УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДОВ ОБНАРУЖЕНИЯ, РАЗРЕШЕНИЯ И ОЦЕНКИ ЧИСЛА ИСТОЧНИКОВ ИЗЛУЧЕНИЯ СТОХАСТИЧЕСКИХ СИГНАЛОВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, викладено зв'язок ро-

боти з науковими програмами і темами. Сформульовані тема і задачі досліджень,

вказані об'єкт, предмет і методи досліджень. Показана наукова новизна і практи-

чне значення отриманих результатів, відзначено особистий внесок автора в робо-

тах, виконаних в співавторстві, апробація і відомості про публікації за темою ди-

сертації.

У першому розділі дисертації проведено аналіз робіт, присвячених дослі-

дженню критеріїв просторової роздільної здатності радіотехнічних систем, та

методів виявлення та селекції джерел випромінювання. Проаналізовано переваги

та недоліки алгоритмів «надрозділення», що використовуються у сучасних адап-

тивних антенних решітках для зменшення впливу різних класів завад. Показано,

що з позицій повноти використання статистичної інформації щодо характеристик

сигналів і завад ці алгоритми є локально оптимальними. Задачу розділення сиг-

налів на тлі випадкових завад сформульовано як задачу визначення числа сигна-

лів і одночасно оцінки їхніх параметрів. Показано, що для синтезу оптимальних

6

алгоритмів просторово-часової обробки сигналів в умовах апріорної невизначе-

ності необхідно задатися як мінімум двома критеріями: зокрема, критерієм прос-

торового розділення і критерієм ефективності роботи алгоритму або системи

спостереження та побудувати узагальнену цільову функцію, аргумент екстрему-

му якої має задовольнити обом критеріям.

Другий розділ присвячено синтезу алгоритмів спільного виявлення, розді-

лення та оцінки кутових координат точкових джерел сигналів. Розглянуто вузько

смуговий та широко смуговий варіанти алгоритмів.