності праці у сільськогоспо­дарських підприємствах.

Об’єктом дослідження є продуктивність праці у сільськогосподарських підприємствах в умовах трансформаційних процесів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти підвищення продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослід­ження стали вихідні положення вітчизняної і зарубіжної економічної теорії з питань продуктивності праці і зайнятості, законодавчі та нормативні акти державних структур, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ.

У процесі аналізу статистико-економічної інформації були використані такі методи: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретич­них та методичних аспектів визначення продуктивності праці та формуванні висновків); монографічний (при вивченні досвіду кращих підприємств регіону); аналітичні групування (при групуванні підприємств регіону за рівнем продук­тив­ності праці, фондо- та енергоозброєності, рівнем заробітної плати тощо); побудова рядів динаміки, графічний метод, індексний аналіз, (аналіз тенденцій продуктивності праці); кореляційно-регресійний аналіз (для кількісної оцінки впливу факторів на рівень продуктивності праці); економіко-матема­тичне моделювання (при визначенні оптимальної чисельності працівників підприємств). За допомогою спеціально організованого анкетного обстеження визначені основні соціально-економічні мотиви до продуктивної праці.

Джерелом інформації були дані статистичної звітності сільськогоспо­дарських під­приємств, матеріали Державного комітету статистики України та міжнародних статистичних установ, вітчизняні і зарубіжні наукові літературні джерела, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розвитку теоретико-методологічних положень і обґрунтуванні шляхів підвищення продук­тив­ності праці у сільсько­господарських підприємствах, а саме:

уперше:

–      запропоновано модель формування чисельності трудових колективів типових сільгосппідприємств регіону залежно від рівня ефективності використання виробничих ресурсів, розмірів підприємств та обсягів виробництва;

–      розроблено поетапну програму управління підвищенням продуктив­ності праці для сільськогосподарських підприємств;

удосконалено:

–      методику індексного аналізу продуктивності праці на основі комплексного використання загальних вартісних, трудових та індивідуальних індексів;

дістали подальший розвиток:

–      теоретичні підходи до визначення суті категорії продуктивності праці як головного фактора ефективності процесу праці; запропоновано використо­ву­вати систему натуральних, трудових і вартісних показників продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах;

–      методичні підходи до вимірювання продуктивності праці на базі зарубіжного досвіду використання показників багатофакторної продуктивності;

–      виявлення закономірностей розвитку продуктивності праці в умовах трансформаційних процесів аграрного сектору економіки;

–      система визначальних факторів продуктивності праці у сільсько­гос­по­дарських підприємствах, здійснено кількісну оцінку їх впливу;

–      система основних економічних та неекономічних стимулів до праці у сільськогосподарських підприємствах.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація пропозицій та рекомендацій щодо необхідності інтенсифікації виробництва, контролю й управління трудовими затратами, оптимізації і збалансованості основних виробничих ресурсів підприємства, посилення трудової мотивації працівників дозволить підвищити обсяги виробництва продукції, скоротити затрати праці та підвищити трудову активність працівників.

Результати досліджень, рекомендації щодо управління продуктивністю праці і формування системи соціально-економічних стимулів підвищення про­дук­­­тивності схвалені та рекомендовані до впровадження фахівцями Головного управління агропромислового розвитку Харківської облдер­ж­адміністрації (до­від­ка № 16/401 27.12.2007 р.), фахівцями Управління агропромис­лово­го розвитку Великобурлуцької районної державної адміні­стра­ції Харківської обла­сті (довідка № 03/115 від 26.03.2007 р.). Рекомендації, розроблені в роботі, впроваджені в окремих сільськогосподарських підприємствах Харків­ської області: СТОВ "Новий шлях" Борівського району (довідка № 73/12 від 19.03.2007 р.), ТОВ "Зоря" Великобурлуцького району (довідка № 135 від 22.02.2007 р.), ПАОП "Промінь" Красноградського району (довідка № 77 від 2.04.2007 р.).

Результати дослідження використовуються в Харківському національ­ному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва в навчальних курсах з ряду економічних дисциплін (довідка № 685 від 12.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконано узагальнення теоретичних положень щодо визначення сутності категорії продуктивності праці. Досліджено теоретичні основи продуктивності праці та методологічні підходи до її вимірювання в зарубіжній економічні теорії. Проаналізовано стан та динаміку продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах Харківської області. Виявлено напрям та ступінь впливу основних факторів на рівень продуктивності праці в досліджуваних підприємствах. Визначено оптимальну чисельність працівників залежно від розміру підприємства. Дисертантом розроблені положення поетапної програми управління підвищенням продуктивності праці у сільськогосподарських підприємствах.

Одержані результати дослідження з теми дисертаційної роботи є особистим здобутком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, 2002-2007 рр.); міжнародній науково-практичній кон­фе­­рен­ції, присвяченій 75-річчю економічного факуль­тету Харківського націо­нального аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Ринкові трансфор­мації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора" (м. Харків, 2004 р.); міжнарод­ній науково-виробничій конференції "Проблемы сельско­хозяй­ствен­ного произ­вод­ства на современном этапе и пути их решения" (м. Бєлгород, Росія, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспі­ран­тів, магістрів та студентів, присвяченій 190-річчю Харківського націо­наль­но­го аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва" (м. Харків, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 190-річчю з дня заснування Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні" (м. Харків, 2006 р.); державній науковій конференції "Аграрна наука – виробництву: проблеми економічного розвитку АПК" (м. Біла Церква, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства" (м. Харків, 2007 р.); Всеукраїн­ській науково-практичній конференції "Фінансово-кредитний меха­нізм функціонування аграрного комплексу" (м. Харків, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 13 наукових роботах, загальним обсягом 2,8 ум.-друк. арк., серед них: 10 – статті у фахових виданнях  обсягом 2,5 ум.-друк. арк.  (з них 9 одноосібно – 2,3 ум.-друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основна частина викладена на 170 сторінках. Повний обсяг роботи становить 233 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 47 таблиць, 11 рисунків, 18 додатків. Список використаних літературних джерел включає 180 найменувань.