РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ СТЕБЕЛ СОЛОМИ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО З МЕТОЮ ОДЕРЖАННЯ ЦЕЛЮЛОЗОВМІСНИХ НАПІВФАБРИКАТІВ

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значення, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, визначено об’єкт, предмет і методи досліджень.

У першому розділі подано загальну характеристику й висвітлено особливості хімічного складу стебел, волокна та костриці льону олійного. Розглянуто значення та сучасні напрями використання цієї культури.

6

Узагальнено результати досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячених вивченню хімічного складу та властивостей луб’яних культур. Зазначено, що волокно льону олійного за фізико-хімічними показниками є подібним до бавовни. Виявлено, що найбільша кількість целюлозного компонента міститься у волокні цієї культури порівняно з вмістом целюлози в соломі, тресті та костриці.

Показано, що солома льону олійного є цінною сировиною. Хоча на сьогодні вона й залишається другорядним продуктом, проте при відповідній підготовці її можна використовувати для виготовлення різноманітних целюлозних товарів широкого вжитку.

Особливу увагу приділено аналізу сучасних способів одержання целюлозовмісних напівфабрикатів, які висвітлено в роботах Є.Л. Пашина,   Н.М. Федосової та І.М. Дейкун і визначено сфери їх подальшого застосування. Зазначено, що технологія одержання целюлозовмісних напівфабрикатів із стебел соломи льону олійного, придатних до виготовлення інноваційних видів целюлозних матеріалів для вітчизняного виробництва, до цього часу не розроблена.

Встановлено, що в сучасних умовах розроблення технологій переробки стебел соломи льону олійного з метою одержання целюлозовмісних напівфабрикатів є важливим і актуальним завданням сьогодення.

Таким чином, аналіз науково-технічної літератури дозволив сформулювати мету і задачі дисертаційної роботи, визначити шляхи вирішення проблеми розширення сфери застосування волокна льону олійного за рахунок оцінки придатності його для виготовлення паперу, картону та композиційних матеріалів різноманітного призначення.

У другому розділі, що складається з дев’яти підрозділів, викладено загальні методики й основні методи досліджень.

Наведено біологічні, морфологічні та технологічні ознаки сортів льону олійного, які використовувалися під час досліджень. Охарактеризовано умови інтенсифікації біологічного видалення супутників целюлози із стебел соломи цієї культури в процесі приготування трести розстиланням.

У розділі подано опис методів мікробіологічних досліджень видового та кількісного складу мікрофлори лляної соломи в процесі перетворення її в тресту.

Аналіз зміни хімічного складу сировини здійснювали за традиційними методиками кількісного хімічного аналізу на всіх етапах її переробки: у процесі інтенсифікації видалення інкрустів із стебел льону олійного, у процесі механічної обробки стебел трести та вологої обробки одержаного волокна. Вміст целюлози визначали методом Вільштеттера – Шудля, який базується на перетворенні целюлози в глюкозу шляхом гідролізу, вміст лігніну визначали гідролітично-ваговим методом, вміст пектинових речовин – йодометричним методом.