ефективність функціонування птахопродуктового підкомплексу апк львівської області Статья

Актуальність теми. У процесі ринкової трансформації економіки у функціонуванні птахопродуктового підкомплексу нагромадилися значні проблеми, які були зумовлені зниженням купівельної здатності населення, порушенням міжгосподарських зв’язків, погіршенням технологічної та виконавської дисципліни, надмірним податковим тиском на виробників продукції, подорожчанням кредитів, скороченням державного фінансування. Все це призвело до багатократного зменшення обсягів виробництва. Птахівництво впродовж багатьох років залишалося збитковою галуззю, що призводило до руйнування матеріально-технічної бази, примітивізації технологій утримання птиці, скорочення обсягів виробництва продукції. Основними виробниками стали дрібні натуральні особисті селянські господарства, які не можуть забезпечити ефективне функціонування підкомплексу. Певний час на прилавках магазинів переважала продукція іноземного походження.

Загальне економічне піднесення, яке розпочалося у країні з 1999 р., створило нове соціально-економічне середовище для ведення бізнесу у птахопропродуктовому підкомплексі. Розпочався процес відродження старих і створення нових крупних птахівничих підприємств. Вони нарощують обсяги виробництва, розширюють асортимент, отримують прибутки. Покращуються показники забезпечення потреб населення у продукції птахівництва. Однак проблему підвищення ефективності функціонування підкомплексу не можна вважати вирішеною.

В такій ситуації особливого значення набуває проведення якісного аналізу функціонування регіонального птахопродуктового підкомплексу, який дозволив би виявити резерви збільшення обсягів виробництва продукції, поглиблення її переробки, забезпечення інноваційного шляху розвитку, отримання підприємствами прибутків. На його основі повинні прийматися науково обґрунтовані управлінські рішення, які забезпечили б комплексне вирішення проблеми підвищення його ефективності.

Стан вивчення проблеми. Питанням підвищення ефективності функціонування продуктових підкомплексів АПК, зокрема птахопродуктового, присвятили свої праці чимало вітчизняних вчених-аграрників: В.П.Андрійчук, П.С.Березівський, П.І.Гайдуцький, В.Г.Галанець, П.М.Гарасим, А.Ф.Мельник, О.М.Онищенко, М.К.Пархомець, Б.Й.Пасхавер, В.Г.Поплавський, П.Т.Саблук, В.П.Рябоконь, Г.В.Черевко, М.Д.Янків, Ф.О.Ярошенко та ін. Вони зробили значний внесок у розробку теорії та практики функціонування птахопродуктового підкомплексу. Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються соціально-економічні та технологічні засади його функціонування на регіональному рівні в умовах перехідної економіки. Потребують докладного вивчення питання взаємозв’язку величини грошових доходів населення з рівнем цін на продукцію птахопродуктового підкомплексу, закономірності формування попиту на неї, його впливу на ефективність виробництва у птахівничих підприємствах. Особливого значення набуває вивчення регіонального аспекту досліджуваної проблеми. Недостатнє опрацювання окреслених питань у вітчизняній науковій літературі обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем формування ринку продукції птахопродуктового підкомплексу та підвищення його ефективності, а також у розробці пропозицій удосконалення економічного механізму функціонування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є проведення комплексної оцінки соціально-економічних умов функціонування регіонального птахопродуктового підкомплексу , обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку та розробка рекомендацій з підвищення його ефективності. Робоча гіпотеза дослідження пов’язана з необхідністю вдосконалення регулювання економічних відносин всередині підкомплексу та з іншими взаємопов’язаними секторами економіки.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

розкрити теоретичні засади формування та функціонування птахопродуктового підкомплексу як ланки регіонального АПК;
сформувати систему показників ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу, вдосконалити методику їх аналізу, визначити основні чинники ефективності в умовах транзитивної економіки;
провести оцінку соціальної, економічної, технологічної ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу і визначити спрямованість та інтенсивність дії основних чинників, які їх визначають;
розробити пропозиції з удосконалення ринку продукції птахопродуктового підкомплексу, інтенсифікації виробництва в сільськогосподарських підприємствах, забезпечення інноваційного шляху розвитку птахівництва;
розробити прогнозні показники щодо зміни ринкової кон’юнктури та окреслити перспективні параметри розвитку птахопродуктового підкомплексу.

Об’єктом дослідження є система економічних відносин в регіональному птахопродуктовому підкомплексі, а також їх трансформація в умовах мінливого зовнішнього соціально-економічного середовища.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ з використанням сучасних теорій ефективності АПК та його продуктових підкомплексів. Методика дослідження передбачала: вивчення законодавчих і нормативно-правових актів, пов’язаних з формуванням і функціонуванням ринку продукції птахопродуктового підкомплексу, ефективністю виробництва в сільськогосподарських підприємствах; вивчення та узагальнення теоретичних засад досліджуваної проблеми, висвітлених у працях вітчизняних і зарубіжних вчених за темою дисертаційної роботи; збір, обробку та системний аналіз статистичної інформації для реалізації мети та завдань дослідження; дослідження ефективності птахівництва в господарствах різних організаційно-правових форм; розробку пропозицій з підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств птахопродуктового підкомплексу.

Оцінку обсягу попиту на продукцію птахопродуктового підкомплексу проведено за допомогою застосування багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу. При цьому визначено критерії оцінки ефективності ринкових перетворень в галузі птахівництва.

У процесі оцінки функціонування ринку пташиних яєць та м’яса були визначені загальні тенденції його розвитку на основі статистичних закономірностей, а окремі питання ефективності виробництва продукції птахівництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах за допомогою монографічного методу. В аналітичному розділі залежно від поставлених завдань застосовано такі статистичні методи соціально-економічних досліджень: аналіз рядів динаміки, абсолютні, відносні та середні статистичні величини, статистичні групування, табличний метод. При прогнозуванні попиту на пташині яйця використано такі методи, як абстрактно-логічний, екстраполяційний, експертні оцінки, розрахунково-конструктивний з елементами економіко-математичного моделювання.

Основні положення дисертаційної роботи базуються на даних офіційних матеріалів Львівського обласного управління статистики, обласного управління сільського господарства і продовольства, річних, квартальних та місячних звітів суб’єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

обгрунтовано нові підходи до розуміння суті ефективності функціонування птахопродуктового підкомплексу з виділенням соціальної, економічної та технологічної ефективності та формуванням відповідної системи показників;

удосконалено:

методичні основи здійснення соціально-економічної оцінки ефективності регіонального птахопродуктового підкомплексу в умовах економічного піднесення після виходу з глибокої соціально-економічної кризи;
систематизацію комплексу чинників, які визначають ефективність птахівництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих селянських господарствах;
концептуальні засади формування сучасної структури регіонального птахопродуктового підкомплексу, яка базувалася б на впровадженні новітніх ресурсоощадних технологій, підвищенні рівня концентрації виробництва;

набули подальшого розвитку:

методичні засади розробки кореляційно-регресійної моделі перспективного обсягу попиту на пташині яйця на основі ретроспективних даних по децильних групах домогосподарств, на основі якої проведено прогнозні розрахунки параметрів розвитку птахопродуктового підкомплексу регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дослідження полягає в науково обґрунтованому аналізі та оцінці процесів, що визначають рівень та динаміку ефективності птахопродуктового підкомплексу; виявленні результатів державної політики щодо розвитку птахівництва і дії існуючих організаційно-економічних механізмів, форм і методів державного регулювання; виявленні тенденцій розвитку підкомплексу та розробці основних перспективних параметрів його розвитку та ефективності.

Результати досліджень можуть бути використані агропромисловими формуваннями, які займаються виробництвом, заготівлею, переробкою, торгівлею продукцією птахопродуктового підкомплексу та його матеріально-технічним забезпеченням, а також при розробці програм його реформування в регіоні.

Окремі результати знайшли своє практичне застосування в діяльності Дрогобицького (довідка №132 від 15.06.06р.) районного управління агропромислового розвитку Львівської області та Львівського обласного управління агропромислового розвитку (довідка № 01-16/191 від 02.06.06 р.) та в агрофірмі “Ватра” Дрогобицького району (довідка №155 від 8.07.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж навчання в аспірантурі (2002-2005 рр.). Шляхом здійснення системного аналізу статистичних матеріалів автор виявила основні причини низької ефективності птахопродуктового підкомплексу, окреслила основні напрями їх усунення, обґрунтувала стратегічні цілі та важелі його розвитку у Львівській області.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідалися на щорічних наукових конференціях викладачів і аспірантів Львівського державного аграрного університету протягом 2002-2007 рр. Автор виступала з доповідями на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2004), “Реформування економіки країни” (Дніпропетровськ, 2004), “Економічний і соціальний розвиток України у ХХ ст..: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (Тернопіль, 2005).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 9 наукових праць (з них 6 статті у наукових фахових виданнях та 3 – у матеріалах конференцій) загальним обсягом 3,2 друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 206 сторінках комп’ютерного тексту (з них 172 сторінки основного тексту), складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел із 169 найменувань, містить 32 таблиці, 3 рисунки, 16 додатків.