ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІНОГЕНЕРУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ НАСОСНО-ЦИРКУЛЯЦІЙНИХ СИСТЕМ БУРОВИХ УСТАНОВОК

summary

Вступ містить обґрунтування та актуальність теми, формулювання мети і задач дослідження, методологію досягнення результатів, їх наукову новизну та практичне використання, особистий внесок здобувача, апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі розглянуто актуальність проблеми промивання свердловин пінистими розчинами та умови роботи устаткування при цьому; ефективність роботи піногенеруючих пристроїв (ПГП) та методи оцінки їх експлуатаційних параметрів; роботи, присвячені дослідженням основних експлуатаційних параметрів ПГП; особливості конструкцій існуючих ПГП для приготування пінистих розчинів.

Проаналізовано роботи теоретичного та експериментального характеру стосовно сучасного рівня техніки для приготування пінистих розчинів:           Аміяна А.В., Аміяна В.А., Васильєва В.Х., Іззатдуста Е.С., Коваленка В.І., Кузьменка М.М., Межлумова А.О., Тихомірова В.К., Яковлєва А.М., Andersonа G., Garavini O., Radenti G., Sala A. та інших учених. Встановлено, що в них недостатньо широко розглядається вплив конструкції, параметрів та режимів роботи ПГП на ефективність створення піни.

У другому розділі на основі проведених теоретичних досліджень процесів, що зумовлюють рух рідини, повітря та пінної суміші в елементах ПГП, запропоновано метод підбору параметрів потоків робочої рідини і ежектованого повітря, при яких можна було б досягти найбільшої ефективності в процесі піноутворення та обґрунтовано вибір раціонального конструктивного варіанта ПГП. Розглянуто процеси, які відбуваються на кожній ступені утворення піни у ПГП.

Для здійснення розрахунків ПГП існують методики, згідно яких проводяться розрахунки втрат тиску в пристрої у процесі створення пінистого розчину, за якими вибираються геометричні розміри. Недоліком даних методик є те, що не враховуються якісні характеристики створеної піни, а саме виконання умови, що для створення дрібнодисперсних повітряно-крапельних і рідинно-бульбашкових сумішей необхідна енергія, величина якої обернено-пропорційна середньому радіусу краплі чи бульбашки. Причому, енергія на створення бульбашкового потоку при великих значеннях об’ємної газомісткості може бути набагато більшою від енергії на створення крапельного потоку.

У зв’язку з цим, при теоретичних дослідженнях ПГП з використанням відомих рівнянь балансу енергії, неперервності потоку та збереження кількості руху пропонується метод підбору параметрів потоків рідини і повітря, при яких можна було б досягти найбільшої ефективності в процесі піноутворення.