МОНИТОРИНГ ПАССАЖИРСКИХ ПЕРЕВОЗОК ДЛЯ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧ РАЗВИТИЯ ТРАНСПОРТНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ГОРОДОВ И РЕГИОНОВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У  вступі  обґрунтовано  актуальність  проблеми,  сформульовано  мету  та

завдання  дослідження,  відображено  наукову  новизну  і  практичне  значення

отриманих  результатів,  особистий  внесок  здобувача;  наведено  відомості  про

апробації й публікації результатів дослідження.

У  першому  розділі  проаналізовано  сучасний  стан  транспортної

інфраструктури пасажирських перевезень в Україні, створення та застосування

інформаційних  інтелектуальних  систем  моніторингу  та  оцінки  попиту  на

транспортні послуги.

Роботами  пов’язаними  з  підвищенням  якості  транспортних  послуг

населенню  займались  такі  вчені,  як  О.П.  Алексієв,  В.О.  Алексієв, 

Н.О.  Брайловський,  Г.А.  Варелопуло,  В.О.  Вдовиченко,  В.М.  Вейцман, 

В.Д.  Герамі,  М.Я.  Говорущенко,  П.Ф.  Горбачов,  Б.І.  Грановський,  В.К.  Доля,

Є.В.  Нагорний,  С.Ю.  Ольховський,  В.П.  Поліщук,  М.І.  Самойленко, 

Д.С. Самойлов, Г.А. Заблоцький, В.В. Яворський, D.  Hasselstroem,  P.  Kirchoff,

W. Schnabel, H. Sonntag, V. Surti та інші.

Розвиток  транспортної  інфраструктури  передбачає  надання  їй

властивостей  галузевої  інформаційно-комунікаційної  інфраструктури  (ІКІ),

поєднаної  з  ГКІ  –  глобальною  інформаційною  інфраструктурою,  Inte et.  За

такого  розвитку  відбувається  трансформація  транспортної  ІКІ  до

інтелектуальної  транспортної  системи.  Відмінною  рисою  такої  системи  є

застосування СППР,  яка  базується на експертних знаннях, моделях  людських

міркувань, некласичній логіці та накопиченому досвіді. 

Під час  організації СППР здебільшого використовуються  сховища даних

(СД),  які  виконують  функції  попередньої  підготовки  і  зберігання  даних  для

СППР на основі інформації з автоматизованої системи керування організацією,

а  також  інформації  зі  сторонніх  джерел.  Основною  ланкою  у  цій  системі  є

оцінка попиту населення на транспортні послуги. При цьому виникає проблема:

частина інформації має  так званий прихований  характер, що може негативно

позначитися  на  оцінці  рівня  якості  обслуговування  пасажирів,  надійності  й

ефективності  роботи  транспорту  на  маршрутах,  прогнозування  попиту  на

перевезення.