ИНТЕГРИРОВАННАЯ СИСТЕМА ОРГАНИЗАЦИИ СТРОИТЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСА В УСЛОВИЯХ БЛИЖНЕГО ВОСТОКА

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі наведено відомості про актуальність роботи, об’єкт та предмет  дослідження, мету, завдання та методи дослідження, зв’язок роботи з науковими темами, наукову новизну, практичне значення  та апробацію роботи, особистий внесок здобувача.

У першому розділі  проводиться аналіз наукових джерел в сфері досліджень інформаційних технологій та систем управління будівництвом.

Певний вклад у розвиток оновлення системи організації  будівництва внесли А.Ганем, С. Глас, А.Ф. Гойко, Х.М. Гумба, К.А. Девіс, Е.А. Дружинін,
Ю.П. Єхлаков, Г.Н. Кайд, О.В. Кухленко, М.Кеннеді, В. Лунг-Чанг, Д. Навас,
Х. Насір, Д.В. Паночків, С.А. Ушацький та інші. Втім, зазначені дослідження не вирішують головної проблеми – розробку інтегрованої системи управління будівельним комплексом, адаптованої до вимог Близького Сходу та придатної до практичного використання. Окремі розробки мають гранично загальний, суто теоретичний інтерес, інші (як, скажімо, праці  М. Кеннеді, В. Лунг-Чанга, Д. Наваса тощо) – вирішують окремі спеціалізовані питання, не зачіпаючи теорію, а робота К.А. Девіса взагалі присвячена хоча і важливій, але напряму не дотичних до будівництву проблемі. В цілому всі ці праці не визначають роль та місце інформаційних технологій у загальній структурній композиції будівельного комплексу і не розглядають перші як невід’ємну частину управління як такого.

Виходячи з усього вищенаведеного, було показано доцільність суттєвого переосмислення та адаптації розглянутих праць й розробки на цій основі нової теоретичної концепції та відповідних моделей.

У другому розділі здійснена постановка задач, наведена структурно-логічна схема проведення дослідження, наведені методи дослідження, що були вдосконалені  автором та зміни, внесені в  традиційні рішення  з метою їх вдосконалення.

У третьому розділі розроблена теоретична основа дисертації. Зважаючи на те, що оскільки країни Близького Сходу являють собою специфічний регіон, який потребує спеціального наукового дослідження, з’ясовано, що в основу рішень цього дослідження мають бути покладені системи, що використовують інформаційні бездротові технології (ІБТ) та реалізуються в рамках великих національних чи навіть транснаціональних об’єднань.

1.  Транснаціональний характер об’єднання. Оскільки різні частини регіону мають різний рівень соціально-економічного розвитку, а ІБТ є достатньо дорогим явищем, то відповідні ризики доречно було б розподілити в рамках регіональної інтегрованої системи. При цьому основні центри інформаційного управління та головні фінансові вузли системи слід розмістити у найбільш розвинених країнах (ОАЕ, Саудівська Аравія, частково Іран, Лівія, Єгипет, можливо Сирія тощо),
а в усіх інших – виробничі підсистеми та робочі інформаційні вузли.

2. Зміни внутрішньої структури об’єднання. В умовах країн Близького Сходу внутрішня структура корпоративної холдингової групи (КХГ), що входить до складу системи, повинна бути змінена. Ці зміни стосуються, головним чином, наступних напрямків:

1)        ускладнення структури, шляхом введення додаткового (наднаціонального) рівня управління і відповідного укрупнення усіх інших;

2)        перегляд розподілу функцій між рівнями управління;

3)        введення у структуру об’єднання спеціальної підсистеми – інтегрована автоматизована система (ІАС) – роль якої в управлінні галуззю є визначальною;

4)        перегляд змісту окремих частин системи, шляхом переходу від виробничого до територіально-виробничого принципу їх формування;

5)        ускладнення фінансової підсистеми об’єднання шляхом переходу від одинарного до множинного фінансування.

3.  Автоматизація диспетчерського контролю та окремих технологічних процесів в будівництві.  Враховуючи те, що об’єднання має значні масштаби та виконує великий обсяг робіт, диспетчерський контроль за виконанням останніх повинен бути автоматизований. Крім того, автоматизації підлягає низка технологічних процесів, а саме: планування логістичних потоків в межах системи, виконання БМР в складних кліматичних умовах або в небезпечних для життя місцях, розробка оптимальних календарних планів на програму робіт тощо.

4. Активізація зовнішньополітичної складової.

Основним рішенням, запропонованим автором, стала удосконалена система інтегрованого управління будівництвом(СІУБ), основні принципи функціонування якої зводяться до наступного:

1) внутрішня конкуренція окремих структурних елементів виробничої та фінансової підсистем;

2) громадсько-державна природа капіталу, що циркулює в межах СІУБ;

3) частково автоматизоване виробництво на основі гібридного поєднання технологій RFID, GPS, GIS та WAN;

4) територіально-виробниче розміщення будівельних потужностей, частково орієнтованих на іноземні поставки;

5) формування мережі централізованих логістичних баз в мережах СІУБ;

6) єдність базових вартісних показників в мережах СІУБ й диференціація поправок до них по регіону;

7) державне визначення базових цін та тарифів в галузі на основі регіональних рекомендацій, контроль держави за порядком виконання визначених цінових показників;

8) єдність порядку розрахунку за виконані роботи.

Очевидно, що запропонована система відноситься до складних централізованих синергічних систем відкритого типу із зворотнім зв’язком. В цій системі можна виділити 4 ієрархічних рівні (міждержавний, державний, виробничий та виконавчий), кожен з яких представлений в дисертації 5 видами організаційно-технологічної моделі (загальний, структурний, інформаційний, інвестиційний та виробничий). Як приклад, на рис. 1–5 ці моделі наведені для міждержавного випадку.