СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ХАРАКТЕРИСТИК И ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЭЖЕКТОРНОЙ ХОЛОДИЛЬНОЙ МАШИНЫ, РАБОТАЮЩЕЙ НА НИЗКОКИПЯЩИХ ВЕЩЕСТВАХ

summary

-                   ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано об’єкт і предмет дослідження, мету і головні завдання дисертаційної роботи, стисло викладено методологічні засади досліджень, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення здобутих результатів, відображено повноту їхнього викладу в публікаціях та ступінь їхньої апробації на конференціях.

У першому розділі подано огляд теоретичних та експериментальних праць, присвячених удосконаленню ЕХМ, які працюють на воді та низькокиплячих порівняно з водою речовинах. З-поміж численних робіт у галузі використання в ЕХМ низькокиплячих речовин, необхідно особливо відзначити наукові праці таких дослідників, як В.С. Мартиновський, С.З. Жадан, Ю.В. Захаров, Л.М. Андрєєв, А.Л. Лєхмус, В.О. Петренко, Н.О. Щетиніна, I.W. Eames, D.W. Sun, B.J. Huang та ін. Наразі серед найвідоміших сучасних методик розрахунку надзвукового ежектора широко застосовують методики Є.Я. Соколова та Н.М. Зінгера, J.H. Keenan та E.P. Heumann, J.T. Munday та D.F. Bagster. Аналіз показав, що найбільш перспективною є методика Є.Я. Соколова та Н.М. Зінгера, яка базується на теорії граничних режимів М.Д. Міліонщикова та Г.М. Рябінкова.

Проведений огляд дає змогу зробити висновок про те, що останнім часом спостерігається підвищений інтерес до ЕХМ, які працюють на низькокиплячих речовинах. На підставі аналізу наявної інформації визначено перспективні напрямки підвищення ефективності ЕХМ та сформульовано головні задачі дослідження.

У другому розділі проведено термодинамічний аналіз, що пов’язує робочі параметри циклу та термодинамічні властивості робочої речовини з енергетичними та експлуатаційними показниками ЕХМ, який дав змогу встановити джерела необоротності в ЕХМ та визначити напрямки підвищення її ефективності, основними з яких є: 1) використання перспективної робочої речовини; 2) оптимізація профілю та геометричних параметрів проточної частини ежектора; 3) удосконалення схеми ЕХМ та її робочого циклу.