ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

У першому розділі «Теоретичні засади оподаткування зовнішньої торгівлі сільськогосподарських підприємств» досліджено зародження, становлення і розвиток системи оподаткування, еволюцію наукових поглядів стосовно природи та сутності окремих податків, трансформації наукових теорій щодо земельного податку, як основи системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, зміни у системі оподаткування сільськогосподарської галузі в процесі розвитку української державності, особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників сучасної України, специфіку та методичні аспекти оподаткування зовнішньої торгівлі сільськогосподарських підприємств.

В результаті дослідження теоретичних засад оподаткування зовнішньої торгівлі сільськогосподарських підприємств було визначено три етапи еволюціонування система оподаткування, основні положення якої формувалися під впливом постулатів економічної теорії, характерних для кожного з етапів розвитку. Так, перший етап розвитку оподаткування (ІV ст. до н.е. – ХІV ст.) був етапом зародження, протягом якого стягнення податків мало випадковий характер та не було основним джерелом доходів держави. На другому етапі (XVI – XVIII ст.) – фазі становлення та розвитку, з’являється велика кількість теорій податків, проте головною відмінністю цього періоду є те, що податки розглядалися як постійне джерело доходів держави. Третій етап (XIX – XX ст.) – це стадія, на якій система оподаткування стає уніфікованою, гармонізованою та більш ефективною, зменшується кількість податків. Дослідження етапів розвитку, ознак, притаманних кожному з них, сприяють формуванню наукових поглядів відносно удосконалення сучасної системи оподаткування України, в яких ключовим положенням є розуміння того, що оподаткування є складовою регулювання економіки держави.

Визначено, що земельний податок був історично одним з перших елементів податкової системи держав та основним елементом в оподаткуванні сільського господарства. Місце і роль, яку відігравала земля в системі суспільних відносин, визначало й місце земельного податку в системі оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Перші цілісні системні наукові погляди на земельний податок та систему оподаткування виникли на межі XVII–XVIII ст. В економічній науці серед наукових теорій оподаткування землі домінують фізіократична теорія оподаткування, класична теорія (теорія податкового нейтралітету), теорія оподаткування земельної ренти та теорія посиленого оподаткування земельного доходу.

Починаючи з часів Київської Русі і до радянської доби, земельний податок відіграв провідну роль в оподаткуванні галузі сільського господарства. Окрім того, він мав найбільше фіскальне навантаження серед усіх існуючих тогочасних прямих податків. Поступово оподаткування у сільському господарстві СРСР трансформувалося від земельного (реального) до прибуткового.

Доведено, що багато елементів чинної вітчизняної система оподаткування є надбанням колишнього Радянського Союзу. Перші спроби спрощення системи оподаткування у сільському господарстві через запровадження продовольчого, а згодом й єдиного сільськогосподарського податків були здійснені за радянської доби. Принципи прибуткового оподаткування, які виникли за тих часів, використовуються й нині.

Проведений аналіз взаємозв'язку сплачених податків сільськогосподарськими підприємствами України та показників економічної ефективності виробництва у 2005-2011 рр. (табл. 1) свідчить, що на результати діяльності таких підприємств чинять вплив не тільки розмір податкового тягаря, але і інші фактори, які пов’язані зі специфікою виробництва.