Гутник А.Є. Запобігання податковою міліцією ухиленням від сплати податків



title:
Гутник А.Є. Запобігання податковою міліцією ухиленням від сплати податків
Альтернативное Название: Гутник А.Е. Предотвращение налоговой милицией уклонением от уплаты налогов
Тип: synopsis
summary:

 У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, його методологічну основу, показано наукову новизну дослідження і сформульовано положення, які виносяться на захист, розкрито теоретичну і практичну значущість одержаних результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.


Розділ 1 “Загальні положення запобігання злочинів у сфері оподаткування” складається із чотирьох підрозділів.


У першому підрозділі “Кримінологічна характеристика ухилень від сплати податків” висвітлюється зміст основних елементів кримінологічної характеристики ухилень від сплати податків. Особливу увагу приділено способу вчинення злочину як одному з ключових елементів кримінологічної характеристики. Узагальнення і аналіз практики дають змогу виділити такі найбільш загальні способи ухилень від сплати податків: а) неподання податкових декларацій; б) приховування об’єктів оподаткування; в) заниження об’єктів оподаткування; г) заниження сум податків, які підлягають сплаті у відповідний бюджет чи фонд. Вибір способу залежить від цілого комплексу обставин об’єктивного і суб’єктивного характеру, зокрема від сфери діяльності платника податків, характеру і змісту фінансово-господарської операції, що виконується, форми ведення обліку, наявності злочинного досвіду, рівня знань нормативної бази, що регулює питання оподаткування тощо.


На підставі дослідження показано динаміку, структуру та географію злочинних ухилень від сплати податків, визначено інші кількісні та якісні їх показники. Динаміка кількості порушених кримінальних справ за ст. 148-2 КК у 1994-1999 роках по Україні є такою: 1994 р. – 1077; 1995 р. – 3300; 1996 р. – 5909; 1997 р. – 8973; 1998 р. – 10378; 1999 р. – 10300. Збільшення кількості зареєстрованих фактів ухилень від сплати податків спостерігається у всіх регіонах України. У 1999 році порівняно з 1998 роком розглядуваний злочин найбільш поширеним був у Донецькій (10%), Дніпропетровській (22%), Луганській (10%) областях та м. Києві (25%). Питома вага ухилення від сплати податків у структурі злочинів у сфері економіки становила: 1994 р. – 2,3%; 1995 р. – 5,1%; 1996 р. – 7,2%; 1997 р. – 12,5%; 1998 р. – 7,4%; 1999 р. – 9,3%. Зростання кількості виявлених злочинів, передбачених ст. 148-2 КК, обумовлене, зокрема: 1) посиленням тенденції до ухилення від сплати податків з боку платників податків, особливо суб’єктів підприємницької діяльності; 2) збільшенням кількості таких суб’єктів (у 1991 році в Україні було зареєстровано 239,1 тисячі юридичних осіб і 128 тисяч приватних підприємців, у 1998 році ці показники відповідно становили 693,6 і 927,3 тисячі); 3) підвищенням рівня професіоналізму працівників відповідних державних органів, насамперед податкової міліції, у виявленні фактів ухилення від сплати податків.


В аспекті кримінологічної характеристики проаналізовано вчинення цього злочину за попереднім зговором групою осіб (ч. 2 ст. 148-2 КК) та тривалість ухилень від сплати податків. Проведене дослідження показало, що за попереднім зговором групою осіб цей злочин вчинювався у 37% випадків. При цьому до складу кожної п’ятої такої групи (16%) входили керівник та головний бухгалтер суб’єкта підприємницької діяльності. Тривалість злочинної діяльності щодо ухилення від сплати податків становила: 1 місяць – 2% випадків; 2 місяці – 16%; 3 місяці – 20%; 6 місяців – 24%; 1 рік і більше – 38%.


За результатами дослідження практики застосування ст. 148-2 КК визнано доцільним змінити підстави криміналізації ухилень від сплати податків, збільшивши суми (приблизно у три рази порівняно з існуючими) значного, великого і особливо великого розмірів ухилень від сплати податків, внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підтримано ідею про запровадження інституту кримінально-правового компромісу з особою, яка ухилилась від сплати податків, сформульовано підстави та умови його застосування.


У другому підрозділі “Кримінологічна характеристика осіб, які ухиляються від сплати податків” здійснено кримінологічне дослідження особи, яка ухиляється від сплати податків. Цей елемент кримінологічної характеристики з точки зору профілактичної діяльності податкової міліції потребує особливої уваги, оскільки така особа є: суб’єктом злочинної поведінки; центральною ланкою в кримінологічній характеристиці ухилень від сплати податків; об’єктом впливу факторів, які зумовлюють вчинення цього злочину; одним із основних об’єктів, на який спрямовуються профілактичні заходи; джерелом інформації, необхідної для виявлення, розслідування ухилень від сплати податків та їх запобігання.


У процесі дослідження отримані важливі для здійснення податковою міліцією профілактичної діяльності дані щодо соціального становища, вікової характеристики, освітнього рівня осіб, які ухиляються від сплати податків. Результати дослідження свідчать, що найчастіше від сплати податків ухиляються особи віком 26-35 років (30%), 36-40 (28%) та понад 50 років (28%). Особи віком до 25 років складають лише 4%, а віком 40-50 років – 10% від загальної кількості таких правопорушників.


Ці особи мали високий освітній рівень : у 41% з них була вища, 7% – незакінчена вища, 24% – середня спеціальна, 18% – середня, 10% середня технічна освіта.


На момент вчинення злочину в товариствах з обмеженою відповідальністю працювали 32% таких осіб, на приватних підприємствах, а також займалися підприємницькою діяльністю без реєстрації юридичної особи – 29%, в акціонерних товариствах – 8%, на державних підприємствах – 7%, на малих приватних підприємствах – 6%, на колективних підприємствах – 3%, на спільних підприємствах – 2%, у благодійних фондах – 1%, на дочірних підприємствах – 1%, у кооперативах – 1%, у рекламних агентствах – 1%. У 90% випадків ініціатива ухилення від сплати податків належить керівникові підприємства.


Дії абсолютної більшості осіб (69%), які притягувались до відповідальності за ухилення від сплати податків, кваліфікувались за ч. 2 ст. 148-2 КК (тобто вони вчинили цей злочин за попереднім зговором групою осіб або у великому розмірі), тоді як за ч. 1 зазначеної статті дії таких осіб кваліфікувались у кожному четвертому (27%), а за ч. 3 – лише у кожному двадцятому (4%) випадку. Характерною особливістю таких осіб є те, що більше половини з них (64%) раніше попадали у поле зору правоохоронних органів у зв’язку з притягненням їх до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері оподаткування. Разом з тим частка осіб, які раніше були засуджені за вчинення злочину, в структурі розглядуваної категорії осіб є незначною – всього 4% (причому попередня судимість не була пов’язана із злочином, передбаченим ст. 148-2 КК).


Проведене дослідження дало змогу визначити напрями використання податковою міліцією даних кримінологічної характеристики осіб, які ухиляються від сплати податків, як для власне профілактичної діяльності, так і для інших цілей, зокрема, цілеспрямованого здійснення оперативно-розшукової діяльності, організації та планування розслідування, вибору тактики проведення окремих слідчих дій, прогнозування поведінки правопорушника на різних стадіях кримінального процесу тощо.


У третьому підрозділі “Фактори, які впливають на вчинення правопорушень у сфері обчислення та сплати податків” визначено та проаналізовано комплекс соціально-економічних, нормативно-правових, організаційно-управлінських, соціально-психологічних факторів, які обумовлюють протиправну поведінку особи щодо сплати податків. Головними є: відсутність виваженої, обгрунтованої, стимулюючої економічне зростання платників податків податкової політики; недосконалість та нестабільність податкового законодавства; безпідставне застосування податкових пільг; наявність значної кількості об’єктів оподаткування; значні податкові навантаження на суб’єктів господарювання; труднощі у визначенні об’єкта оподаткування та порядку нарахування податків; низький професійний рівень працівників відповідних органів, у тому числі податкової міліції, до компетенції яких входить контроль за дотриманням законодавства у сфері оподаткування, виявлення в ній правопорушень, проведення профілактичної діяльності; недостатнє наукове забезпечення діяльності органів державної податкової служби; низький рівень правової культури платників податків тощо. З’ясування цих факторів є основою для визначення відповідних заходів профілактики, вжиття яких сприятиме зменшенню, а в окремих випадках і усуненню можливості вчинення правопорушень у сфері оподаткування.


Підтримано, а також додатково обгрунтовано висновок інших авторів про безпосередню залежність ступеня поширеності, характеру спрямованості і структури злочинної діяльності у сфері оподаткування від рівня досконалості і обгрунтованості положень податкового та іншого законодавства, яке регулює відносини у сфері оподаткування.


Запропоновано власне бачення дисертанта щодо шляхів реформування вітчизняної податкової системи, а також напрямків профілактичної діяльності податкової міліції, які випливають з аналізу викладених вище факторів.


У четвертому підрозділі “Латентність ухилень від сплати податків і фактори, що її обумовлюють” визначено фактори, які обумовлюють рівень латентності ухилень від сплати податків, звернуто увагу на особливості профілактичної діяльності податкової міліції з урахуванням надзвичайно високого рівня латентності цих діянь.


До факторів, які впливають на рівень латентності зазначених правопорушень, зокрема належать: специфіка сплати податків, а отже, і механізму ухилення від їх сплати (такі діяння у більшості випадків займають значний період часу – наприклад, закупівля товару, його поступова реалізація тощо), внаслідок чого, як правило, виявляються ті порушення податкового законодавства, які вчинені 1–2 роки тому; перевищення темпів зростання кількості ухилень від сплати податків над частотою їх виявлення, внаслідок чого значна їх кількість залишається невідомою податковій міліції; ретельне приховування особами, які ухиляються від сплати податків, своїх дій; вчинення злочину в умовах неочевидності; відсутність “потерпілої” сторони; недоліки в організації та функціонуванні контролюючих та правоохоронних органів, у тому числі податкової міліції; посадові зловживання та посадова халатність працівників органів державної податкової служби (найбільш поширеними проявами таких діянь є приховування виявлених правопорушень, консультування платників податків на предмет способів ухилення від сплати податків, незаконна видача торгових патентів, надання допомоги у незаконному отриманні пільг з оподаткування).


Розділ 2 “Правові та організаційні основи діяльності податкової міліції щодо запобігання ухилень від сплати податків” складається із трьох підрозділів.


У першому підрозділі “Податкова міліція як суб’єкт запобігання ухиленням від сплати податків” розглянуто правовий статус податкової міліції як головного державного органу, завданням якого є запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, проаналізовано її системно-структурну побудову, показано труднощі становлення податкової міліції як правоохоронного органу, досліджено особливості профілактичної діяльності її основних структурних підрозділів. Визначено зміст передбаченого законом завдання податкової міліції – профілактики правопорушень у сфері оподаткування, який, зокрема, включає:


постійне відстеження стану криміногенної ситуації у сфері оподаткування, розробку організаційних профілактичних заходів реагування на неї;


вивчення і аналіз тенденцій злочинності у сфері оподаткування, факторів, які впливають на вчинення податкових правопорушень;


прогноз розвитку негативних процесів кримінального характеру у зазначеній сфері;


розробку пропозицій соціального, правового, організаційного характеру, спрямованих на запобігання податкових злочинів;


організацію і забезпечення проведення загальнодержавних комплексних оперативно-профілактичних заходів;


здійснення роз’яснювальної роботи з питань профілактики податкових правопорушень серед платників податків.


У другому підрозділі “Джерела встановлення інформації, яка використовується з метою запобігання ухиленням від сплати податків” досліджені процесуальні та інші джерела встановлення профілактичної інформації, зокрема, допит, огляд документів, експертиза, оперативно-розшукова діяльність, документальна перевірка та ревізія, ознайомлення з діяльністю суб’єкта підприємництва. Зроблено висновок про те, що отримання податковою міліцією необхідної профілактичної інформації залежить від знання сутності джерел отримання інформації, включаючи правові, процесуальні, тактичні, психологічні особливості, а отже, і можливостей, які вони надають для такої діяльності. Незнання механізму використання окремих джерел інформації суттєво утруднює, а в багатьох випадках унеможливлює отримання інформації, необхідної для проведення податковою міліцією профілактичної діяльності.


Третій підрозділ “Діяльність податкової міліції щодо запобігання ухиленням від сплати податків на різних стадіях кримінального процесу” присвячено дослідженню профілактичної діяльності податкової міліції на стадіях порушення кримінальної справи, проведення досудового слідства, протокольної форми досудової підготовки матеріалів. Кожна з виділених стадій характеризується різними суб’єктами і специфічними засобами отримання та використання профілактичної інформації.


З точки зору ефективності вивчено такі засоби профілактики: внесення офіційних подань про необхідність усунення причин та умов, які сприяють ухиленню від сплати податків; направлення відповідним органам аналітичних матеріалів щодо ситуації із сплатою податків в окремих сферах національної економіки, регіонах тощо, офіційних попереджень; відсторонення обвинуваченого від посади; профілактичний вплив з боку оперативного працівника податкової міліції чи слідчого на підозрюваного або обвинуваченого чи інших осіб у ході проведення процесуальних та інших дій для виявлення, документування та розслідування фактів ухилення від сплати податків. Установлено, що найбільший профілактичний вплив на платника податків має індивідуальна превенція, яка здійснюється працівниками податкової міліції в ході перевірки конкретних матеріалів чи розслідування конкретної кримінальної справи. Чинне законодавство, зокрема кримінально-процесуальне, надає в цілому достатні можливості для здійснення загального та індивідуального превентивного впливу на платників податків. Проблема полягає в недостатньому використанні податковою міліцією таких можливостей, що обумовлює потребу вдосконалення її діяльності у цій частині.


Розділ 3 “Запобігання податковою міліцією ухиленням від сплати податків в окремих сферах національної економіки” складається із чотирьох підрозділів.


У першому підрозділі “Кримінологічна характеристика окремих способів ухилення від сплати податків та діяльності податкової міліції щодо їх виявлення та профілактики” на підставі дослідження діяльності податкової міліції автором сформульовані, детально проаналізовані, схематично зображені найбільш поширені на сьогодні способи ухилень від сплати податків, а саме:


завищення витрат на виконані роботи;


виконання товарообмінних операцій без відображення їх у бухгалтерському обліку;


реалізація продукції на адресу фіктивних фірм без попередньої оплати і переведення сум до дебіторської заборгованості;


використання розрахунків у готівковій формі і приховування розрахунків з використанням вексельного обігу;


фіктивний експорт товару;


оформлення фіктивних документів про передачу товарів на зберігання;


фальсифікація даних про кількість реалізованих товарів і виручених коштів;


використання страхування здійснюваної підприємницької діяльності та інші.


З урахуванням важливості знання способів вчинення таких злочинів для здійснення податковою міліцією профілактичної діяльності сформульовано рекомендації по документальній фіксації таких злочинів залежно від особливостей способу їх вчинення, наведено перелік операцій та документів, які підлягають аналізу в ході перевірки діяльності суб’єкта господарювання.


У другому підрозділі “Запобігання податковою міліцією податковим правопорушенням у кредитно-фінансовій та банківській сферах” розкрито, що в сучасних умовах банки є надзвичайно привабливим для представників тіньового бізнесу та організованих злочинних угруповань фінансовим інститутом з точки зору ухилень від сплати податків. Саме через банки або за їх участі забезпечується проходження значної частини коштів, включених до тіньового обігу, відбувається їх “відмивання”, здійснюється неконтрольоване переведення безготівкової грошової маси в готівку. Виділено три основних напрями потоку тіньового капіталу через банківську систему: 1) забезпечення зовнішньоекономічних контрактів фіктивних підприємницьких структур валютними коштами, які легально купляються через уповноважені банки; 2) використання рахунків “ЛОРО” для перерахування грошових коштів і купівля валюти з використанням фіктивних фірм; 3) переведення безготівкових грошових коштів у готівку з використанням підприємницьких структур і “конвер­таційних центрів”. Особливу увагу приділено кримінологічному дослідженню функціонування так званих конвертаційних центрів, основним призначенням яких є незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, що забезпечує можливість легальним суб’єктам підприємницької діяльності ухилятись від сплати податків, переводити податкові зобов’язання на фіктивні фірми, отримувати грошові кошти і використовувати їх у тіньовому бізнесі. За результатами детального розгляду структури таких центрів та особливостей їх функціонування сформульовано основні напрями діяльності податкової міліції щодо їх виявлення, документування злочинних дій основних учасників “конвертаційних” центрів (“керівник”, “диспетчер”, “ділер”, “юрист”) та профілактики ухилень від сплати податків за допомогою таких центрів.


Третій підрозділ Запобігання податковою міліцією податковим правопорушенням у сфері зовнішньоекономічної діяльності” присвячено розгляду особливостей ухилень від сплати податків в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Важливість профілактичної діяльності податкової міліції у сфері зовнішніх економічних зв’язків обумовлюється, з одного боку, масштабністю здійснюваних зовнішньоекономічних фінансових операцій (за станом на 01.01.2000 р. в Україні зареєстровано 40 тисяч суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; в 1999 р. 5097 із них здійснили 205 тисяч імпортних операцій на суму понад 9245 мільйонів гривень), з другого - поширеністю податкових правопорушень з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: з перевірених у 1999 р. 2052 суб’єктів такої діяльності (40% від кількості зареєстрованих у м. Києві) правопорушення виявлено в 774). Через призму профілактичної діяльності податкової міліції проаналізовано ухилення від сплати податків шляхом незаконного використання пільг при імпорті медичних засобів; суб’єктами підприємництва, які надають послуги по працевлаштуванню громадян України за кордоном; шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями. Наведено та проаналізовано одну з основних схем ухилень від сплати податків при ввезенні, зокрема шляхом контрабанди, в Україну підакцизних товарів.


У четвертому підрозділі “Запобігання податковою міліцією правопорушенням у паливно-енергетичному комплексі” виділені та проаналізовані основні напрями злочинної діяльності, пов’язані з ухиленням від сплати податків, у такій пріоритетній для профілактичної діяльності податкової міліції сфері, як паливно-енергетичний комплекс:


використання підприємств-посередників;


ухилення від сплати податків на додану вартість при ввезенні мазуту для вироблення електроенергії;


використання можливостей вільних економічних зон;


використання вексельних форм при розрахунках за поставку (отримання) газу, електроенергії;


заниження обсягів реалізованих нафтопродуктів на автозаправних станціях.


 


Профілактична діяльність податкової міліції у цій сфері має зосереджуватись, зокрема, на аналізі діяльності відповідних суб’єктів підприємництва та здійснення за ними контролю; використанні методики вибору об’єктів для наступного податкового контролю; узагальненні загальних тенденцій і окремих способів ухилення від сплати податків з подальшою розробкою відповідних рекомендацій для правоохоронної і контрольної діяльності, а також нормативно-правового регулювання відносин, що складаються у паливно-енергетичному комплексі; недопущенні реєстрації та діяльності фіктивних підприємств, включених у схему розкрадання енергоресурсів та ухилень від сплати податків.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины