ВПЛИВ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЧИННИКІВ НА БЕЗПЕКУ ПОЛЬОТІВ З УРАХУВАННЯМ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому  розділі  розглянута ціла низка актуальних питань з експлуа-тації, які показують сутність та зміст існуючих підходів до оцінки експлуата-ційних чинників та їх накладок, які впливають на безпеку польотів (рис. 1).

Основні чинники, які впливають на стан льотних характеристик

повітряного судна в процесі експлуатації

Техніка Людина Зовнішні умови

 Характеристики 

експлуатаційного

стану ПС та його

систем:

 - ресурс;

- надійність;

 - якість випробу-вання;

 - метрологічне

забезпечення

систем

регістрації;

 - індивідуальні

особливості.

 Характеристики

наземної

експлуатації ПС:

 - оснащеність

авіаційно-техніч-них баз;

 - якість технічної

експлуатації;

 - умови

організації

технічної

експлуатації.

 Характеристики

якості

пілотування

екіпажем ПС:

 - ступінь

професійного

рівня пілотів;

 - льотна

експлуатація ПС

та його систем;

 - рівень

навігаційного

забезпечення ПС.

 Характеристики

повітряного

середовища:

 - хімічний склад

повітря;

 - збурення;

 - вологість;

 - турбулентність;

 - температура;

 - тиск. 

Рис. 1. Структурна схема чинників

  7

Під час  аналізу  підходів ІСАО  до оцінювання  та контролю за управлін-ням ПС особлива увага  приділяється  новітнім документам, як посібник з ке-рування безпекою польотів (ПКБП, 2006р.), у якому в узагальненому вигляді

викладаються підходи ІСАО з проблем безпеки польотів (БП). Однак відзна-чається, що поки в  ІСАО  немає повномасштабної стратегії з  урахування  по-ліфакторних процесів і явищ під час виконання польотів, а існуюча стратегія

обмежується лише стратегією урахування окремих небезпечних чинників або

груп чинників способом факторних переліків. Цього недостатньо при запобі-ганні АП  (катастроф, аварій, серйозних інцидентів  і т.  д.)  під час  виконання

польотів на літаках нового покоління –  Б-777, А-340, А-380, Ил-96-300, 

Ан-70, Ан-148  та ін.  Такі підходи є в деяких випадках однобічними, так як

вони засновані на концепції і моделях тільки дій екіпажів ПС та не врахову-ють факт взаємодії чинників. 

Отже, для аналізу польотної інформації та запобігання АП, використову-ється процесний підхід, що реалізує не тільки концепцію дій льотного екіпа-жу, але й концепцію протидії випадковостям і несподіванкам («факторним

накладкам»). Цей підхід вважається найбільш перспективним для аналізу полі-факторних явищ у процесі польоту та для запобігання авіаційних подій. 

Другий розділ  присвячено  аналізу  факторних резонансних процесів за

даними  польотної інформації, як предмету  підвищення безпеки польотів. 

При їх порівнянні видно, що резонансні процеси мають загальні властивості і

закономірності, які полягають в тому, що за деяких умов (визначеній частоті,

визначеній взаємодії та ін.) відбувається якісне зростання амплітуди колива-льних та інших процесів. Факторний резонанс – це явище, яке має ефект од-ночасної дії чинників,  що призводить  до різкого зростання амплітуди пара-метрів польоту та утруднює пілотування повітряним судном. 

При  класифікації перших ознак явища факторного резонансу (ЯФР) за

польотними даними увага акцентується на мультиплікативні факторні накла-дки, які являють собою найнебезпечніші факторні явища в польоті. Вони не-суть абсолютну раптовість і несподіванку для пілотів при виникненні на різ-них етапах польоту (особливо при зльоті і посадці).

Розглянуті види факторних накладок,  як центральної факторної стратегії

при обліку поліфакторних процесів виробництва польотів у цивільній авіації.

При цьому під факторними накладками (за їхньою  інформаційною  приро-дою) розуміється комплекс одночасно діючих (взаємодіючих), спостережува-них і неспостережуваних, позитивних і негативних, безпечних і небезпечних

чинників польоту.

Узагальнюється більш ніж 20-річний досвід по використанню в цивільній

авіації технологій факторних накладок. Вперше вирішується завдання визна-чення тенденцій, трендів, якісних змін індексу факторних накладок у міжна-родних польотах, по світових авіарегіонах (регіонам ІСАО). Тобто, здійснен-

  8

ня польотів є сукупність гранично складних процесів, тому на практиці мож-на спостерігати різні значення показників ефективності здійснення польотів

(позитивні чи негативні результати). На  рис.  2  показано, що при польотах

«без зауважень» (а таких польотів більшість) явище факторного резонансу не

спостерігається, хоча при цьому на екіпаж можуть діяти одночасно велика

кількість чинників.