РОЗРОБКА СПОСОБУ ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОКОТОЧНОГО АЗИМУТА ІЗ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ПАР ЗІРОК У ВЕРТИКАЛІ ЗЕМНОГО ПРЕДМЕТА

summary

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

У вступі описано сучасний стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність та новизну предмету дослідження, сформульована мета  та основні завдання дисертаційної роботи, практична цінність проведених досліджень та розробок, їх апробація. У вступі також сформульовано основні положення, що виносяться на захист, дані про публікації і впровадження результатів досліджень.

Перший розділ «Аналіз способів і методик визначення азимутів з астрономічних спостережень»присвячено вивченню літератури за зазначеною тематикою і її аналізу. Із значної кількості різноманітних способів визначення азимута для аналізу було обрано три найбільш поширені у практиці способи: за годинним кутом Полярної і виміряним горизонтальним кутом між Полярною і земним предметом; за спостереженнями пари зірок на рівних висотах; за спостереженнями зірок в меридіані. Дослідження виконано за впливом на результати визначення азимута таких факторів:

1.     реєстрації моменту спостереження зірки – похибка реєстрації ;

2.     визначення нахилу осі обертання зорової труби – похибка визначення m_H;

3.     вплив неправильної фігури цапф – похибка цього фактору ;

4.     вплив зміщення візирної осі – похибка впливу m_b;

5.     похибки визначення азимута вертикала спостереження світил m_A;

6.     похибки виміру горизонтального кута між світилом і земним предметом m_β.