ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ І США Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету і завдання, конкретизовано об’єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, сформульовано практичне значення результатів дисертації та особистий внесок здобувача у розробку обраної теми.

У першому розділі “Особливості формування та еволюція поглядів на розвиток зовнішньоторговельних відносин між країнами Європи та США” розглянуто методологічні та конкретно-історичні аспекти розвитку й дослідження відносин між США та країнами Європи за тривалий період, здійснено періодизацію пов’язаних із цим процесів, визначено взаємозв’язок між економічними, політичними та суспільно-цивілізаційними теоріями в контексті їх впливу на державну політику зовнішньоторговельних відносин трансатлантичних партнерів.

З’ясовано, що зовнішньоторговельні відносини між США та ЄС мають глибоку спільну концептуальну основу та систему поглядів на зовнішню торгівлю, що випливає з цілісності та еволюційного характеру торговельних теорій, які до середини ХХ століття формувалися переважно в межах Європи та Північної Америки. Така спорідненість і прогресивність обґрунтовано пояснює високий рівень інтегрованості між цими регіонами, а також їх визначальну роль у системі глобального управління торговельними потоками.

Визначено, що теоретико-методологічні засади сучасних ЗТВ між США та ЄС ґрунтуються на синтезі наукових економічних учень класичних і альтернативних теорій торгівлі з превалюванням неокейнсіанства (в сенсі посилення протекціонізму та фіскальної політики) і монетаризму (підвищення ролі грошово-валютного регулювання), а також послабленням дії неоліберальних течій (зменшення впливу світових торговельних організацій). При цьому суттєва корегувальна роль відводиться теорії співвідношення факторів виробництва В. Леонтьєва (концентрація виробництва високотехнологічних товарів і послуг), теорії економічних механізмів (диференціація співвідношення лібералізму і протекціонізму в різних країнах) і, особливо, новій теорії торгівлі (пожвавлення регіоналізації міжнародної торгівлі, посилення спеціалізації країн та конвергенція їх виробничих структур і структур попиту, зростання ролі транснаціональних корпорацій у міжнародній торгівлі). Відповідно до цього констатовано зміну пріоритетів економічної політики держав світу щодо пошуку резервів зростання за межами країни (відповідно до теорії зовнішньоекономічного мультиплікатора) на застосування заходів стабілізації економічної ситуації за рахунок жорсткої фіскальної політики.

Аналіз праць, у яких досліджується окреслена проблема, засвідчив, що ЗТВ між США та ЄС майже не розглядаються без урахування впливу глобалізації та лібералізації торгівлі й часто висвітлюються з огляду на геополітичні чи цивілізаційні аспекти. При цьому, трансатлантичну торговельну співпрацю рідко розглядають науковці «третіх» країн (в тому числі українські) в суто економічному аспекті.

Вивчення ЗТВ між США та європейськими країнами підлягає чіткій періодизації, починаючи з кінця ХІХ століття. Найбільш активна фаза відношень із врахуванням європейського інтеграційного чинника стала формуватися одразу після Другої світової війни, що супроводжувалося одночасною поляризацією світу, переміщенням світового економічного й політичного лідерства з Європи до США, розвитком ідеї об’єднання європейських країн та формуванням північноатлантичної військової коаліції. Відповідно до 1990 р. ЗТВ між США та ЄС розвивалися в тісному взаємозв’язку з геополітичними векторами, що зумовило пасивну роль зовнішньої торгівлі, як інструменту військово-політичного впливу. З 1990 р. в межах трансатлантичних відносин сформувалася нова парадигма, яка обумовила поглиблення економічної інтеграції, що отримало висвітлення в наукових публікаціях. До 2008 року досліджувана проблематика розглядалася з точки зору практично беззастережної лібералізації, глобалізації та закріплення концепції трансатлантичної економіки, проте з початком світової фінансової кризи намітилася тенденція до актуалізації протекціонізму у відносинах між США та ЄС. Сьогодні основні напрями дослідження проблеми можна об’єднати у три групи: критична оцінка попередніх спроб процесів трансатлантичної інтеграції з паралельним аналізом її доцільності; дослідження відповідності трансатлантичної інтеграції чинним міжнародним торговельним угодам; обґрунтування подальших дій в обраному напрямі за рахунок визначення потенційного ефекту від пом’якшення умов торгівлі.

У другому розділі “Концепційні засади формування та розвитку зовнішньоторговельних відносин між ЄС та США в сучасних умовах” визначено сутність ЗТВ, їх роль та характер по відношенню до США та ЄС, а також зв’язок із геополітичними та іншими чинниками.

На основі проведеного дослідження в дисертації сформульовано визначення ЗТВ, яке комплексно відображає їх сутність. Зазначено, що ЗТВ – це систематична чи разова взаємодія різних суб’єктів міжнародних відносин у ому числі інтегральних міждержавних утворень, країн, корпорацій, підприємств, організацій, установ та індивідів), що відбуваються на основі міжнародного поділу праці з приводу обміну товарами чи послугами, за умови перетину ними митного кордону, які передбачають існування домовленостей щодо ціни, якості та інших параметрів об’єкта обміну і покликані забезпечити взаємну вигоду, що потенційно вища за вигоду на внутрішньому ринку. Таке трактування ЗВТ містить мотиваційну складову, потенційний перелік суб’єктів учасників, вказує на предмет відносин і його обов’язкові умови.

Зазначено, що ЗТВ рідко повністю залежать лише від намірів та зусиль торговельних партнерів, зазвичай вони обмежуються тарифними чи нетарифними бар’єрами. Щодо США та ЄС перші в більшості галузей є однаковими або близькими до нуля, а другі, в окремих випадках, мають об’єктивний характер, що випливає з потреби забезпечити здоров’я та безпеку споживачів, уникнути надмірного імпорту, дотримуватися внутрішніх стандартів тощо.

Водночас, структуризація форм ЗТВ між США та ЄС окреслила важливе значення внутрішньогалузевої торгівлі, що здійснюється транснаціональними корпораціями і охоплює приблизно 40 - 50 % взаємного торговельного обороту. Із огляду на це, в роботі наголошено на актуальності відміни чи послаблення торговельних бар’єрів.

Відповідно до цього повною мірою виявляється інтегрованість торгівлі в інші галузі суспільного життя, серед яких найбільш вагомими є політика та геополітика. Їх вплив на торгівлю здійснюється через державний апарат управління, можливість використання лоббі, ототожнення політичних та економічних інтересів, підміну економічних інтересів політичними.

Підтверджено, що сучасна система ЗТВ підпадає під концепцію світового розвитку “Світ - система” І. Валлерстайна, в контексті якої приналежність економік США та ЄС до “ядра” обґрунтовує їх вагомий вплив на світовий розвиток.

Зазначимо що в межах цивілізаційного підходу концепція світового розвитку трансформується під впливом таких чинників: втрати доларом США гегемонічного становища в світовій валютно-фінансовій системі, втрати США економічного (але поки що не політичного) лідерства, посилення економічного та політичного протистояння між США та Європою, послаблення впливу НАТО на систему міжнародних відносин, нарощування економічної потужності Китаю та посилення його полюса впливу в системі зовнішньоекономічної діяльності.

Отримала розвиток концепція “конкуренції між інститутами” в межах торговельної інтеграції, згідно з якою акцент регулювання ЗТВ між країнами зміщується в напрямі регіональних торговельних угод. Підтвердженням цього є створення нових регіональних і континентальних зон вільної торгівлі, найбільшими з яких охоплено близько 60 % світового ВВП і приблизно 65 % світового експорту та імпорту.

Застосування системного підходу в процесі дослідження зумовило акцентування уваги на виявленні синергетичного ефекту, що виникає в умовах системної взаємодії і часто містить додаткові непрямі переваги для торговельних партнерів. З’ясовано, що ЗТВ між США та ЄС доцільно розглядати як нелінійну динамічну систему, що характеризується такими особливостями: фрактальна ешелонізація, внутрішня нестабільність, значний потенціал розширення меж системи ЗТВ завдяки нарощуванню кількісних показників із подальшим їх переростанням у якісні.

Наголошено на виникненні в процесі поглиблення ЗТВ за рахунок створення зони вільної торгівлі інтеграційних ефектів, що включають синергетичний ефект, ефекти емерджентності та оптимізації, які можуть накладатися один на одного та взаємозумовлюватися. При цьому, залежно від чинника, що їх зумовлює, вони можуть сприяти збільшенню ВВП та інших якісних показників, зменшенню витрат та досягненню інших ефектів.

У третьому розділі “Аналіз зовнішньоторговельних відносин між Європейським союзом і США” окреслено основні тенденції ЗТВ США та ЄС, обґрунтовано й простежено зв’язок фіскальних та фінансових механізмів із показниками зовнішньої торгівлі, проаналізовано систему регулювання ЗТВ між США та ЄС.

Константовано, що ЗТВ між США та ЄС тісно зв’язані зі світовими торговельно-економічними тенденціями, які своєю чергою, характеризуються відновленням докризового рівня виробництва і торгівлі, а також уповільненням темпів росту економічних показників. При цьому, частка названих торговельних партнерів у валовому виробництві і товарообігу скорочується через зростання аналогічних показників Китаю, нових індустріальних країн та деяких інших країн світу. Подібні тенденції спостерігаються щодо регіональних економічних блоків, частка торговельних показників економічних блоків за участю США та ЄС має стійку тенденцію до зменшення.

Виявлено симетрично-асиметричну залежність економік США та ЄС, що випливає з рівня торговельного партнерства та розміру взаємних інвестицій, а також різного характеру і спрямованості відносин через відмінність у типах власної ідентифікації: як країни і як регіонального економічного утворення. Відповідно до цього США є найбільшим торговельним партнером ЄС із найбільшою часткою експорту (17,1 %, що на 11,1 % менше, ніж у 2000 р.) та другою за розміром часткою імпорту (13,6 %, що на 11,0 % менше, ніж у 2000 р.) після Китаю. Для США ЄС також є найбільшим торговельним партнером із другою за розміром часткою експорту (18,2 %, що на 3,4 %, ніж у 2000 р.) та імпорту (16,6 %, що на 2,1 % менше, ніж у 2000 р.). Акцентовано також на важливості географічного чинника, що виявляється у значній частці країн-сусідів у експортній та імпортній структурі США та ЄС.

Зауважено, що США та ЄС посідають важливе місце, у торгівлі послугами, що становить 56,6% світового експорту (14,1 % - частка США, 42,5% - ЄС). При цьому взаємна торгівля послугами між ними досить компліментарна.

З’ясовано, що торговельний баланс між США та ЄС складається на користь ЄС: дефіцит торговельного балансу США у взаємній торгівлі в 2011 р. склав 106,4 млрд доларів (найбільший показник спостерігався у 2005 р. – 132,3 млрд доларів). Зменшення товарообігу в 2009 р. зумовило різке скорочення торговельного дефіциту майже вдвічі (рис. 1).

Подібна ситуація склалася і з торгівлею партнерів зі світом: торговельний дефіцит США становить 782,9 млрд доларів США, тоді як для ЄС – 99,1 млрд доларів. Зазначимо, що дефіцит у торгівлі США–ЄС спостерігається і за провідними товарними групами (машини й устаткування, хімікати, сільськогосподарські товари, енергоносії, текстиль і одяг, сталь і прокат).

У товарній структурі взаємної торгівлі США найбільше експортують до ЄС машини та устаткування (36,5 % проти 53,6 % у 2000 р.), а також мінеральне паливо (24,1 % проти 13,5 у 2000 р.). ЄС також найбільше експортує до США машини та устаткування (36,2 % проти 42,9 % у 2000 р.), а також хімічні речовини та супутні товари (24,2 % проти 16,6 % у 2000 р.). Найважливішим напрямом взаємної торгівлі між США та ЄС-27 є обмін високотехнологічними товарами, такими як авіакосмічна техніка, фармацевтика, радіо- і телекомунікаційне обладнання, комп’ютерна та офісна техніка, медичні, високоточні й оптичні прилади. У взаємній структурі зовнішньої торгівлі між ЄС-27 та США частка продукції високотехнологічних галузей становить 50–35 % експорту і 63–60 % імпорту. При цьому тенденція до збереження такої ситуації досить відчутна.