VACANCIES AND COOPERATION

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено об’єкт і предмет, методи дослідження, сформульовано завдання, а також розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів для підвищення ефективності управління ризиками та зменшення негативного впливу від їх реалізації у трансформаційній економіці.

У першому розділі дисертаційної роботи «Банківські ризики: теоретико-методологічні засади» узагальнено сучасні теоретичні підходи до визначення й дослідження банківських ризиків. Проаналізовано економічну природу банківських ризиків з точки зору вітчизняного та міжнародного законодавства, що засвідчило відмінність та важливість їх застосування у банківській сфері.

У роботі здійснено теоретичне узагальнення суті категорій «ринковий ризик», «кредитний ризик» та «операційний ризик» на основі нормативних документів та економічної літератури. Це дозволило визначити особливості основних банківських ризиків, причини їх виникнення, ставлення зі сторони керівництва, підрозділів ризик-менеджменту та органів нагляду.

Автором визначено кредитний ризик як один з найсуттєвіших у банківській системі. Такий ризик наступає у випадку, якщо боржник не може виконати свої зобов’язання за контрактом (угодою), у виконанні якого зацікавлені треті особи (фінансові інститути) або органи регулювання та нагляду. Важливість кредитного ризику та зростання кількості та масштабності дефолтів сприяли тому, що Базельський комітет з банківського нагляду активно залучає та стимулює банки контролювати та оцінювати ризики у своїй діяльності. Зростаюча потреба у точній оцінці кредитних ризиків спонукає учених та практиків розробляти нові моделі оцінювання ризику.

Обґрунтовано, що операційний ризик суттєво відрізняється від інших банківських ризиків тим, що в процесі його вимірювання та регулювання основна увага приділяється фактам, які фіксують відхилення від норми, а не нормальному перебігу подій. У цьому полягає складність моделювання операційного ризику.

Показано, що управління операційними ризиками ускладнюється тим, що наслідки їх прояву можуть бути незначними, а ймовірність виникнення збитків – досить високою, або, навпаки, мати катастрофічні наслідки при низькій ймовірності виникнення.

Як відомо «Базель ІІ» структурований за трьома компонентами, однак у розрізі порушеної проблеми важливим є його компонент І «Мінімальні вимоги до капіталу», який розглядається з позицій основних підходів до визначення мінімального обсягу капіталу, що формується для покриття збитків від реалізації ризиків, а також з економічної та математичної точок зору. Визначено переваги та недоліки підходів вдосконаленого вимірювання, які дозволяють з більшою точністю оцінювати ризики та розраховувати обсяг капіталу, що формується для покриття збитків від реалізації ризиків, а також зменшувати цей обсяг за рахунок контролю за очікуваними та неочікуваними збитками. Проте, труднощами при впровадженні цього методу є складність методологічної основи та математичних моделей оцінювання ризику.

За результатами дослідження охарактеризовано досвід та етапи впровадження «Базеля ІІ» у світі. Серед слабких сторін Нової угоди автором виділено такі: переваги від впровадження складних та дорогих методик в першу чергу відчутні для великих банків; моніторинг підвищеної чутливості до ризиків дозволяє кредитувати більш ризикових клієнтів, проте за вищими ставками; під час спаду у бізнес-циклі (як правило, моделі оцінювання кредитного ризику за горизонт прогнозування приймають один рік) необхідно скорочувати кредитування, оскільки моделі прогнозування дають песимістичні прогнози; збір інформації про частоту дефолту ускладнюється тим, що така подія, як дефолт, виникає нечасто, хоча інформація про неї повинна систематично збиратися та фіксуватися; відсутність належного програмного забезпечення, програмних продуктів та спеціалістів, які б вчасно та ефективно забезпечували автоматизацію процесу розрахунку показників та створення звітів; неврахування особливостей економіки кожної країни, що призводить до викривленої картини дійсності та спотворених, необ’єктивних результатів.