ФОРМУВАННЯ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ В УПРАВЛІННІ ІНТЕГРОВАНИМИ СТРУКТУРАМИ БІЗНЕСУ Статья

Ускладнення умов ведення виробничо-господарської діяльності національних товаровиробників вимагає вироблення ефективного інструментарію, що дозволяв би забезпечити швидкість адаптації до зміни вимог ринкового середовища, можливість ідентифікації потреб споживачів й контрагентів, отримання й розвиток переваг перед конкурентами. Одночасно актуалізується й потреба впровадження певних стратегічних імперативів у діяльність підприємств, оскільки значна частина суб’єктів господарювання лише декларує наявність стратегії замість розгляду її як тривалого й безперервного процесу. Дієва ж реалізація стратегії, у свою чергу, вимагає постійного відстеження (моніторингу) плину всіх процесів, що орієнтовані на реалізацію обраних стратегічних альтернатив, їх удосконалення та підвищення рівня якості реалізації (організації).

Означене коло проблем значно збільшується й модифікується за умови розширення їх розгляду до рівня інтегрованих структур бізнесу (ІСБ), яким властиві деякі особливі риси, що потребують обов’язкового врахування, але, нажаль, не знайшли достатньо повного відбиття в наявних наукових доробках. Отже, такі проблемні питання, як подолання конфлікту інтересів й зменшення опортунізму у взаєминах, вироблення імперативів узгодженої стратегічної поведінки, спільного розвитку ключових компетенцій й конкурентних переваг, максимізації комплементарності бізнес-процесів й отримання синергії від взаємодії хоча й розглядалися дослідниками на рівні окремих юридичних осіб, майже не розкриті для рівня ІСБ (особливо для їх м’яких гібридних форм).

Актуальність вирішення цих проблем обґрунтовується значним розширенням ринку зливань й поглинань (M&A), що відзначалось протягом останніх років. У 2007 році кількість угод на світовому ринку збільшилась на 21% й склала 4,74 трлн. дол. Україна ж посіла 4 місце за зростанням активності інтеграційних процесів, через збільшення обсягів угод на останній рік до 44% (3,38 млрд. дол.). Якщо ж врахувати, що значний інтерес інвесторів складають підприємства гірничо-металургійного комплексу (7% від кількості угод), можна наголосити на потребі проведення досліджень саме в розрізі даної галузі промисловості України.

Одним із варіантів вирішення наведених проблем є впровадження систем показників, адаптованих до розкриття стратегічно важливих аспектів життєдіяльності й розвитку ІСБ та інтегрованих до їх систем управління, тобто так званих концепцій управління ефективністю бізнесу (Business Performance Management) та стратегічних систем вимірювання (Strategic Measurement Systems). Найбільш поширеними тут є розробки таких зарубіжних авторів, як М. Браун, Р. Каплан, П. Нівен, Д. Нортон, Н. Олве, К. Хьюберт. Проте вони не враховують таких національних особливостей господарювання, як відсутність мотиваційних механізмів до децентралізованого виконання стратегічних ініціатив, низький ступінь розвитку інформаційного простору й публічного розкриття інформації, низька достовірність й дієвість звітних даних. Дослідники ж пострадянського простору у сфері стратегічного управління (М. Круглов, Т. Момот, В. Пономаренко, А. Пушкар, Л. Фролова, І. Ялдин), підприємствами в цілому та інтеграційними структурами (С. Авдашева, І. Алексєєв, І. Булєєв, В. Горбатов, А. Горбунов, О. Кизим, Л. Чепурда, О. Чернега) зокрема, взагалі не достатньо уваги приділяють розгляду саме стратегічних систем вимірювання. Навіть розробки у сфері створення систем моніторингу (Е. Ананькин, Д. Хан) охоплюють, як правило, лише оперативні аспекти управління централізовано-ієрархічними структурами.

Отже, комплексний підхід до формування стратегічних систем вимірювання адаптованих до вимог інтегрованих структур бізнесу, що функціонують у гірничо-металургійній галузі промисловості, дотепер не одержав достатнього науково-теоретичного й практичного обґрунтування. Це й обумовило вибір теми, основну мету та зміст завдань дисертації, актуальність і доцільність проведення досліджень у даному напрямку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний в дисертації напрямок досліджень відповідає тематичній спрямованості наукових розробок, що проводилися Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України за темою: "Формування організаційно економічного механізму корпоративного управління промислових підприємств регіону" (номер державної реєстрації – 0105U002370).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних засад вироблення інструментарію формування стратегічної поведінки ІСБ, заснованого на концепції збалансованої системи показників, та розробка науково-методичних рекомендацій з його інтеграції до механізму управління ними. Розкриття поставленої мети зумовило формулювання та вирішення таких завдань:

на основі визначення інтеграційних тенденцій світового й національного ринків коксохімічної й металургійної продукції та дослідження існуючих теоретичних підходів до ідентифікації сутності поняття "інтегровані структури бізнесу" розширити перелік класифікаційних ознак форм і видів інтегрованих утворень;

розробити методичний підхід щодо впровадження механізму управління інтегрованою структурою, заснований на використанні збалансованої системи показників та орієнтований на забезпечення зростання капіталізації ІСБ через проведення первинного розміщення акцій;

удосконалити інструментарій процесу формування стратегічних імперативів діяльності інтегрованої структури бізнесу;

ідентифікувати особливості вироблення стратегії інтегрованої структури бізнесу й сформувати положення щодо їх використання при організації управління інтегрованим утворенням;

дослідити розвиток стратегічних систем вимірювання та провести типологізацію систем оцінних індикаторів через їх структурування за ієрархічними рівнями інтегрованих структур й перспективами збалансованої системи показників.

Об'єктом дослідження є процес організації управління діяльністю й забезпечення стратегічної спрямованості інтегрованих структур бізнесу, що функціонують у гірничо-металургійному комплексі України. Предметом дослідження виступають теоретичні та науково-методичні засади впровадження й удосконалення механізму управління інтегрованими структурами бізнесу заснованого на використанні збалансованої системи показників.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення загальної економічної теорії, дослідження вітчизняних й зарубіжних учених з питань організації управління інтегрованими структурами бізнесу та впровадження стратегічних систем вимірювання.

Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися такі методи дослідження: монографічний – для дослідження сутності стратегічних систем вимірювання й визначення особливостей їх використання у національних умовах; абстрагування, аналізу і синтезу, індукції та дедукції – для вироблення предметної області організації управління інтегрованими структурами й формування напрямків вирішення наявних у ній проблем; класифікації – для обґрунтування структуризації системи оціночних індикаторів й відбиття багатоаспектності поняття "інтегрована структура бізнесу"; структурного аналізу та моделювання (САДТ) – для відбиття послідовності впровадження механізму управління інтегрованою структурою; аналізу ієрархій й імітаційного моделювання – для забезпечення балансування каузальних зв’язків стратегічної карти інтегрованої структури; статистичного і техніко-економічного аналізу – для вивчення сучасного стану гірничо-металургійного комплексу України та встановлення перспектив розвитку пов'язаних із ним суб’єктів господарювання; графічний – для наочного відбиття теоретичного матеріалу дисертаційного дослідження. Інформаційну базу дослідження склали закони і нормативні акти, офіційні статистичні матеріали й звітні дані підприємств.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором і представлених на захист, полягає в такому:

удосконалено:

технологію формування й реалізації стратегії інтегрованої структури бізнесу через виділення в її складі інтеграційної складової, співвіднесення стратегічних альтернатив із системою вимірювання й розширення існуючих підходів стратегічного управління впровадженням системи стереотипів поведінки стратегічних бізнес-одиниць і переліку ролей корпоративного центру. Особливістю результату є розгляд збалансованої системи показників як форми фіксування означених ролей й стереотипів при поєднанні децентралізації управління з поширенням самоорганізації;

склад й структурування ключових індикаторів ефективності на підґрунті створення класифікації систем показників – через їх диференціацію між ієрархічно виділеними рівнями й центрами відповідальності інтегрованих структур бізнесу різних форм організації та перспективами стратегічної карти збалансованої системи показників. Відмінність запропонованого структурування полягає в співвіднесенні рівнів ієрархії цілей і показників виділеним джерелам створення вартості ІСБ та їх підпорядкованості, встановленні підпорядкованості цілей й обґрунтуванні процесу їх декомпозиції з орієнтацією системи вимірювання на досягнення синергії ключових компетенцій різних стратегічних бізнес-одиниць;

інструментарій процесу формування стратегічних імперативів діяльності ІСБ у частині розширення переліку методів балансування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків й розширення способів консолідації показників стратегічної карти. У рамках даного результату особисто автором було вироблено процедури колективного вибору й узгодження різних видів оцінок діяльності та їх розподілу між ієрархічними рівнями ІСБ за методикою парних порівнянь й використанням методу аналізу ієрархій, динамічного узгодження й балансування цілей й взаємозв’язків індикаторів ефективності на основі застосування імітаційного моделювання, організаційного забезпечення взаємодії виконавців у процесі прийняття рішень з балансування показників на основі моделі Врума–Йетонн–Яго, оцінки відкритості, публічності й синергії зв’язків між учасниками ІСБ;

дістало подальшого розвитку:

методичний підхід щодо впровадження механізму управління інтегрованою структурою, відмінністю якого є орієнтація на організацію збалансованої системи показників з одночасним узгодженим виробленням стратегічних альтернатив і реалізацією заходів, орієнтованих на проведення процедури первинного розміщення акцій. Особливістю виробленої послідовності впровадження є використання профілю вибору сценарію проведення первинного розміщення акцій (ІРО) як нормативно-регламентаційного забезпечення впровадження та врахування виробленої множинності варіантів як організації механізму, так і підходів інтеграції стратегічних карт до контуру управління ІСБ;

визначення змісту поняття інтегрованої структури бізнесу в аспекті відбиття потреби розкриття інтеграційного потенціалу, зростання синергії взаємодії й структурування варіантів взаємовідносин учасників інтегрованої структури в поєднанні з особливостями організації управління ними. Відмінність вироблених тлумачень розкривається через їх орієнтованість на гібридні інтеграційні форми й різноплановість варіантів логіки функціонування механізму управління й балансування циклу оперативного управління ІСБ, контури якого співвіднесено з перспективами збалансованої системи показників.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені методичні підходи й обґрунтовані теоретичні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня практичних рекомендацій й можуть бути використані інтегрованими суб’єктами господарювання з метою удосконалення механізму управління через орієнтування на постійне адаптування стратегічних альтернатив і впровадження стратегічних систем вимірювання. Наукові результати дисертаційної роботи, що мають прикладний характер, знайшли практичне застосування на підприємствах гірничо-металургійного комплексу (ГМК) України, що підтверджується відповідними актами і довідками, а саме на ВАТ "Алчевськкокс" (довідка № 1823 від 14.11.2007 р.) впроваджено методичні рекомендації щодо формування механізму стратегічного управління інтегрованими структурами та впровадження системи стратегічного моніторингу. Положення щодо балансування цілей й каузальних взаємозв’язків при розширенні підходу до розгляду стратегії інтегрованої структури та виділення у її складі інтеграційної складової втілено у Державному інституті по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості "ГИПРОКОКС" (довідка № 196/02 від 22.11.2007 р.).

Апробація результатів роботи. Основні результати досліджень, висновки і рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися і були схвалені на Міжнародних науково-практичних конференціях "Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики" (м. Харків, 2007 р.) та "Сучасні економічні проблеми розвитку промислових підприємств" (м. Харків, 2006 р.)

Публікації основних положень дисертаційної роботи представлені в 7 наукових працях (серед яких 1 монографія та 5 статей у фахових виданнях), загальним обсягом – 10,78 ум.-друк. арк., особисто автору належить 6,18 ум.-друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 236 джерел, 10 додатків. Роботу представлено на 288 сторінках машинописного тексту, у тому числі 42 таблиці, з яких 9 таблиць займають 18 повних сторінок; 81 рисунок, з яких 5 рисунків займають 6 повних сторінок; список літератури на 18 сторінках та додатки на 57 сторінках.