Удосконалення методів оцінки прицільного регулювання на сортувальних гірках з метою підвищення ефективності їх функціонування

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, сформульовані мета і задачі досліджень, відображені наукова новизна, практичне значення одержаних результатів та особистий внесок автора, наведено відомості про апробацію та публікацію результатів досліджень.

У першому розділі виконано аналіз сучасного стану проблеми підвищення ефективності функціонування сортувальних гірок, значний внесок у розв’язання якої зробили вчені Акулінічев В. М., Березовий М. І., Берестов І. В., Бессоненко С. А., Бобровский В. І., Божко М. П., Бутько Т. В., Грунтов П. С., Данько М. І., Жуковицький І. В., Зємблінов С. В., Козаченко Д. М., Кочнєв Ф. П., Муха Ю. О., Нагорний Є. В., Образцов В. Н., Огар О. М., Правдін М. В., Роговий А. С., Сотніков І. Б., Федотов Н. І., Шафіт Є. М., Шейкін В. П., Яновський П. О. та інші.

Для забезпечення процесу розформування-формування составів сортувальні станції оснащені сортувальними гірками різної потужності. Концепція інтервально-прицільного регулювання швидкості відчепів, незважаючи на певні недоліки, одержала домінуюче поширення на залізницях світу. Точність прицільного регулювання суттєво впливає на довжину «вікон» на підгіркових коліях і швидкість підходу відчепів до вагонів, що знаходяться на цих коліях. На теперішній час відсутній загальноприйнятий критерій ефективності функціонування сортувальних гірок. Існуючі імітаційні моделі процесу розформування составів не враховують особливих умов розпуску составів за наявності вагонів, які заборонено спускати з гірки без локомотива. Існуючі методи нормування тривалості осаджування вагонів на сортувальних коліях не враховують усіх чинників, які на неї впливають, або потребують виконання імітаційного моделювання, що створює певну проблему для працівників станцій.

На підставі виконаного аналітичного огляду наукових робіт сформульована задача підвищення ефективності функціонування сортувальних гірок шляхом визначення раціональних техніко-експлуатаційних параметрів прицільного регулювання швидкості відчепів на основі науково обґрунтованих методів їх комплексної оцінки.

У другому розділі представлена структура дослідження, визначено основні задачі дослідження, порядок та методи їх розв’язання, виконано аналіз показників роботи сортувальних гірок і параметрів вагонопотоків, що підлягають переробці на них, удосконалено імітаційну модель процесу розформування составів на сортувальній гірці шляхом урахування особливих умов розпуску составів за наявності вагонів, які заборонено спускати з гірки без локомотива, встановлено зв’язок між основними факторами та параметрами якості прицільного регулювання швидкості відчепів на сортувальній гірці.

Дослідження величини похибки розрахунку та реалізації швидкості виходу відчепів з паркової гальмової позиції показали наявність значного розкиду її значень. Внаслідок цих похибок середня швидкість підходу відчепів до вагонів, які знаходяться на сортувальних коліях, коливається в діапазоні 5,3-7,9 км/год., що не відповідає нормативній, а середня довжина «вікна» на 1 перероблений вагон коливається в діапазоні 2,5-13,2 м/вагон.

– у вагонопотоках переважають одновагонні відчепи, але їх кількість має значний розкид – 32,6-70,0 %. Частота появи відчепів з більшою кількістю вагонів є меншою: двовагонних – 15,3-21,3 %, трьохвагонних – 5,0-15,4 %, чотирьохвагонних – 3,0-10,0 %, з п’яти та більше вагонів – 5,0-32,1 %;

– спостерігається значне коливання за ваговою категорією: частка вагонів легкої категорії змінюється у межах 7,0-60,7 %, легко-середньої – 0,9-30,0 %, середньої – 0,9-29,0 %, середньо-важкої – 6,2-18,0 %, важкої – 14,0-68,8 %;

– спостерігається значна кількість вагонів, які заборонено спускати з гірки без локомотива. Частота появи таких вагонів коливається в діапазоні 14,0-29,0 %.

Виявлені проблеми якості прицільного регулювання швидкості відчепів та особливості структури вагонопотоків дозволили поставити задачі отримання залежностей для нормування параметрів якості прицільного регулювання швидкості відчепів на сортувальних гірках і тривалості виконання маневрових операцій у сортувальних парках станцій з урахуванням похибки гальмування відчепів та параметрів вагонопотоків, а також визначення раціональних техніко-експлуатаційних параметрів прицільного регулювання швидкості відчепів, за яких мінімізуються загальні витрати на розформування составів на сортувальних гірках.