МОДЕЛИ И МЕТОДЫ УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ ОБСЛУЖИВАНИЯ ПОТОКОВ ДАННЫХ В МУЛЬТИМАРШРУТНОМ ТРАКТЕ АДАПТИВНЫХ ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ СЕТЕЙ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми роботи, зв’язок роботи з науковими програмами, формулюється мета і задачі дослідження, визначено об’єкт і предмет дослідження. Наведено перелік результатів дисертаційного дослідження, які становлять наукову новизну, зазначено практичне значення отриманих результатів, а також перелік наукових статей та конференцій, на яких було проведено апробацію результатів.

У першому розділі проведено аналіз математичного апарата моделювання ТКМ, що включає аналітичні методи. На підставі проведеного аналізу було зроблено висновок, що кожен з проаналізованих методів досить адекватно описує окремі моделі та доповнює можливості інших методів. Разом із тим жоден з розглянутих методів не може бути використаний для розробки комплексної моделі ТКМ. Показано, що розробку моделі ТКМ необхідно ґрунтувати на комплексному використані різних методів моделювання з урахуванням їх переваг та недоліків.

На підставі проведеного аналізу було розроблені як загальні вимоги до моделей та апарата моделювання, так і додаткові з урахуванням особливостей адаптивної ТКМ з паралельною обробкою.

Дано обґрунтування можливості використання при розробці комплексної моделі ТКМ теорії масового обслуговування як основної. Обмеження на параметри потоку, що прийняті в цій теорії, мають бути зняті на основі досягнень теорії фракталів шляхом використання параметра Херста. Особливості протоколу, що використовується, в даному випадку необхідно враховувати застосуванням імовірнісно-часових графів при визначені інтенсивності обслуговування інформаційного потоку.

Дослідження процесів з урахуванням особливостей протоколу і такого параметра, як час, в якості основного математичного апарату необхідно використовувати імовірнісно-часові графи та похідні функції. Як додаткову, для вивчення окремих процесів, бажано використовувати теорію масового обслуговування з урахуванням особливостей самоподібного трафіка.

При використанні імовірнісно-часових графів та похідних функцій обґрунтована необхідність визначення розширення їх можливостей щодо оцінки характеристик мережі в напрямі опису паралельних процесів.

Другий розділ присвячено розробці моделі інформаційного обміну при різних способах організації мультимаршрутного тракту в адаптивних ТКМ. Проведено аналіз існуючих моделей мультимаршрутної передачі інформації, які основані на теорії масового обслуговування.

Проаналізовано моделі багатоканальних систем масового обслуговування, що враховують швидкість каналів мультимаршрутних трактів. Такі моделі дозволяють дослідити вплив швидкості каналу на час перебування заявки в системі.

Показано що традиційні моделі недостатньо враховують особливості адаптивної ТКМ. У зв’язку з чим виникла необхідність розробки нової моделі. Особливістю запропонованої моделі є урахування мультимаршрутної передачі інформації, можливість використання різношвидкісних каналів, а також самоподібні властивості вихідного трафіка.

Модель структури мережі зазвичай представляється у вигляді  неорієнтованого графа. Передбачається, що мережа включає множину вузлів комутації (). Вузли комутації  та  з’єднані дугами. Кожна дуга характеризується довжиною  та пропускною здатністю . Усі ці дані наводяться в матрицях довжин  та пропускних здатностей . Відома матриця  зв’язності вузлів .