Сухов Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов\'язкових платежів: проблеми відмежування від суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю



title:
Сухов Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов\'язкових платежів: проблеми відмежування від суміжних злочинів та кваліфікації за сукупністю
Альтернативное Название: Сухов Уклонение от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей: проблемы отграничения от смежных преступлений и квалификации по совокупности
Тип: synopsis
summary:

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються мета  і завдання дослідження, наукова новизна одержаних результатів і їх практичне значення, показується зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами та апробація результатів дисертації.


Розділ 1. Сучасний етап розвитку законодавства щодо кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (включає два підрозділи) присвячується дослідженню питань розвитку законодавства щодо кримінальної відповідальності за ухилення від сплати обов’язкових платежів та дії норм КК, що передбачають відповідальність за ухилення від сплати обов’язкових платежів у часі.


У підрозділі 1.1. Розвиток законодавства щодо кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів автором проаналізовано історію прийняття норм, що встановлювали кримінальну відповідальність за ухилення від сплати обов’язкових платежів починаючи з 1986 р., коли КК був доповнений ст.1481 КК, яка передбачала відповідальність за податкові злочини, до цього часу, а також аналізується характер змін і доповнень, що вносилися до ст.1482 після доповнення нею КК Законом від 26 січня 1993 р.


У підрозділі 1.2. Деякі питання чинності у часі норм КК щодо кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів проводиться аналіз дії зазначених норм у часі. Робиться висновок, що діяння особи, яка ухилилася від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів за попереднім зговором групою осіб або у великих (від 250 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) чи особливо великих розмірах (1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а також вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, можуть кваліфікуватися за відповідними частинами ст.1482 КК в редакції Закону від 5 лютого 1997 р. лише в разі, якщо вони були вчинені після 26 лютого 1997 р, тобто після вступу її останньої редакції в дію.


За ч.1 ст.1482 КК в редакції закону від 5 лютого 1997 р. мають кваліфікуватися і діяння, вчинені до 26 лютого 1997 р., якщо розмір несплаченого обов’язкового платежу не перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки цим Законом покарання за такі діяння було пом’якшене.


Усі інші діяння, пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, повинні кваліфікуватися за ст.1482 КК в редакції законів від 26 січня 1993 р., або 28 січня 1994 р., або 5 лютого 1997 р. - залежно від часу їх вчинення.


Розділ 2. Юридичний аналіз складів злочинів, передбачених статтею 1482 КК, складається з 12 пунктів, які містяться у 5 підрозділах, і присвячений аналізу основного, кваліфікованого та особливо кваліфікованого складів даного злочину.


У підрозділі 2.1. Об’єкт злочину, передбаченого статтею 1482 КК дається аналіз об’єкта даного злочину. Зокрема, робиться висновок, що безпосереднім об’єктом ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів можна визнати діяльність держави щодо формування доходної частини бюджетів чи Пенсійного фонду України та встановлений законодавством про оподаткування механізм (порядок) здійснення юридичними та фізичними особами (суб’єктами оподаткування) обов’язкових внесків (відрахувань) до бюджетів відповідного рівня та Пенсійного фонду України. Предметом цього злочину є грошові кошти, які внаслідок ухилення від сплати обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування (передбачені Законом “Про систему оподаткування”) і встановлені уповноваженим на те органом з дотриманням передбачених законодавством процедур та правил, фактично не надійшли до бюджетів відповідного рівня та/або Пенсійного фонду. Автором проаналізовані питання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у разі списання та/або реструктуризації податкової заборгованості певним категоріям платників податків і зроблено висновок, що списання та/або реструктуризація податкової заборгованості платників податків, визначених Законами України, якими таке списання чи реструктуризація передбачається, не є підставою для звільнення від кримінальної (чи іншої юридичної) відповідальності посадових осіб - суб’єктів підприємницької (господарської) діяльності, винних в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, на яких поширюється списання чи реструктуризація, оскільки списанню чи реструктуризації підлягає лише сума податкової заборгованості, відображена (продекларована) у звітних документах, поданих до податкових органів платниками відповідних податків, зборів, інших обов’язкових платежів до вступу в дію законів, якими передбачається їхнє списання чи реструктуризація. Якщо ж законами, якими вводиться списання та/або реструктуризація податкової заборгованості, передбачається за певних умов звільнення від відповідальності, в тому числі і від кримінальної, за приховування (заниження) сум по платежах до бюджетів та державних цільових фондів, то таке звільнення можливе лише з підстав і в порядку, визначених відповідними законами. В той же час, якщо платник у встановленому законодавством порядку прийняв рішення про таку реструктуризацію і повідомив про це податковий орган, але в подальшому умисно не сплачує розстрочених платежів, діяння посадових осіб такого платника за наявності достатніх підстав мають кваліфікуватися як зловживання посадовим становищем, за ст.165 КК.


У підрозділі 2.2. Об’єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого статтею 1482 КК робиться висновок, що обов’язковими ознаками об’єктивної сторони ухилення від  сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є: а) діяння у вигляді невиконання зобов’язаним суб’єктом покладеного на нього обов’язку своєчасно і в повному обсязі сплачувати обов’язкові платежі; б)наслідки у вигляді ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у визначених законом розмірах; в) наявність причинного зв’язку між діянням та наслідками. Способи, час, а за певних умов і місце вчинення даного злочину повинні бути обов’язково встановлені для визначення об’єктивної сторони даного злочину, хоча вони і не є його обов’язковими ознаками.


Проводячи аналіз способів вчинення даного злочину автор робить висновок, що незбереження об’єкту податкової застави або його умисне відчуження без письмової згоди органів державної податкової служби не є способом ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і не може кваліфікуватись за ст.1482 КК, а за наявності необхідних підстав такі діяння можуть кваліфікуватись за ст.165 або 87 КК. Склад злочину, передбачений ст.1482 КК, є матеріальним, хоча має деякі формальні ознаки. Також робиться висновок, що вчинення особою певних дій, спрямованих на несплату належних платежів, при наявності у неї на момент виникнення об’єкту оподаткування наміру несплачувати у майбутньому такі платежі, за певних умов можуть розглядатися як готування до вчинення злочину, передбаченого ст.1482 КК, утворюючи при цьому, за наявності підстав, ознаки самостійного злочину, передбаченого ст.172 КК. Дисертант вважає, що кваліфікація дій як замаху на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів можлива чисто теоретично.


У підрозділі 2.3. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 1482 КК, зазначається, що суб’єктивна сторона даного злочину, характеризується прямим умислом, який виявляється у тому що, особа усвідомлює, що ухиляється від сплати обов’язкових платежів, передбачає настання наслідків (у вигляді ненадходження коштів до бюджету, фонду) свого діяння, як таких, що неминуче настануть, і, бажає настання цих наслідків. Мотив цього злочину як правило, корисливий, зокрема, навіть при ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів з метою використання “заощаджених” коштів в інтересах трудового колективу чи підприємства, оскільки особа таким чином окрім альтруїстичних мотивів практично завжди керується прагненням задовольнити власну потребу, зокрема, набути репутації незамінного, компетентного керівника. На задоволення яких саме потреб, індивідуальних чи колективних, спрямовані отримані внаслідок несплати податків кошти, принципового значення не має. Метою злочину є, як правило, особисте незаконне збагачення, або “заощадження” коштів підприємства для використання їх на власний розсуд, в тому числі і в інтересах третіх осіб чи підприємства на “благодійні цілі” або/та набуття репутації, поваги, визнання, престижу тощо.


У роботі розглядається питання про необхідність відмежування ухилення від сплати обов’язкових платежів від умисної несвоєчасної їх сплати, що згідно із роз’ясненнями, які містяться у абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. №5, має кваліфікуватись, за відповідною частиною ст. 165 КК, як зловживання посадовим становищем, яким завдано шкоди державі в результаті ненадходження коштів до бюджету у встановлені законодавством терміни.


У підрозділі 2.4. Суб’єкт злочину, передбаченого статтею 1482 КК зроблений висновок, що суб’єктом  даного злочину є осудні фізичні (приватні) особи, посадові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, які досягли 16 річного віку, а також приватні підприємці, які досягли 18 - річного віку або молодші, але перебувають у шлюбі. Також на підставі проведеного аналізу робиться висновок, що посадовими особами підприємств, установ, організацій фактично можуть бути і особи, які не досягли вісімнадцятирічного віку, тому не виключається можливість притягнення до відповідальності таких осіб за ст.1482 КК, оскільки жодних спеціальних обмежень в даному випадку кримінальним законом не встановлено.


У підрозділі 2.5. Кримінально-правовий аналіз кваліфікованих складів злочину, передбаченого статтею 1482 КК, зазначається, що як вчинене за попереднім зговором групою осіб ухилення від сплати обов’язкових платежів може кваліфікуватись лише у разі, коли в ньому брали участь як співвиконавці не менше двох осіб, які попередньо, до вчинення діяння домовились не сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів чи державних цільових фондів або ж сплатити їх не в повному обсязі. При цьому ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів здійснюється з єдиного для суб’єктів об’єкту оподаткування.


На думку автора, вчинення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів особою, раніше судимою, за цей злочин буде у випадку, якщо дана особа раніше засуджувалась за будь-якою частиною ст.1482 КК (в тому числі в редакції Законів від 26 січня 1993 р. і 28 січня 1994 р.) і судимість з неї не знята чи не погашена у встановленому законом порядку. При цьому для нявності цієї кваліфікуючої ознаки не має значення той факт, що особа раніше засуджувалась будучи спеціальним суб’єктом - посадовою особою, а наступного разу вчиняє даний злочин як фізична особа.


Розділ 3. Проблеми відмежування ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів від суміжних складів злочинів та кваліфікації за сукупністю злочинів складається з 10 підрозділів і присвячений аналізу конкуренції кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за злочини у сфері оподаткування, та питань кваліфікації даних злочинів за сукупністю.


У підрозділі 3.1. Співвідношення статті 1482 КК зі статтею 70 КК автором робиться висновок, що якщо особа вчиняє контрабанду при наявності корисливого мотиву та відповідної йому мети (не відображує при митному оформленні окремі речі, товари, предмети чи занижує їх вартість з метою ухилитись від сплати належних обов’язкових платежів), то у такому випадку контрабанду необхідно розцінювати як спосіб ухилення від сплати податків шляхом приховування чи заниження об’єктів оподаткування, і за наявності достатніх підстав такі діяння слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 1482 та 70 КК. В той же час, вивезення товарів без сплати відповідних обов’язкових платежів з території спеціальних митних зон, а так само “лжетранзит” мають кваліфікуватися лише за ст.1482 КК.


У підрозділі 3.2. Співвідношення статті 1482 КК зі статею 801 КК зазначається, що комплексний аналіз норм кримінального законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі, коли валютна виручка (виручка в іноземній валюті) діючим податковим законодавством визнається об’єктом оподаткування, її приховування може бути пов’язане також із ухиленням від сплати обов’язкових платежів шляхом невідображення (приховування, заниження) об’єкту оподаткування, матиме місце сукупність злочинів, передбачених статтями 801 та 1482 КК. В той же час, умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів з доходів, отриманих в іноземній валюті, не завжди може тягнути відповідальність за сукупністю передбачених статтями 1482 та 801 КК злочинів. Пов’язане це, головним чином, із тим, що поняття “доход в іноземній валюті” та “валютна виручка” не тотожні. По-перше, виручка в іноземній валюті може не бути доходом. У будь-якому випадку законодавче тлумачення поняття “валютна виручка” не містить у собі жодних ознак, які б характеризували її як “доход”. По-друге, “доход в іноземній валюті” може не носити характеру “валютної виручки”, якщо він не є результатом виконання експортного зовнішньоекономічного контракту. Приховування факту отримання за кордоном доходу в іноземній валюті за наявності підстав може тягти кримінальну відповідальність за ст.1482 КК. За ст.801 такі дії кваліфікуватися не можуть, якщо такий доход не є валютною виручкою.


У підрозділі 3.3. Співвідношення статті 1482 КК зі статтями 803, 804 КК робиться висновок, що порушення законодавства про бюджетну систему та видання нормативних актів, які змінюють доходи та видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, коли вони пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених статтями 803 або 804 та 1482 КК.


У підрозділі 3.4. Співвідношення статті 1482 КК зі статтею 87 КК робиться висновок, що статті 87 та 1482 КК за об’єктивними ознаками співвідносяться як загальна і спеціальна норми. В той же час ст.1482 КК властиві додаткові суб’єктивні ознаки, що характеризують даний вид злочину більш повно, так як він виходить за межі  суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст.87 КК, тому дана конкуренція є частковою або неповною. У зв’язку із тим, що до 26 лютого 1997 р. суб’єктом злочину, передбаченого ст. 1482 КК, могли бути лише посадові особи підприємств, установ, організацій і громадяни-підприємці, за діяння, пов’язані із несплатою податків, в яких містяться ознаки обману, могли нести кримінальну відповідальність за ст.87 КК. Нині, на  думку автора, до відповідальності за ст.87 КК мають притягатися громадяни-підприємці та прирівнені до них особи (аудитори, адвокати, приватні нотаріуси) у разі неутримання чи неперерахування ними до бюджетів сум прибуткового податку з громадян, оскільки такі особи не є посадовими. Дисертант вважає, що мінімальна сума несплаченого обов’язкового платежу, перевищення якої тягне кримінальну відповідальність, що визначена спеціальною нормою, якою є ст.1482 КК, обмежує сферу застосування ст.87 КК. Тобто у разі, коли сума несплачених податків є меншою, ніж 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то формально у діях особи є ознаки злочину, передбаченого ст.87 КК, оскільки останньою не передбачено ні мінімального, ні максимального розміру матеріальної шкоди, заподіяної державі. Проте, обмеження, встановлене ст. 1482 КК, тим самим обмежує і застосування ст.87 КК щодо такого способу заподіяння шкоди державі, як ухилення від сплати обов’язкових платежів.


У підрозділі 3.5. Співвідношення статті 1482 КК зі статтями 148, 1483 КК зазначається, що дії громадянина, який одержав доходи від незаконної торговельної діяльності або такої, що здійснювалася без державної реєстрації, а також від іншої незаконної (в тому числі злочинної) діяльності і не сплатив із них податки, мають кваліфікуватися за відповідними статтями КК і додаткової кваліфікації за ст. 1482 КК не потребують, оскільки такі доходи не підлягають декларуванню відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”. В той же час посадові особи юридичних осіб, а також громадяни-підприємці можуть нести кримінальну відповідальність за ухилення від сплати обов’язкових платежів з доходів, отриманих як з легальних джерел, так і від незаконної для них діяльності, яка може здійснюватись іншими суб’єктами, а заняття забороненими видами підприємницької діяльності, порушення порядку заняття нею, будуть, за наявності підстав, утворювати сукупність злочинів, передбачених статтями 148, 1483 та ст. 1482 КК.


У підрозділі 3.6. Співвідношення статті 1482 КК зі статтею 1485 КК робиться висновок, що ст.1482 та ч.2 ст.1485 КК співвідносяться  в частині ухилення від сплати обов’язкових платежів як  загальна (ст.1482) та спеціальна (ч.2 ст.1485) норми, але їх конкуренція є частковою (неповною). Ухилення від сплати податків шляхом одержання пільг із них має кваліфікуватися за ст.1485 КК. В той же час, приховування платником факту втрати підстав для користування податковою пільгою диспозицією (ст.1485 КК) не охоплюється і тому повинне кваліфікуватись лише за відповідною частиною ст. 1482 КК.


У підрозділі 3.7. Співвідношення статті 1482 КК зі статтею 1556 КК зазначається, що норма, передбачена ст.1556 КК, є спеціальною до сформульованої у ст.1482. Незаконна торговельна діяльність у будь-якому випадку здійснюється саме з метою ухилення від сплати податків, і відповідальність за їх умисну несплату з доходів (прибутків) від такої діяльності особа має нести саме за ст.1556 КК.


У підрозділі 3.8. Співвідношення статті 1482 КК зі  статтями 165, 166 КК автор робить висновок, що ст.1482 КК, є спеціальною нормою по відношенню до  статей 165, 166 КК, щодо діянь посадових осіб, так як умисне ухилення від сплати податків, вчинене посадовою особою підприємства, установи, організації, є різновидом посадового злочину. Тому у разі вчинення податкового злочину посадовою особою її діяння слід, за наявності достатніх підстав, кваліфікувати за ст.1482 КК, без додаткового посилання на статті 165, 166 КК. При цьому слід мати на увазі, що умисна несвоєчасна сплата податків, зборів, інших обов’язкових платежів з метою використання на інші цілі коштів, що мали бути перераховані до бюджетів чи державних цільових фондів, та неутримання посадовою особою підприємства прибуткового податку з громадян за місцем виплати громадянину доходів за відсутності зговору з платником прибуткового податку, а також самовільне відчуження майна, яке знаходиться в податковій заставі, та погашення податкової заборгованості підприємства за рахунок безпідставно отриманого права бюджетного відшкодування має кваліфікуватися як зловживання посадовим становищем за відповідною частиною ст.165 КК. Автором також робиться висновок, що завдання збитків юридичній особі внаслідок застосування до неї штрафних (і фінансових) санкцій за несплату чи неповну сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів, не утворює складу злочину, передбаченого ст.165 КК, оскільки в таких випадках у особи відсутні мотиви передбаченого ст.165 КК злочину.


У підрозділі 3.9. Співвідношення статті 1482 КК зі статтею 167 КК зазначається, що у разі, коли несплата податків сталася через невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх посадових обов’язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, діяння посадової особи мають кваліфікуватися, за наявності підстав, за ст.167 КК. В той же час автором зроблений висновок про деякі обмеження можливості застосування ст.167 КК, у даному випадку - лише несплата з необережності обов’язкових платежів у сумі 1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян може тягти відповідальність за ст.167 КК.


 


У підрозділі 3.10 Співвідношення статті 1482 КК зі статтями 172, 194 КК робиться висновок, що складом злочину, передбаченого ст.1482, охоплюються лише випадки підробки звітної податкової документації, яка подається до податкових органів, так як неможливо вчинити ухилення від сплати обов’язкових платежів без внесення завідомо неправдивих відомостей у ці документи, за винятком фактів неподання таких документів до податкових органів. У всіх інших випадках ухилення від сплати обов’язкових платежів, пов’язане із підробкою документів, за наявності передбачених законом підстав повинне кваліфікуватися за ст.1482 КК та ст.172 або 194 КК. При цьому робиться висновок, що кваліфікація дій за статтями 172 чи 194 КК не залежить від того, до якого виду відповідальності (кримінальної чи адміністративної) притягується особа за вчинення нею ухилення від сплати обов’язкових платежів. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины