ЕКОНОМІЧНА ЕЛІТА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ, АДАПТАЦІЇ ТА ФОРМУВАННЯ Автореферат

У вступі подається загальна характеристика та обґрунтовується актуальність обраної теми, показаний зв'язок роботи з науковими програмами, визначаються об'єкт і предмет дослідження, методологічна та теоретична основи дослідження, мета й завдання, наукова новизна, зазначається теоретична та практична значущість, апробація одержаних результатів.

Перший розділ – «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ» – присвячений аналізу основних теоретичних підходів до поняття «еліта», уточнено визначення потенційної економічної еліти, виділено її характеристики. Проаналізовані елітологічні школи: макіавеллістська (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс); демократичний елітизм (Й. Шумпетер, К. Манхейм, Д. Сарторі, Г. Лассуел); плюралістична (Р. Даль, С. Келлер); ліволіберальна (Ч. Р. Міллс); неоелітизм (Т. Дай, Х. Зіглер). Означену проблематику розглядали основоположники української та російської соціологічної думки (М. Драгоманов, М. Грушевський, М. Шаповал, В. Липинський, М. Бердяєв, М. Острогорський, П. Сорокін)

У роботі проаналізовано та узагальнено теоретичні розробки в історії соціології, сучасних соціологічних теоріях щодо змісту понять «еліта», «економічна еліта».

Категорія «еліта» в соціологічній науці трактується по-різному:

§ еліта – вищі, привілейовані шари суспільства, що здійснюють функції управління, розвитку науки і культури;

§ еліта – найвидатніші представники суспільства, які завдяки своєму становищу, наявності соціальних і матеріальних ресурсів, розуму, таланту та значному обсягу знань, мають владу і здатні впливати на суспільні процеси;

§ еліта – як обране, вишукане громадянство.

У роботі автор використовує інтерпретацію економічної еліти, запропоновану Н. Г. Осиповою, яка під економічною елітою розуміє людей, що контролюють основні фінансово-економічні структури країни незалежно від юридичних форм власності. Економічна еліта розпадається на дві основні групи: керівники державних підприємств та директори і керівники (власники або менеджери) недержавних структур – бізнес-еліта. О. О. Мордасов вважає, що економічна еліта – кращі й видатні представники класу власників і підприємців.

У роботі запропоновано виділити діючу та потенційну економічну еліту. Представники діючої економічної еліти мають владу, доступ до матеріальних ресурсів компанії або країни, визнання та успіх у професійному економічному співтоваристві. Під потенційної економічною елітою розуміються абітурієнти та студенти економічних спеціальностей. Виділені характеристики потенційної економічно еліти, на підставі яких запропоновано визначення потенційної економічної еліти як соціальної групи, яка володіє стійкою економічно орієнтованою професійною ідентичністю, що формується на підставі приписаного та придбаного статусу, з урахуванням характеристик, що дозволяють майбутнім економістам досягти успіху в професійній діяльності.

Вивчення потенційної економічної еліти засновано на аналізі не тільки об’єктивних факторів, що зумовлюють розвиток та вихід на новий якісний рівень, але й суб’єктивних: шляхом самооцінки особистісних якостей студентів економічних спеціальностей, які розглядаються як носії компетенцій, притаманних потенційній економічній еліті.

Автором сформована концепція становлення, адаптації і формування потенційної економічної еліти. Сутність концепції полягає у пошуку шляхів, що забезпечують відповідність особистісних характеристик та професійних компетенцій студентів економічних спеціальностей – потенційної економічної еліти, потребам і очікуванням роботодавців. Особливості становлення, адаптації та формування потенційної економічної еліти покладені в основу виявлення їх ключових позицій з метою прогнозування напрямків майбутньої професійної діяльності.

Другий розділ – «СТАНОВЛЕННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ» присвячений аналізу процесу первинної соціалізації потенційної економічної еліти як основи для визначення стартових позицій студентів економічних спеціальностей.

У дослідженнях В. І. Слободчикова процес становлення розглядається як складова процесу розвитку. Становлення – це перехід від одного стану до іншого – більш високого рівня; єдність уже здійсненого й потенційно можливого. Спираючись на дослідження С. В. Попова і В. І. Слободчикова, вважаємо: з одного боку, якщо економіст виступає активним суб’єктом економічної практики, то за рахунок цього він змінюється, з іншого боку, на процес становлення фахівця можна впливати ззовні за допомогою «соціальних дій», наприклад, цілеспрямовано займаючись його освітою, формуванням необхідних професійних якостей.

У процесі становлення потенційної економічної еліти елементи приписаного статусу (освіта, соціальне становище, сфера діяльності батьків, середній навчальний заклад до вступу до університету, місце мешкання до вступу до університету) здатні просунути потенційну економічну еліту до більш високого рівня розвитку. На етапі становлення потенційної економічної еліти внутрішніми факторами є: особистісні характеристики майбутніх студентів економічних спеціальностей. До зовнішніх факторів належать: соціальні характеристики батьків, місце мешкання та отримання середньої освіти майбутніх студентів економічних спеціальностей. Завершальною ознакою етапу становлення є вибір вищого навчального закладу.

Однією з ознак, що впливають на соціалізацію потенційної економічної еліти, виступає місце мешкання до вступу до університету, а саме тип населеного пункту. Місце проживання впливає на інтереси, потреби, цінності, соціальні очікування молоді; формування активної життєвої позиції, стилю життя й поведінки, на особливості адаптації в різних соціальних сферах; життєві плани й визначення умов їх реалізації. В дисертаційній роботі зазначено домінування чисельності респондентів, які проживають до вступу в вищий навчальний заклад в населених пунктах обласного значення; поступове збільшення чисельності студентів з сільської місцевості.

Важливими ознаками, що впливають на соціалізацію потенційної економічної еліти, виступають освіта батьків, їх соціальне становище та сфера діяльності. Родина забезпечує дитині безпосереднє оточення, виступає транслятором цінностей, життєвих сценаріїв. За результатами дослідження виявлено такі особливості становлення потенційної економічної еліти: домінування вищої освіти у батьків студентів економічних спеціальностей (другою за поширеністю є середня спеціальна освіта); збільшення кількості батьків з науковим ступенем. Щодо соціального становища батьків потенційної економічної еліти, визначено, збільшення чисельності респондентів, батьки яких посідають соціальне положення «керівник підприємства» і «висококваліфікований фахівець»; зменшення кількості студентів, батьки яких є фахівцями середнього рівня, кваліфікованими робітниками, не мають спеціальної кваліфікації. За результатами дослідження відмічено збільшення кількості батьків, зайнятих у сфері послуг та промисловості.

Таким чином, вдалося диференціювати потенційну економічну еліту за особливостями приписаного статусу, що дало можливість виявити стартові позиції її представників, які характеризують особливості становлення потенційної економічної еліти.

Під стартовими позиціями потенційної економічної еліти в дисертації мається на увазі комплекс умов, що визначає життєві позиції її представників, що забезпечують вірогідність досягнення професійного успіху за умови успішного виконання своїх соціальних ролей.

У дисертації використано поняття «життєва позиція», запропоноване Абульхановою-Славською К О., яка визначає її як основні переконання людини про себе і про інших людей, що виявляються в думках, справах і вчинках, готовність діяти певним чином у відповідності зі своїм місцем і роллю в суспільному житті.

Спираючись на теорію І. Гоффмана, можна зазначити, що кожна родина залежно від освіти батьків, соціального статусу та сфери діяльності має свої життєві сценарії. У зв’язку з цим може мати місце пряме наслідування професії батьків, продовження сімейного сценарію. Зважаючи на специфіку раціонального вибору професійної сфери діяльності, можна визначити чотири сценарії професійного становлення залежно від конгруентності / неконгруентності професійних настанов батьків і дітей.

– Соціально-професійний консонанс. Студенти економічних спеціальностей добровільно продовжують сімейний життєвий сценарій. До цієї групи входять актори, батьки яких перебувають в економічному професійному співтоваристві і мають сформовані уявлення про специфіку й зміст соціальних ролей, запропонованих економічної середовищем. При цьому початок професійного шляху в економічній сфері – самостійний і раціональний вибір студента.

– Орієнтація на соціально-професійний консонанс. Студенти економічних спеціальностей, примусово продовжують сімейний сценарій. Батьки таких студентів перебувають в економічному професійному співтоваристві, і актори мають уявлення про соціальні ролі, прийняті в економічному середовищі. При цьому їх не приваблюють дані професійні сценарії та ролі, але вони йдуть цим шляхом через тиск свого соціального оточення.

– Професійний консонанс через подолання соціальних бар’єрів. Третю групу складають студенти економічних спеціальностей, чиї батьки не мають відношення до економічної сфери. При цьому вони, зважаючи на раціональність вибору, стали на шлях вибору економічної діяльності. Формування уявлень про сценарії діяльності в економічному професійному співтоваристві й специфіку соціальних ролей відбувається в процесі навчальної діяльності.

– Соціальний консонанс як стимул до професійного консонансу. Четверта група складається зі студентів економічних спеціальностей, батьки яких не перебувають у професійному економічному співтоваристві, але їх очікування щодо майбутнього дітей пов'язані саме з цим професійним середовищем. Через це вони примусово вибирають цей життєвий сценарій для своїх дітей і примусово просувають їх у цю професійну сферу.

Виходячи з вищесказаного, формується специфічна для кожної групи мотивація, яка є однією зі складових успіху в професійній діяльності. Залежно від цього, по-різному відбувається процес адаптації в економічному професійному співтоваристві, як стадії розвитку потенційної економічної еліти.

Під час соціалізації у представників потенційної економічної еліти формуються певні вимоги до вишу. Проаналізувати вимоги, які визначають престиж, репутацію і популярність університету як простору формування економічної еліти, необхідно для комплексного аналізу результату становлення потенційної економічної еліти, оскільки вони відображують цінності представників потенційної економічної еліти та є індивідуальними уявленнями, відповідними їх знанням і досвіду. Знання, сприйняття і досвід, як вважає Е. Гуссерль, – суб'єктивно створена конструкція, у вигляді якої постає перед людиною дійсність.

Батькам та абітурієнтам пропонувалося оцінити важливість кожної характеристики навчально-виховного процесу за дванадцятибальною шкалою. Внаслідок цього всі позиції були розподілені за ступенем їх оцінки від першого до двадцять першого місця. Проаналізовано відсоток респондентів, які оцінили кожну особливість на 12 балів (щонайвищу оцінку), саме це дозволило виділити серед них найважливіші для батьків і абітурієнтів. Визначено, що конкурентною перевагою університету одностайно можна вважати можливість отримання українського диплому разом із дипломом європейського зразка. Крім того, для абітурієнтів найбільш важливими є такі характеристики навчально-виховного процесу: факультативне вивчення іноземної мови; позитивний імідж університету; якість викладацького складу; участь студенів у конференціях у межах України. Для батьків важливими є: обов'язкове відвідування занять студентами, як запорука отримання якісної освіти, ефективності системи освіти; факультативне вивчення іноземної мови; позитивний імідж університету; якість викладацького складу; можливість участі в конференціях у межах України; допомога вищого навчального закладу в працевлаштуванні.

Третій розділ «АДАПТАЦІЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ» присвячений аналізу адаптації потенційної економічної еліти до професійного середовища.

На сучасному етапі розвитку суспільства досягнення успіху в професійній діяльності вимагає високого рівня адаптаційних здібностей, креативності мислення та дії, сформованості професійних компетенцій.

Як високоосвічена і висококультурна частина суспільства, студенти економічних спеціальностей виступають інноваційним резервом і потенційною економічною елітою суспільства в цілому, яка концентрує в своїх поглядах та ідеях перспективи майбутніх політичних, культурних і економічних перетворень у суспільстві.

Етап адаптації потенційної економічної еліти до професійного середовища досліджувався в декількох напрямах: визначення самоідентифікації студентів економічних спеціальностей шляхом вивчення самооцінки особистісних якостей; виявлення особливостей адаптації потенційної економічної еліти до професійного середовища; аналіз перетворень в економічному освітньому просторі та ставлення до перетворень студентів економічних спеціальностей.

Процес адаптації спрямований на засвоєння норм і правил, за якими існує система економічної освіти, та пристосування до них. Метою цього процесу є прийняття нових цінностей, настанов, принципів системи, прийняття, установлених норм взаємовідносин. Щоб зрозуміти систему економічної освіти, необхідно вивчити складові елементи, особливості їхньої взаємодії між собою й оточенням, що дає можливість прогнозувати реакції системи економічної освіти на зовнішні фактори. На цьому етапі активізується адаптаційний потенціал суб'єкта, під яким розуміється сукупність властивостей і ресурсів, притаманна людині або групі в прихованому вигляді, що активізується та актуалізується в процесі соціального пристосовування.

Внутрішніми факторами адаптації потенційної економічної еліти виступають особистісні якості, що зумовлюють вибір життєвої стратегії досягнення успіху. До зовнішніх факторів віднесено: включення до різноманітних сфер професійної освіти. Показниками успішної адаптації до професійного середовища є обізнаність щодо власного індивідуального плану, графіка складання модульного контролю, розподілу годин на різні типи завдань; успішність у навчанні; ставлення до майбутньої професії, вибір спеціалізації, визначеність із майбутньою сферою діяльності, професійна спрямованість.

Для виявлення зв’язку особистісних характеристик та особливостей адаптації до професійного середовища проведено кластерний аналіз на основі результатів адаптації до професійного середовища з урахуванням особистісних якостей студентів економічних спеціальностей. Виділено такі кластери: «високо адаптовані» (6%); «адаптовані» (10%); «середньо адаптовані» (64%); «низько адаптовані» (12%); «неадаптовані» (8%).

В дисертаційній роботі виявлені методом багатовимірного шкалування емоційна та раціональна компоненти особистості представників потенційної економічної еліти. Пропонується враховувати їх в процесі організації навчально-виховного процесу з метою сприяння розвитку життєвих стратегій студентів-випускників економічних спеціальностей. Доведено, що розмаїття особистісних якостей може бути зведено до двовимірного континууму, що визначається превалюванням емоційності або раціональності. Специфіка стратегій досягнення життєвого успіху значною мірою характеризується комбінацією емоційності та раціональності, які обумовлюють вибір шляху просування до економічної еліти. Представники потенційної економічної еліти з домінуванням раціональної компоненти найбільш підходять для керівної роботи, здатні бути хорошими менеджерами з потенціями подальшого службового просування, вони володіють здатністю ставити стратегічні цілі та визначати тактику їх досягнення. Потенційна економічна еліта, у представників якої домінує емоційна компонента, сприймають світ як простір безмежних можливостей, проте не всі з цих можливостей є для них привабливими та гідними уваги, тому прагнення до професійного успіху пов’язані із їх емоційною значущістю.

Виявлено, що на адаптаційний процес серед студентів економічних спеціальностей значний вплив чинить вищий навчальних заклад, де проводиться активна різнопланова робота зі студентами економічних спеціальностей, вдосконалюється навчально-виховний процес, що сприяє їхньому гармонійному розвитку.

Четвертий розділ «ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ» присвячений виявленню ролі економічної освіти у розвитку професійних компетенцій потенційної економічної еліти.

Формування потенційної економічної еліти передбачає розвиток процесу оформлення цілей, відповідно, розвиток дій студентів економічних спеціальностей. Формування - це створення потенційної економічної еліти, яка відповідає сучасним умовам розвитку суспільства. Внутрішні рушійні сили процесу розвитку потенційної економічної еліти ґрунтуються на початкових зв'язках студентів економічних спеціальностей з оточенням, що формує мотивації їхніх дій. Зазвичай, формування є процесом безперервним, що складається з ряду послідовно змінюваних стадій, якісні особливості яких залежать від конкретних умов і обставин.

На етапі формування потенційної економічної еліти внутрішні фактори представлені особистісними якостями, професійними компетенціями студентів економічних спеціальностей, що детермінують типи майбутньої професійної діяльності. До зовнішніх факторів відносимо потреби ринку праці, запити роботодавців.

Етап формування триває протягом всієї професійної діяльності, є неперервним, але основою цього етапу виступає процес набуття професійних та життєвих компетенцій у вищих навчальних закладах. Висококваліфіковані викладачі та використання комптентнісного підходу в освітньому процесі є обов’язковою передумовою створення середовища, що забезпечує формування економічної еліти.

Ключовим моментом формування професійних компетенцій, досягнення успіху в професійній діяльності виступають інтерактивні форми навчання, а саме: освітні сценарії. Освітні сценарії – послідовність дій для досягнення поставленої мети в підготовці молодих спеціалістів, які виконують ролі відповідно до сценарію з метою відповідності фоновим очікуванням потенційної економічної еліти. Сюжети освітніх сценаріїв пропонуються шляхом створення вимог до взаємодії студентів та викладачів, навчальних програм, розвитку професійних компетенцій. Освітній сценарій визначає основний порядок дій, ключові моменти розвитку та становлення професіоналізму, послідовність участі студентів економічних спеціальностей в навчально–виховному процесі. Збереження загальної сюжетної схеми обумовлено образами (соціальними ролями) студентів економічних спеціальностей, які діють у межах своїх рольових можливостей та обов’язків. У даному випадку мова йде не про індивідуальність виконання ролі, а про типову необхідність певних дій та поведінкових актів, відповідних для цієї групи. Сценарій пишеться для конкретного споживача, і він стає відповіддю на «соціальне замовлення». Освітній сценарій складається для роботодавців, які висувають свої вимоги до конкурентоспроможного спеціаліста, а також для студентів, які виступають споживачами освітніх послуг. Організація комунікації і взаємодії студентів економічних спеціальностей закладається в структуру сценарію.

У професійній економічній спільноті діють різні системи правил та координації поведінки. Важливий елемент взаємодії освітньої установи та професійної спільноти – це очікування та оцінювання професійним економічним середовищем компетентності випускників та якості підготовки, що є складовими їхньої внутрішньої мотивації. Організації очікують від працівників виконання певних соціальних ролей, успішність яких регулюється адміністрацією, без чого неможливе впорядкування спільної діяльності.

У наслідок аналізу даних, отриманих в результаті опитування успішних економістів, виділено групи професійних компетенцій, що розвиваються в процесі отримання економічної освіти:

1) компетенції з планування, які включають такі складові: розробку цілісної системи інформаційно-аналітичного забезпечення стратегії розвитку підприємств; визначення перспективи розвитку фінансово-господарської діяльності підприємства; планування виробничої програми підприємства й визначення його ресурсного забезпечення; прогнозування рівня витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства; розробка стратегії розвитку підприємства і його структурних підрозділів; обґрунтовування адекватності використовування різних методів і моделей планування на мікро- і макрорівнях; 2) організаційні компетенції: складання ділової документації; організація роботи на рівні підприємств; організація спостережень соціально-економічних явищ і процесів; організація і проведення необхідних досліджень; розробка планів з удосконалення організаційного рівня підприємств; 3) управлінські компетенції: самостійне ухвалення важливих управлінських рішень; формування, управління, оцінка діяльності трудового колективу; поведінка в рамках етичних норм; володіння нормативно-правовою базою; виконання функцій лідера команди; 4) аналітичні компетенції: визначення причин і наслідків під час вивчення соціально-економічних явищ і процесів; виявлення структурних закономірностей розвитку суспільних явищ; проведення комплексного аналізу ефективності соціально-економічного розвитку на макро- і мікрорівні; пристосовування й супроводження процесу ухвалення управлінських рішень на підставі аналізу ситуації; 5) інформаційні компетенції: впровадження сучасних інформаційних технологій; здатність фахівця працювати з інформацією, керувати інформаційними потоками, застосування на практиці новітніх інформаційних систем; орієнтування в умовах інформаційного насичення професійного середовища.

Вивчено соціально-психологічний портрет успішних економістів для складання особистісної моделі економічної еліти, проведено порівняльний аналіз наявності особистісних якостей серед студентів-випускників, спеціалістів економічного профілю та керівників підприємств та підрозділів.

Опитування керівників організацій дозволило виявити якості, найбільш важливі для досягнення успіху в професійній економічній діяльності: «відповідальність», «комунікабельність», «здібність до лідерства», «готовність діяти в ситуаціях ризику», «ініціативність», «здатність самостійно поглиблювати знання», «організаторські здібності», «спрямованість на життєвий успіх», «вербальний інтелект», «здатність прогнозувати результати розвитку подій», «здібність до швидкого засвоєння нової інформації».

За результатами проведеного анкетування студентів економічних спеціальностей, виявлені притаманні їм особистісні властивості: «відповідальність», «спрямованість на життєвий успіх», «дисциплінованість», «прагнення до самореалізації», «комунікабельність». Це дає уявлення про особистісні особливості студентів економічних спеціальностей як потенційної економічної еліти суспільства. Аналізуючи особистісні характеристики спеціалістів економічного профілю, слід зауважити, що найбільш притаманними для них є «дисциплінованість» та «відповідальність».

Порівнюючи притаманність особистісних характеристик у трьох опитаних групах, можна зробити висновок, що організаторські здібності й ініціативність оцінені керівниками підприємств, установ, яких ми відносимо до економічної еліти, як такі, що властиві їм більшою мірою не тільки порівняно з іншими, вже працюючими випускниками, але й у порівнянні із студентами.

«Спрямованість на життєвий успіх», яку студенти-економісти виділяють як найбільш важливу, не притаманна фахівцям економічних спеціальностей та керівникам організацій і підприємств, тобто можна зробити висновок, що дана характеристика насправді не є важливою для досягнення професійного успіху. При цьому, «здатність до самостійної роботи над собою» притаманна як керівникам підприємств, так і студентам-економістам, але мало виражена в інших спеціалістів економічного профілю.

Необхідність визначення ідеального соціально-психологічного портрету економічної еліти пояснюється можливістю формування актуалізованих якостей під час навчання у вищому навчальному закладі.

Досліджено креативність-гнучкість та оригінальність представників потенційної економічної еліти. Виявлені стабільно високі показники креативності-гнучкості студентів економічних спеціальностей, що свідчить про їх вміння швидко перебудовувати свою поведінку відповідно до вимог оточуючого середовища. У той час як показники креативності-оригінальності є стабільно середніми. Близько 10% респондентів характеризуються високими показниками креативності-оригінальності, припускаємо, що саме вони є найбільш потужним резервом формування економічної еліти, що зможуть застосувати креативність у професійній діяльності, щоб вона переросла у креативність дії.

Передбачається, що креативність-оригінальність та гнучкість складають лише один з елементів креативної дії. На думку автора креативність дії включає: такі складові, як: когерентність та стабільність «власного Я»; приписану ідентичність; присвоєну ідентичність; креативність-оригінальність та гнучкість мислення.

Таким чином, запропоновано соціальний портрет представників потенційної економічної еліти за допомогою категорії «креативність дії», що не тільки дозволяє продукувати нові ідеї та застосовувати їх у професійній діяльності, демонструвати гнучкість та адаптивність у кризових ситуаціях чи ситуації соціальних змін.

Досліджено мотиви вибору організації для працевлаштування випускниками економічних спеціальностей. Переважна чисельність студентів економічних спеціальностей головними критеріями вибору роботи назвали «розмір заробітної плати» та «кар’єрне зростання». Проведене дослідження дає можливість знайти типові мотиви працевлаштування (кар’єрне зростання та заробітна платня) типових представників потенційної економічної еліти, які проявляються в типовій ситуації (випускники вищих закладів освіти працевлаштовуються для організації свого подальшого життя та професійного зростання). Це дозволить прогнозувати особливості професійного формування економічної еліти, дасть можливість створювати такі умови для випускників, в яких вони зможуть розвивати максимально свій потенціал для просування кар’єрним шляхом.

Організація власної життєдіяльності, ставлення до цілей та професійної сфери формують життєві стратегії потенційної економічної еліти. Дослідження життєвих стратегій набуває особливого значення в умовах глобальних соціальних змін, які впливають не тільки на макросоціальні процеси, але й на життя окремих індивідів, змінюючи їхні ціннісні орієнтири, норми, культуру. Вибір життєвої стратегії має особливу актуальність у період навчання, оскільки даний етап є одним із ключових періодів самовизначення, самореалізації, пов'язаний з необхідністю вибору життєвого шляху.

Поняття «життєва стратегія» введено в категоріальний апарат сучасної науки К.О. Абульхановою–Славською, яка визначає її як певний спосіб організації людиною власного життя, вирішення життєвих протиріч, здатність до приведення життєвих суперечностей у відповідність до власних цінностей та індивідуальної своєрідності. Вона виділила три основні ознаки життєвої стратегії: «вибір способу життя, вирішення суперечності «хочу–маю і створення умов для самореалізації, творчий пошук». З погляду автора дисертації, життєві стратегії – це здібності людей до планування, моделювання, оцінювання і регулювання свого життя.

У дисертаційній роботі виділено моделі життєвих стратегій студентів економічних спеціальностей в залежності від рівня розвитку в них здібностей до планування, моделювання, адекватної оцінки результатів діяльності, гнучкості в поведінці, самостійності, які відображують здатність до саморегулювання свого життя.

Перша модель характеризується наявністю здібностей до прогнозування, самостійного осмислення й регулювання свого життя (три й більше здібності саморегуляції поведінки знаходяться на високому рівні).

Друга модель більше пов’язана зі здібністю, ніж нездібністю до прогнозування, самостійного осмислення і регулювання свого життя (по три здібності саморегуляції поведінки знаходяться на високому й середньому рівні).

Третя модель – часткова здібність/нездібність до прогнозування, самостійного осмислення і регулювання свого життя (коли три і більше здібності саморегуляції поведінки знаходяться на середньому рівні).

Четверта модель – швидше нездібність, ніж здібність до прогнозування, самостійного осмислення й регулювання свого життя (по три здібності саморегуляції поведінки знаходяться на середньому й низькому рівні).

П'ята модель – нездібність до прогнозування, самостійного осмислення й регулювання свого життя (коли три і більше здібності саморегуляції знаходяться на низькому рівні).

Таким чином, життєві стратегії студентів економічних спеціальностей різняться залежно від ступеня саморегуляції їхньої поведінки.

П’ятий розділ «ПРОГНОЗУВАННЯ НАПРЯМКІВ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕЛІТИ» присвячений виявленню різноманітних груп студентів-випускників економічних спеціальностей та визначенню груп ознак, які впливають на майбутню професійну діяльність.

На кожній стадії розвитку економічної еліти наявна можливість цілеспрямованої корекції цього процесу. Метою управління процесом розвитку потенційної економічної еліти є виховання спеціалістів, які є конкурентоспроможними на ринку праці в сучасному українському суспільстві.

Кожний ієрархічний рівень економічної еліти як складної системи виконує специфічні функції в сучасному українському суспільстві. Потенціал економічної еліти є багатовимірною характеристикою, яка відображує ресурси економічної елітної групи. Для виявлення груп, що мають якісно та кількісно відмінний елітний потенціал, проведено кластерний аналіз характеристик випускників економічних спеціальностей, що враховують: 1) етап становлення, оскільки містять такі характеристики приписаного статусу: місце отримання середньої освіти та проживання до вступу у виш, освіта батьків, соціальне становище та сфера діяльності батьків; 2) етап формування: містить такі елементи досягнутого статусу: участь у науковій діяльності, володіння іноземною мовою, володіння комп’ютером, альтернативне навчання, робота підчас навчання; професійні орієнтації на майбутнє.

Було виділено 5 груп-кластерів: перспективні (27%), працелюбні (13%), практики (22%), середняки (9%), потенційна еліта (29%).

Проведений кластерний аналіз дозволяє виділити три групи ознак, що визначають елітний потенціал випускників економічних спеціальностей: «становлення життєвих сценаріїв», «формування компетенцій економічної еліти», «особливості професійних орієнтацій».

Першу групу «становлення життєвих сценаріїв» можна розділити на дві підгрупи: перша – «відкрита система потенційної економічної еліти» та друга – «закрита система потенційної економічної еліти». Вони відрізняються одна від одної стартовими позиціями представників потенційної економічної еліти.

«Відкрита система потенційної економічної еліти» характеризується більш низькими стартовими позиціями. Її представники отримали середню освіту в загальноосвітній школі, мають батьків із загальною середньою освітою або батьків, що є спеціалістами середнього рівня, кваліфікованими робітниками.

Підгрупа «закрита система потенційної економічної еліти» відрізняється більш високими стартовими позиціями. Її представники: отримали середню освіту в спеціальній школі, ліцеї, гімназії, мають батьків із вищою освітою чи вченим ступенем; батьки є керівниками підприємств.

Друга група «формування компетенцій потенційної економічної еліти» також поділяється на дві підгрупи: «високого елітного потенціалу» та «середнього елітного потенціалу».

Підгрупа з високим елітним потенціалом відрізняється вільним володінням англійською мовою, вмінням використовувати комп’ютер у своїй професійній діяльності, участю в науковій діяльності, додатковим навчанням в іншому вищому навчальному закладі, роботою під час навчання у виші за спеціальністю чи суміжним фахом.

Підгрупа з низьким елітним потенціалом характеризується тим, що її представники читають англійською мовою зі словником, під час навчання у виші не працювали; додатково ніде не вчилися; не брали участі в науковій діяльності.

Третю групу «особливості професійних орієнтацій» розподілено на дві підгрупи: перша підгрупа «майбутньої елітності», друга – «майбутньої неелітності». Підгрупу «майбутньої елітності» складають актори, орієнтовані не тільки на матеріальний аспект роботи, але й саморозвиток, кар’єрне зростання, можливість працювати за кордоном; їм притаманна потужна мотивація на досягнення успіху.

Підгрупу «майбутньої неелітності» складають студенти економічних спеціальностей, орієнтовані здебільшого на матеріальний аспект роботи; зі слабкою мотивацією на досягнення успіху.

Виходячи з отриманих результатів кластерного аналізу, можна стверджувати, що серед потенційної економічної еліти відбувається диференціація на підставі ознак потенційної елітності. Враховуючи показники елітного потенціалу можна відзначити достатньо високий рівень потенційної елітності випускників економічних спеціальностей п’ятої групи, оскільки середня освіта отримана ними в спеціалізованих школах, притаманне широке використання комп’ютера в діяльності, вільне володіння іноземною мовою, участь в науковій діяльності, наявність наукового ступеня у батьків. Тобто спостерігаємо високі стартові позиції й високі досягнення, крім того сильна мотивація до успіху в професійній діяльності, якої немає у представників другої та четвертої груп.

Прогнозування соціальних процесів надає можливість вдосконалення роботи багатьох систем, дозволяючи на підставі зібраних даних передбачити подальший розвиток цих систем. У нашому випадку, спираючись на дані, отримані шляхом самооцінки студентів економічних спеціальностей, було виділено групи схильностей, які необхідно формувати для успіху в майбутній професійній діяльності, що є перспективним напрямком роботи вищої школи, оскільки на етапі навчання освітній заклад може дати інформацію про наявність/відсутність ряду здібностей, що дозволить зорієнтувати майбутнього фахівця в напрямку вибору майбутньої роботи.

В результаті факторного аналізу було виділено 6 груп здібностей.

Перша група – здібності до лідерства, характеризується ознаками: організаторські здібності; ініціативність; комунікабельність; креативність; готовність до ситуації ризику. Друга група – виконавські здібності, визначена ознаками: відповідальність; дисциплінованість; пунктуальність; уважність; послідовність у діях; копіткість. Третя група – аналітичні здібності, визначена ознаками: здатність моделювати ситуації; абстрактність мислення; здатність прогнозувати результати розвитку подій. Четверта група – здібності до самоорганізації, визначена ознаками: здібність самостійно поглиблювати знання; загальнокультурна ерудиція; здатність самостійно працювати над собою; загальний рівень інтелекту; прагнення до самореалізації. П’ята група – математичні здібності, визначена ознаками: математичний інтелекті; здатність до швидкого засвоєння інформації. Шоста група – спрямованість на життєвий успіх, яка виділена окремо.

Досліджено ряд здібностей студентів економічних спеціальностей і виділено їх групи, які схильні до певної діяльності. Проведений кластерний аналіз дозволив розподілити всіх респондентів на 5 груп залежно від наявності / відсутності зазначених здібностей і ступеня їх виразності.

Виділені групи характеризуються відповідною сукупністю здібностей випускників економічних спеціальностей, які дають уявлення про схильність студентів до тих чи інших типів діяльності. Притаманність цих здібностей та здатностей не означає успіх/неуспіх у майбутній професійній діяльності, оскільки можуть бути вдосконалені й розвинені згодом. Вони швидше є передумовою успіху, якщо студент обере собі тип діяльності відповідно до здібностей, наприклад, лідер стане керівником, студент із високими виконавськими якостями буде гарним командним гравцем і т.д.

Група «цілеспрямовані ерудити» характеризується орієнтованістю на успіх, самоорганізованістю (здатні самостійно поглиблювати знання, самостійно працювати над собою, прагнуть до самореалізації), мають достатній рівень загальнокультурної ерудиції, проявляють здібності до абстрактного мислення, моделювання й прогнозування ситуацій. Лідерські здібності в даному типі (організаторські здібності, ініціативність, комунікабельність і креативність) слабко виражені або відсутні. Виконавські здібності (відповідальність, дисциплінованість, пунктуальність, уважність, копіткість) посередні або нижчі за середній рівень. Представники цієї групи не мають, згідно із власною оцінкою, математичних здібностей, здібностей до швидкого засвоєння інформації, вербального інтелекту.

Група «аналітики» характеризується наявністю математичних здібностей, здібностей до швидкого засвоєння інформації, абстрактним мисленням, здібностей до моделювання й прогнозування ситуацій на рівні вище за середній. Лідерські здібності (організаторські здібності, ініціативність, комунікабельність і креативність), здатність самостійно поглиблювати знання й працювати над собою, прагнення до самореалізації слабко виражені. Орієнтація на досягнення успіху слабка. Виконавські здібності в цій групі (відповідальність, дисциплінованість, пунктуальність, уважність, копіткість) відсутні.

Група «виконавці» найбільш відповідальні, дисципліновані, пунктуальні, уважні, копіткі. Здатні проявляти певні лідерські здібності (організаторські здібності, ініціативність, комунікабельність і креативність). Аналітичні здібності (абстрактне мислення, здібності до моделювання й прогнозуванню ситуацій) середні. Математичні здібності, здібності до швидкого засвоєння інформації, вербальний інтелект слабко виражені. Орієнтація на досягнення успіху слабка. Не здатні до самоорганізації (здатність самостійно поглиблювати знання й працювати над собою, прагнення до самореалізації відсутні).

Група «клерки» представлена студентами економічних спеціальностей, які орієнтовані на успіх, володіють математичними здібностями, та здібностями до швидкого засвоєння інформації, вербальним інтелектом на середньому рівні. Виконавські здібності (відповідальність, дисциплінованість, пунктуальність, уважність, копіткість) середні. Здатності до самоорганізації (здатність самостійно поглиблювати знання й працювати над собою, прагнення до самореалізації) середні або нижче за середній рівень. Лідерські здібності (організаторські здібності, ініціативність, комунікабельність і креативність) слабко виражені. Аналітичні здібності (абстрактне мислення, моделювання й прогнозування ситуацій) відсутні.

Група «менеджери» є особливою, оскільки до неї можна віднести третину респондентів. Визначальною рисою цієї групи є наявність усіх вищеперерахованих здібностей на рівні середньому або вищому за середній. Представники цієї групи на рівні вищому за середній мають лідерські здібності (організаторські здібності, ініціативність, комунікабельність, креативність), виконавські здібності (відповідальність, дисциплінованість, пунктуальність, уважність, копіткість), аналітичні здібності (абстрактне мислення, здібності до моделювання й прогнозування ситуацій), здатність до самоорганізації. Вони мають математичні здібності, здібності до швидкого засвоєння інформації на досить високому рівні. Орієнтація на досягнення успіху у них слабко виражена.

Групи майбутніх економістів, які виділені, дозволяють зазначити напрямки удосконалення їхніх здібностей та вибору стратегій майбутньої професійної діяльності.