Ковалів Адміністративно- правові та організаційні заходи забезпечення збереження вантажів на об\'єктах залізничного транспорту

summary

У вступi обгрунтовано актуальнiсть обраної теми дослiдження, визначено об'єкт i предмет дослiдження, його мету, завдання, методологiчну основу, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатiв, наведенi данi щодо їх апробацiї та впровадження.

            Перший розділ - "Адмiнiстративно-правове регулювання відносин, пов'язаних із збереженням вантажiв на об'єктах залiзничного транспорту" - присвячений дослiдженню адмiнiстративно-правового регулювання збереження вантажiв, реалiзацiї адмiнiстративно-примусових заходiв по їх охоронi, юридичнiй характеристицi адмiнiстративних правопорушень, якi посягають на вантаж, а також розглянутi суб'єкти, що забезпечують його збереження.

            В підрозділi 1.1 - "Характеристика адмiнiстративно-правового регулювання збереження вантажiв на об'єктах залiзничного транспорту" - перш за все зазначено, що всi суспiльнi вiдносини, якi виникають у зв'язку з дiяльнiстю залiзницi, регулюються нормами адмiнiстративного права, цивiльного і цивiльно-процесуального права, мiжнародного права та iн. Важливу роль у здiйсненнi поставлених перед залiзничним транспортом завдань вiдiграє правильне застосування цих норм права.

Автором подана юридична характеристика нормативних актів, що забезпечують збереження вантажів, показана економічна необхідність удосконалення адміністративно-правового регулювання їх збереження, а також співвідношення між затратами на заходи по охороні вантажів і прибутками від додаткових заходів охоронного характеру. Низька ефективність збереження вантажів виникла через недосконалiсть транспортного законодавства про матерiальну вiдповiдальнiсть за збитки, заподiянi при перевезеннi вантажiв, а також через просте спiввiдношення ефективностi i економiчностi охорони, яке базується на необ'єктивному розрахунку втрат вантажу. Все це породило протирiччя мiж рядом заходiв, здатних забезпечити надiйне збереження вантажiв на залiзничному транспортi, та матерiальних витрат на них.

У роботі відзначається, що адмiнiстративно-правовий порядок збереження вантажiв на залiзничному транспортi - це наявність встановлених (на основі адмiнiстративних норм) правил, стандартiв, технiчних умов i засобiв правового регулювання, за допомогою яких забезпечується виконання контрактів, угод по перевезенню і збереженню вантажів.

            В підрозділi 1.2 - "Методи реалiзацiї адмiнiстративно-примусових заходiв щодо охорони вантажiв на об'єктах залiзничного транспорту" - характеризується система заходів адміністративного примусу (заходи адміністративного попередження, адміністративного припинення, адміністративно-процесульного забезпечення, адміністративного стягнення), яка є складовою частиною адміністративно-правового регулювання відносин в сфері державної, громадської і приватної власності, а також забезпечення збереження вантажів на залізничному транспорті.

            Дисертант відмічає, що при застосуванні примусу передбачається використання різних заходів впливу (які можуть розрізнятися за підставами і метою їх реалізації) для забезпечення притягнення порушників до відповідальності, зміцнення законності, попередження правопорушень, посилення охорони громадського порядку, прав і свобод громадян.

            В основу наведених заходів покладено два критерiї: а) спосiб адмiнiстративно-правового забезпечення правопорядку; б) спосiб забезпечення реалiзацiї правоохоронної адмiнiстративно-процесуальної дiяльностi органiв внутрiшнiх справ на транспортi.

            Аналiзуючи заходи адмiнiстративного примусу, автор пропонує роздiлити адмiнiстративно-попереджувальнi заходи на двi групи. До першої групи вiднесені адмiнiстративно-правовi заходи (перевірка документів, обмеження руху транспорту, обмеження пропуску громадян та ін.), до другої - заходи, що забезпечують адмiнiстративно-технiчні норми (огороження території забороненої зони, засоби зв'язку, сигналізації, попереджувальні знаки та ін.), які безпосередньо передбачені у відомчих нормативних актах Міністерства транспорту України.

            В підрозділi 1.3 - "Адміністративні проступки, що посягають на вантажі при їх перевезенні залiзничним транспортом" - наведена характеристика ряду адмiнiстративно-правових норм, якi регламентують порядок збереження вантажiв на залiзничному транспортi. Умовно їх можна роздiлити на три групи. До першої автор вiдносить норми, що безпосередньо направленi на збереження вантажiв на залiзничному транспортi; до другої, - норми, що опосередковано забезпечують збереження вантажiв; до третьої - норми, що впливають на технiчну сторону забезпечення збереження вантажiв.

            Дрiбне розкрадання (ст. 51 КпАП України), що скоєне за певних обставин, наприклад, iз вагону (контейнера), з-пiд охорони, є порiвняно iз звичайним дрiбним розкраданням бiльш шкiдливим за своїм характером явищем, оскільки в даному випадку порушуються умови функцiонування транспорту i порядок охорони вантажiв.

            Недотримання правил забезпечення збереження вантажiв (ст.136 КпАП України) завдає шкоди вiдповiдним суспiльним вiдносинам, порушує встановлений порядок, направлений на збереження вантажiв i створення умов для їх незбереженостi (втрата, псування, пошкодження, розкрадання або крадiжка).

            На думку автора критерiями для збереження вантажiв є: по-перше, - умови їх збереження, які забезпечуються технологічними елементами та встановленим порядком експлуатацiї (конструкція вагона, пломби, запiрні засоби та iн.); по-друге, - спеціальні засоби попередження (перепустковий режим,попереджувальні знаки та ін.). Вказані критерії в певній мірі характеризують i наслiдки порушення ст.136 КпАП України. Суттєву роль при цьому грає не матерiальний збиток, як результат порушення норми, а безпосередньо порушення умов збереження вантажiв.

            Одним з важливих засобiв пiдвищення ефективностi збереження вантажiв на транспортi, при застосуванні адмiнiстративної вiдповiдальностi за його порушення, є доповнення до статті 136 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що дають змогу розділити відповідальність за порушення правил по забезпеченню умов збереження вантажів та відповідальність за безпосередні дії, якi направлені на розкрадання вантажів, з метою ефективного функціонування мiжнародних транспортних коридорiв на Українi.

            В підрозділі 1.4 -"Суб'єкти, що забезпечують охорону вантажiв на залiзничному транспортi, та їх правове положення" - детально аналiзується дiяльнiсть суб'єктiв, якi безпосередньо задiянi в збереженнi вантажiв. Це - органи i органiзацiї транспорту, вантажовiдправники, вантажоодержувачi, транспортно-експедицiйні пiдприємства, органи внутрiшнiх справ на транспорті. Кожний з цих суб'єктiв має певні функції по забезпеченню охорони вантажів, які регулюються відповідними правовими відносинами. З одного боку - це виконання обов'язків по обробцi вантажу, з іншого - виконання та забезпечення контрольно-наглядових, в тому числi і управлiнських функцiй, а також захист вантажу спецiальними засобами. Для одних суб'єктiв функцiя охорони вантажу є основною, а для iнших - лише другорядною, але в той же час і допоміжною, яка при певних обставинах визначає порядок організації охорони вантажів тих суб'єктів, для яких функція охорони є основною.

            В дисертацiї аналiзується дiяльнiсть окремих підрозділів органiв залізничного транспорту (комерцiйна служба i воєнізована охорона) та органів внутрішніх справ, які покликані забезпечити дотримання правил по забезпеченню охорони вантажу на транспортi. Якщо комерцiйна служба зобов'язана приймати заходи по збереженню вантажiв пiд час операцiй по їх обробцi, а воєнізована охорона - під час технологічного циклу перевезення, то органи внутрішнїх справ на транспорті забезпечують безпосереднiй контроль за збереженням вантажiв як при обробці, так і пiд час їх транспортування. Як показує аналiз, серед осiб, якi затриманi у зв'язку з крадiжками вантажiв кількість залiзничникiв має тенденцію до пiдвищення.

            Однією з причин крадіжок на залізничному транспорті є відсутність матеріальної заінтересованості працівників воєнізованої охорони і залізничного транспорту у забезпеченні збереження вантажів. Все це свідчить про недосконалiсть існуючого адмiнiстративно-правового порядку збереження вантажiв.

            Вiдсутнiсть конкретностi у визначеннi завдань охорони вантажiв, що ставляться перед рiзними пiдроздiлами органів внутрішніх справ на транспорті (кримінальний розшук, державна служба по боротьбі з економічними злочинами, відділ по боротьбі із злочинними посяганнями на вантажі, адміністративна служба міліції), призводить до розбiжностi конкретних дiй цих служб. Статут патрульно-постової служби мiлiцiї України та iнші нормативні акти МВС України не мають чітко визначеного правового порядку дiяльностi відповідних підрозділів (служб) міліції щодо охорони вантажiв. Це також негативно впливає на організацію боротьби iз крадiжками.

            Другий розділ - "Органiзацiйно-профiлактичнi заходи забезпечення збереження вантажів на об'єктах залiзничного транспорту" - присвячений характеристицi профiлактичної дiяльностi та взаємодiї органiв внутрiшнiх справ з органами транспорту по збереженню вантажiв.

            В підрозділі 2.1 - "Характеристика органiзацiйно-профiлактичних заходiв забезпечення збереження вантажiв на об'єктах залiзничного транспорту" - аналiзується сутнiсть та система профiлактики, одним з головних завдань якої є попередження правопорушень, а також усунення причин та умов, що їх породжують.

            Профiлактику адмiнiстративних правопорушень автор розглядає як дiяльнiсть державних органiв, адмiнiстрацiй пiдприємств, установ i органiзацiй, трудових колективiв, громадських органiзацiй та окремих громадян, що спрямована на попередження окремих проступкiв, застереження конкретних осiб або груп людей вiд вчинення ними адмiнiстративно караних протиправних дiй.

            Профiлактику адмiнiстративних правопорушень органiзовують та здiйснюють в правових формах. Умовно їх можна об'єднати в наступні блоки: органiзацiйний та функціональний.

            До органiзацiйного блоку профiлактики адмiнiстративних правопорушень автор відносить наступне: виявлення причин та умов адмiнiстративного правопорушення; органiзацiя профiлактики окремих видiв адмiнiстративних проступкiв; участь мiсцевих державних органiв i громадських органiзацiй в проведеннi органiзацiйно-масової i виховної роботи.

            Функцiональний блок профiлактики реалiзується на виконавчому рiвнi. Змiст цього блоку становлять: 1) рейди (спецiальнi операцiї), що проводяться силами органiв внутрiшнiх справ й громадськостi; 2)доповiдi, лекцiї, звiти, iндивiдуальнi та груповi бесiди з питань про недопущення вчинення протиправних дiй; 3) правова пропаганда (з використанням перiодичних видань, радiо i телебачення) щодо покращення правопорядку.

            Автор звертає увагу на діяльність спеціальних пiдроздiлів, які створені на залiзницях, та займаються профiлактикою правопорушень. Основним їх завданням є дотримання норм, що направлені на забезпечення збереження вантажiв на різних етапах технологічного циклу.

            Разом з тим, профiлактика є досить складною формою боротьби з правопорушеннями. Вона може дати бажаний результат лише при правильній органiзації і базується на вiдповiдних наукових засадах.

            В підрозділі 2.2 - "Профiлактика адміністративних проступків, якi посягають на вантажi при перевезенні залiзничним транспортом" - автор розглядає основні види таких профілактичних заходів, та їх характеристику.

            Профілактика адміністративних правопорушень на об'єктах залізничного транспорту передбачає здійснення комплексних загальносоціальних заходів, спрямованих на скорочення проступків, нейтралізацію і усунення негативних факторів, що сприяють вчиненню правопорушень.

            До основних видiв профiлактичних заходiв на транспортi можна вiднести: 1) запобiгання крадiжкам вантажiв (дрiбним розкраданням); 2)пояснення належного змісту і значення юридичних норм, які передбачають відповідальність за вчинення правопорушення (особливо серед тих, що проживають неподалік від об'єктiв залiзничного транспорту); 3) створення спецiальних видiв профiлактики, які надають можливість впровадження нових технологій та технічних засобів (нові вагони, нові пломби, шифр-замки, створення беззупиночних маршрутів і ін.).

Успіх профілактичних заходів багато залежить від своєчасного отримання достовірної інформації про обставини, що сприяють здійсненню крадіжок вантажів. Основні джерела інформації можна поділити на дві групи: 1)загальні джерела інформації; 2)спеціалізовані джерела інформації.

Зміцненню ділового співробітництва правоохоронних органів з транспортними органами сприяють рішенню проблем комплексного підходу до профілактики правопорушень, в основу якого входять розроблення спільних комплексних планів по забезпеченню збереження вантажів.

            В підрозділi 2.3 - "Взаємодiя органiв внутрiшнiх справ з органами управлiння на транспортi та iншими структурами щодо збереження вантажiв на залізничному транспорті" - автор пiдкреслює значення залучення до профiлактичної дiяльностi рiзних державних iнститутiв та громадськостi, аналiзує напрямки та форми взаємодiї органiв внутрiшнiх справ з іншими суб'єктами профілактики.

Постійна взаємодія органів внутрішніх справ на транспорті з органами управління і громадськістю - одне із важливих умов рішення задач, направлених на забезпечення збереження майна, законності. Крім того, це сприяє підвищенню ефективності і організації діяльності роботи залізниці.

            До основних напрямків та форм взаємодiї органiв внутрiшнiх справ на транспортi та органів залізничного транспорту необхiдно вiднести: розроблення та здійснення заходів щодо запобігання, виявлення та розкриття порушень норм чинного законодавства по забезпеченню збереження вантажів; обмiн iнформацiєю про наміри і спроби крадіжок вантажів, незаконних перевезень товарів чи інших предметів; спiльний аналiз стану правопорушень i прогнозування тенденцiй їх збільшення чи навпаки; спiльна розробка i реалiзацiя регiональних програм профiлактики правопорушень; внесення до відповідних інстанцій, міністерств та відомств пропозицій щодо усунення причин і умов, які сприяють крадіжкам вантажів; створення (за необхідністю) спільних оперативних штабів (робочих груп) для координації дій; органiзацiя спільної роботи органів внутрішніх справ та спецiалiзованих груп воєнiзованої охорони Укрзалiзницi по збереженню вантажів та ін..

            Накопичений досвід взаємодії спiльних спецiалiзованих груп воєнiзованої охорони Укрзалiзницi та органiв внутрiшнiх справ України щодо охорони вантажів та профілактики їх розкрадань на залізничному транспорті дозволить розробити Iнструкцiю про органiзацiю їх спільної роботи в цьому напрямку.

            В роботі автором аналізується практика здійснення взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб'єктами по окремих рівнях (державному, регіональному та місцевому).