УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ТА РЕАЛІЗАЦІЄЮ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА (за матеріалами фармацевтичних підприємств України) Статья

Актуальність теми. Динаміка економічного розвитку в сучасних умовах усе більше залежить від технологічних зрушень на базі інновацій. Уміння формувати й ефективно використовувати інноваційний потенціал стає вирішальним фактором забезпечення конкурентоспроможності та розвитку вітчизняних підприємств. З іншого боку, за роки ринкових трансформацій Україна так і не змогла наблизитися до інноваційних параметрів розвинених країн й особливо у високотехнологічних галузях. Визнання пріоритетності інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, проголошення державної політики, спрямованої на інноваційну модель економічного розвитку, обумовлюють особливу актуальність розв’язання проблеми формування ефективної системи управління інноваційними процесами. Реформування системи управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств може й повинно стати основним чинником їх прискореного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та ефективності.

Проблеми управління інноваційною діяльністю є предметом багатьох наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. Для обґрунтування сучасних напрямів інноваційного розвитку велике теоретичне та методологічне значення мають праці таких учених, як Геєць В.М., Гончарова Н.П., Бутнік-Сіверський О.Б., Федулова Л.І., Семиноженко В.П., Завлін П.Н. та ін. Дослідженню сутності та структури інноваційного потенціалу, визначенню факторів, що на нього впливають, розробці методичних підходів до його оцінки присвячено праці Чухрай Н.І., Посилкіної О.В., Ілляшенка С.М., Галушка Є.С., Кравченко М.О., Новікової І.В., Федоніна О.С., Лапіна Н.І., Пригожина А.І., Кутейнікова А.А., Краснокутської Н.В., Лузіна А.Є., Гуніна В.Н. та ін. Багато аспектів управління інноваційним потенціалом підприємства залишаються дискусійними та недостатньо дослідженими, а саме: визначення та систематизація чинників, що впливають на формування та реалізацію інноваційного потенціалу підприємства, методично-прикладні підходи до побудови моделі управління інноваційною діяльністю на мікрорівні, методики оцінки інноваційного потенціалу підприємства та результативності його використання.

Проблеми управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу є особливо важливими для підприємств наукоємних галузей економіки, до яких належить і фармацевтична. Актуальність зазначених питань зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» згідно з планами наукових досліджень за темами: “Методологічні засади та прикладні аспекти управління конкурентоспроможністю фірми в умовах трансформації економіки України” (№ ДР 0101V006457) - автором особисто розроблено підрозділ «Особливості інноваційної діяльності суб’єктів малого підприємництва в Україні»; “Розвиток систем управління ринково орієнтованих підприємств” (№ ДР 0106V007082) - автором особисто розроблено підрозділ «Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу організації».

ета і завдання дослідження. Метою дисертації є наукове обґрунтування теоретико-методичних і прикладних засад управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу підприємства.

Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі науково-практичні завдання:

проведено аналіз понятійно-категоріального апарату інноваційного менеджменту та запропоновано авторську версію змістовного наповнення базових дефініцій;
ідентифіковано особливості інноваційної діяльності;
визначено та систематизовано фактори, що впливають на формування та реалізацію інноваційного потенціалу підприємства;
розроблено модель системи управління інноваційним потенціалом підприємства;
здійснено оцінку сучасного стану та тенденцій інноваційного розвитку фармацевтичної галузі;
сформульовано теоретичні основи комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства;
розроблено методику загальної діагностики інноваційного потенціалу, яка дозволяє виявити його поточний стан і пріоритети інноваційної діяльності на підприємстві;
розроблено методику проектно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу щодо його відповідності вимогам реалізації конкретного інноваційного проекту;
визначено інноваційний потенціал окремих підприємств фармацевтичної галузі та пріоритетні напрямки вдосконалення управління формуванням та реалізацією їх інноваційного потенціалу.

Об’єктом дослідження є процеси управління інноваційною діяльністю на підприємстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління формуванням та реалізацією інноваційного потенціалу підприємства.

Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи, які дозволяють системно вирішувати проблемні завдання з обраного напряму дослідження. Найвагоміші теоретичні й прикладні розробки базуються на положеннях загальної теорії управління, інноваційного менеджменту, стратегічного управління та на використанні таких методів, як: системний підхід - при загальному дослідженні проблем управління інноваційним потенціалом підприємства; індукція та дедукція - при дослідженні та визначенні змістовного наповнення дефініцій «інновація» та «інноваційний потенціал підприємства»; аналіз і синтез із застосуванням абстрагування (через ототожнення та ізолювання), моделювання та формалізація - при розробці моделей системи управління інноваційним потенціалом підприємства та системи взаємовпливу показників його оцінки; спостереження, порівняння та вимірювання – під час оцінювання стану інноваційного потенціалу на підприємствах.

нформаційною базою дослідження є нормативні та законодавчі акти України, що регламентують інноваційну діяльність підприємств; основні положення наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених у межах досліджуваного проблемного поля; офіційні матеріали та експрес-інформація Держкомстату України; організаційно-управлінська документація фармацевтичних підприємств, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань і мережі Inte
et.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

розроблено методику комплексної оцінки інноваційного потенціалу підприємства, яка на відміну від існуючих передбачає здійснення загальної діагностики та проектно-орієнтованої оцінки інноваційного потенціалу, що дозволяє отримати узагальнені результати оцінки, співставні для різних підприємств, а також визначити відповідність інноваційного потенціалу підприємства вимогам реалізації конкретного інноваційного проекту;
розроблено матрицю профілю інноваційного потенціалу підприємства, яка дозволяє виділити зону реалізованого, зону сформованого, але не реалізованого та зону розвитку інноваційного потенціалу підприємства і слугує інструментом обґрунтування вибору пріоритетних напрямків його формування та реалізації;

удосконалено:

визначення категорії «інновація», яку пропонується трактувати, як новину, впроваджену у практику або реалізовану на ринку в результаті процесу створення, розробки та комерціалізації нового продукту, технології, методу або процесу, з метою більш повного задоволення потреб споживачів, що комплексно враховує принципи як об’єктного, так і процесного підходів до її визначення;
поняття «інноваційний потенціал підприємства», яке визначається як здатність створювати і (або) впроваджувати інновації шляхом залучення та ефективного управління інноваційними складовими науково-технічного, виробничо-технологічного, кадрового та фінансового потенціалів для реалізації інноваційних цілей підприємства, що дозволило врахувати якісну та структурну характеристики зазначеного поняття з наголосом на його управлінській складовій;

дістали подальшого розвитку:

класифікація інновацій шляхом виділення таких ознак, як форма втілення (інформаційні, матеріальні та інформаційно-матеріальні); роль у реалізації місії підприємства (основні та забезпечувальні); рівень інноваційних перетворень у продукції на підприємстві (нова продукція з незначними модифікаціями ринкового спрямування; нова продукція із суттєво покращеними параметрами; нова для підприємства, але існуюча на національному ринку продукція; нова для підприємства та національної економіки продукція, але існуюча на світовому ринку; принципово нова продукція з неіснуючими аналогами на світовому ринку);

м
4
одель впливу екзо- та ендогенних факторів на процеси формування та реалізації інноваційного потенціалу підприємства, в якій зазначені фактори згруповані й систематизовані з урахуванням спрямованості та послідовності їх впливу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони слугують базою подальших теоретичних і прикладних досліджень управління інноваційним потенціалом підприємства, а також використовуються у практиці управління інноваційною діяльністю на фармацевтичних підприємствах: ВАТ «Тернопільська фармацевтична фабрика» («Тернофарм») (довідка № 10/760 від 14.11.2007р.); ТОВ «ФармаСтарт» (довідка № 521 від 25.10.2007р.); НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» («БХФЗ») (довідка № 382/8 від 20.11.2007р.), а також в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Інноваційний менеджмент» (довідка від 23 жовтня 2007р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, подані до захисту рекомендації та пропозиції розроблено автором особисто й викладено у його наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дослідження обговорено й схвалено на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: “Управління організацією: регіональні аспекти” (м. Чернігів, 12-13 квітня 2002р.); “Теорія і практика економіки та підприємництва” (м. Алушта, 10-12 травня 2005р.); «Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика» (м.Київ, 27-28 жовтня 2005р.); «Інноваційні процеси в управлінні сучасними організаціями в постіндустріальній економіці» (м. Київ, 21 листопада - 3 грудня 2005 р.); «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 11-13 травня 2006р.); «Актуальні проблеми управління економічними процесами промислових підприємств» (м. Харків, 14 – 15 листопада 2006р.); «Економічна організація та економічна освіта: взаємообумовленість стратегій розвитку» (м. Київ, 7-8 лютого 2007р.).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дослідження опубліковано автором самостійно у 12 наукових працях загальним обсягом 4,45 д.а., у тому числі 6 з них загальним обсягом 3,27 д.а. – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 171 сторінці машинописного тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Матеріал дисертації проілюстровано 23 таблицями на 15 сторінках, 34 рисунками на 22 сторінках і 15 додатками на 32 сторінках. Список використаних джерел містить 144 найменування і займає 14 сторінок.