Осетинський А.Й. Організація та функціональні засади діяльності касаційної інстанції (на прикладі судової палати Вищого господарського суду України)

summary

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета і завдання, формулюються основні положення, які виносяться на захист, розкривається теоретична і практична значущість здобутих результатів, їх апробація і впровадження, а також характеризується структурна побудова дисертації.      

Розділ 1 „Загальна характеристика інституту касації в системі господарських судів”, що складається з трьох підрозділів, присвячений розкриттю поняття, змісту та значення касації, історії розвитку її загальних та організаційних засад в системі господарських судів України, а також інституціональному забезпеченню касації в праві сучасних зарубіжних країн.

У підрозділі 1.1 „Історія розвитку загальних та організаційних засад касації в системі господарських судів України” проведено історичну розвідку витоків та загальних засад формування касації в цілому у судовій системі України і, зокрема, у її складовій - господарській юстиції.

Дисертант звернув увагу на необхідність враховувати значний історичний пласт формування української державності, вплив таких факторів, як розвиток господарських (комерційних) судів протягом XIX - XX століть з урахуванням особливостей трансформування системи розв'язання економічних спорів при переході від однієї суспільної формації до іншої, як формування протягом сімдесяти років інституту радянської касації, як сучасна трансформація економічної та правової системи України до міжнародного економічного і правового простору.

Окремі незначні елементи касаційних засад закладались в період Київської Русі, коли верховна судова влада не була відділена від влади князівської, й, здійснюючи правосуддя, верховний суддя надавав приклад праворозуміння і правозастосування всім іншим суддям. Особливо активно формувалась інстанційна побудова судової системи у польсько-литовську добу. Судове тлумачення, яке здійснювалось на вищих щаблях козацької судової ієрархії, мало важливе значення для утвердження правопорядку та однакового правозастосування в Запорізькій Січі. У період визвольної війни 1648-1654рр. на території України активно відбувалось формування спеціалізованої юстиції. Якісно нові зміни XIX ст. були покладені в основу сучасного розвитку системи спеціалізованих судів господарської юрисдикції.

В радянську добу касаційні інструменти були розміщені в інституті перегляду судових рішень в порядку нагляду та в інституті роз’яснень вищої судової інстанції. Особливості побудови правової системи радянського періоду не передбачали використання касаційного перегляду в системі державних арбітражів.

В дисертації охарактеризовано також  етапи запровадження спеціалізації суддів в вищому суді господарської юрисдикції за категоріями спорів та формування судової палати Вищого господарського суду України.

У підрозділі 1.2 „Поняття, зміст та значення касації” автор детально проаналізував даний правовий інститут, частково погодившись з думкою П.М.Тимченка, підкреслив, що термін „касація” означає різновид скарги, звернення до суду вищої інстанції, а також один із способів перегляду судових рішень. Використання терміну „касація” в розумінні касаційної інстанції є дещо некоректним, бо термін „касація” не є тотожним терміну „касаційна інстанція”, „касаційний суд”.

Інститут касації у тому вигляді, в якому його у червні 2001 року було запроваджено у господарській юстиції, має свої характеристики, ознаки та особливості, відрізняючись від класичної моделі, насамперед, наявністю повноважень касаційної інстанції щодо зміни оскарженого рішення та прийняття нового рішення. Касація в системі господарських судів України в роботі характеризується наступними суттєвими ознаками. По-перше, перегляду у касаційній інстанції підлягають оскаржені рішення нижчих судів, що вступили в законну силу. По-друге, перегляд здійснюється виключно на вимогу сторін і, відповідно, суд не має повноважень ініціювати касаційне провадження. По-третє, перегляд обмежується перевіркою застосування судами норм матеріального та процесуального права. По-четверте, інститут касації в сфері господарської юрисдикції діє в одній єдиній судовій інстанції, у Вищому господарському суді України, який і повертає справи на розгляд нижчих судів, і виносить власні рішення. Нарешті, касаційне провадження „вінчає" систему спеціалізованих господарських судів, але не є остаточним для господарської справи, рішення по якій може бути переглянуто в порядку повторної касації у Верховному Суді України.

Касація є інститутом судоустрою в аспекті її ролі в судовій та правовій системі, комплексної оцінки всього спектру повноважень касаційного суду. Касація є інститутом процесуального права, якщо оцінювати її як сукупність процесуальних норм, регулюючих одну із форм перегляду судових рішень. Касація в розумінні касаційного провадження є стадією процесу, що має окреслене коло суб'єктів, порядок її ініціювання, правила „руху" та результуючі форми.

Касація виступає додатковою процесуальною гарантією захисту суб'єктивних прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом, та способом виправлення судових помилок.

Касація обумовлює відповідні підходи до організаційно-правової побудови всієї судової системи. Інститут касації є інструментом забезпечення послідовного додержання в судах волі законодавця, утвердження стабільного правопорядку та основ державності. Для законодавця касаційні рішення виступають виразною формою визначення якості та ефективності прийнятих законів. Автором проаналізовано підхід, який розглядає касацію як форму судового контролю (Л.Є.Гузь, А.С.Кожемяко), разом з тим підкреслено, що даний термін в контексті перегляду може застосовуватись лише в широкому розумінні способу реалізації судової влади (В.Д.Бринцев, В.Г.Чернухін).

Касація також є інструментом об'єднання різних підсистем судової системи в єдине ціле, саме про це свідчить досвід багатьох країн світу, а також власний історичний досвід. Механізм взаємодії касації та „повторної" касації став тим регулятором, за допомогою якого було реалізовано вимогу перехідних положень Конституції України щодо об'єднання загальних та арбітражних судів в цілісну судову систему країни.

В дисертації проілюстровано формальну близькість між касацією і ревізією та наголошено на тенденції зближення змісту касаційного і ревізійного способів перегляду в умовах сучасного державотворення та правотворення, з урахуванням їх спрямованості на забезпечення правильності застосування судом закону у конкретній справі.

У підрозділі 1.3 „Інституціональне забезпечення касації в праві сучасних зарубіжних країн” дисертант зазначає, що інститут касації є поширеним у демократичних країнах інструментом упорядкування судової системи і розв'язання найбільш складних суперечностей у правозастосуванні. Відтак надзвичайно важливим для нових європейських демократій, до числа яких входить і Україна, є детальне вивчення як основ касаційного механізму, так і окремих національних особливостей його втілення.

Інститут   касації   є   тим   правовим   інститутом,   який   підкреслює суттєві відмінності між основними правовими системами країн світу. Так, у західноєвропейських державах романо-германської правової сім'ї (Франція, Бельгія, Італія, Нідерланди, ФРН та інш.) інститут касації діє в повному обсязі та набув свого класичного втілення і має завершені організаційні та процедурні конструкції.

В країнах СНД (європейської, азійської груп та Росії) після соціально-політичних перетворень касація здобула нове втілення, але в інтегрованих формах з частково збереженими елементами правової регламентації попередньої епохи.

Елементи касації прослідковуються і в Ізраїлі - країні іудейського права зі змішаними рисами романо-германського та англосаксонського права, і в країнах мусульманського права. Окремі складові касаційного регулювання, безперечно, притаманні і країнам англосаксонської правової сім'ї.

Розділ 2 „Організаційно-правові засади побудови касаційної інстанції з перегляду судових рішень у господарських справах” складається із трьох підрозділів та присвячений визначенню ролі і місця касаційної інстанції господарської юрисдикції, обсягу повноважень та проблематиці кадрового та організаційного забезпечення її діяльності. 

У підрозділі 2.1 „Роль та місце касаційної інстанції господарської юрисдикції" зазначено, що касаційна інстанція як елемент інстанційної моделі побудови судової системи виступає в якості останньої ланки, метою та змістом існування якої є забезпечення стабільності судової практики на основі принципу законності, однакового застосування норм права.

Інстанційна модель судової системи обумовлює цілі і значення третьої інстанції, з яких випливає, що вона має бути єдиною задля  встановлення однакової судової практики.

Автор погоджується з позицією окремих фахівців (П.І.Шевчук,      В.В. Кривенко) про те, що завдання суду касаційної інстанції не обмежується лише перевіркою законності судових рішень, що набрали чинності та виправленням судових помилок. Особливе значення у даному контексті має пов'язана з розглядом конкретних справ діяльність суду касаційної інстанції із спрямування судової практики, забезпечення однакового та правильного застосування законодавства.

В роботі наведено аргументацію щодо недосконалості запровадження в Україні механізму повторної касації (Д.М.Притика, М.І.Сірий, В.Е.Беляневич та ін.), яку дисертант цілковито поділяє, відстоюючи позицію про те, що в межах окремої судової юрисдикції повинна бути лише одна касаційна інстанція. Характеризуючи роль та місце касаційної інстанції господарської юрисдикції, автор вказує на прямий зв’язок її завдань з реалізацією принципу верховенства права (А.П.Заєць). 

У підрозділі 2.2 „Повноваження вищого спеціалізованого господарського суду як касаційної інстанції" на посилення висловленої в юридичній літературі позиції (Д.М.Притика, В.С.Москаленко та ін.)  повноваження касаційного господарського суду розглядаються, насамперед, з точки зору нещодавнього запровадження нової моделі перегляду судових рішень в апеляційному і касаційному порядку та здобуття сучасного власного практичного досвіду в даній сфері.

Запровадження апеляції та касації в господарському процесі спричинило чисельні ускладнення на практиці, зумовлені недостатньою чіткістю визначення науково обґрунтованого і одночасно раціонального співвідношення між цими процесуальними формами. Поширення проявів „стрибкової касації”, тобто оскарження судових актів безпосередньо до касаційної інстанції, минаючи апеляційну інстанцію, суттєво послабило дієвість інституту відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та призвело до надмірного перевантаження суддів касаційної інстанції.

На практичному рівні відчувається помітний дефіцит повноважень касаційної інстанції щодо можливості комплексної та всебічної перевірки повноти встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та законності і обґрунтованості їх рішень. Існує необхідність розширення повноважень касаційної інстанції у цій сфері, насамперед, обумовлена практичними потребами.

Реалізація мети господарського судочинства вимагає посилення функції судового контролю за дотриманням законності у відносинах між суб’єктами господарювання. Окрім уточнення повноважень касаційної інстанції, іншим шляхом для досягнення цієї мети може бути створення в системі господарських судів ревізійної інстанції, яка буде наділена більш широкими процесуальними повноваженнями.

Вказуючи на необхідність нормативної деталізації організаційно-правових та функціональних засад діяльності судових палат вищого спеціалізованого суду, автор погоджується з підходом, згідно якого подальше удосконалення має торкнутись і реалізації принципу колегіальності в діяльності судової палати, на що справедливо звертається увага фахівцями (М.І.Хандурін).

Обсяг компетенції вищого спеціалізованого суду окреслюється підвідомчістю справ, що віднесені до розгляду судів відповідної юрисдикції. Публічно-правові спори, що виникають з відносин, пов'язаних із здійсненням державними органами адміністрування та контролю за підприємницькою діяльністю, передбачають врегулювання, насамперед, на основі норм господарського законодавства, стосуються захисту прав і законних інтересів осіб у сфері господарської діяльності, а тому мають відноситись до юрисдикції саме господарських, а не адміністративних судів, що потребує  закріплення у новому Господарському процесуальному кодексі.

У підрозділі 2.3 „Кадрові та організаційні форми забезпечення діяльності касаційної інстанції господарської юрисдикції" розглянуто проблеми підвищення ефективності кадрового забезпечення та організації діяльності вищого спеціалізованого суду.

Актуальні питання у цій сфері хоча і в деякій мірі перекликаються з загальними проблемами судової системи, але, в той же час, мають   специфічне підґрунтя, зумовлене, насамперед, особливою правовою природою цього судового органу.           

Автором обгрунтовується доцільність розширення кола осіб, які можуть бути призначені на посади суддів вищого спеціалізованого господарського суду за рахунок визнаних професіоналів в галузі юриспруденції, зокрема, кваліфікованих юристів, представників адвокатури (В.К.Мамутов). На основі аналізу сучасних аспектів організаційного та кадрового забезпечення функціонування касаційної інстанції господарського судочинства визначаються перспективні підходи до вдосконалення кадрової, інформаційно-технічної та організаційно-методичної складових функціонування касаційного господарського суду.

Розділ 3 „Функціональна   основа  діяльності   касаційної   інстанції   з  перегляду судових рішень у господарських справах” складається з трьох підрозділів.        

У підрозділі 3.1 „Касаційний перегляд судових рішень - основна
функція вищої спеціалізованої судової інстанції” відмічено, що касація є центральною „статутною” функцією Вищого господарського суду України як касаційної інстанції в системі господарських судів.  У функціональній основі вищого спеціалізованого господарського суду касація відіграє роль основного системоутворюючого елемента. Саме навколо даної функції формуються інші функціональні завдання. Касація визначає спрямованість діяльності Вищого господарського суду України, вона підпорядковує собі всі інші функціональні складові даної судової інстанції. В роботі комплексно співставлено підходи щодо поділу функцій господарських судів на головні та другорядні (Д.М.Притика), поділу за рівневим критерієм (В.М.Коваль) та змістовним, а саме, на функції охоронюваної спрямованості і функції правосуддя, судового контролю (В.С.Смородинський).

Розуміння виконання Вищим господарським судом України касаційної функції як окремою цілісною інституцією слід пов’язувати з реалізацією загальнодержавної функції здійснення судової влади в суспільстві. Вищий господарський суд України як цілісна інституція не виступає в якості органу правосуддя у конкретних справах. Конкретні судові справи розглядаються визначеними законом складами суду, які організаційно діють в межах відповідних судових палат. Процесуальна функція здійснення перегляду справ у касаційному порядку об’єктивно обумовлює формування саме судової палати, її організаційно-правові зв’язки. В свою чергу, процесуальна функція касаційного перегляду, що реалізується при провадженні у конкретних справах, трансформується через узгоджену діяльність судових палат Вищого господарського суду України у функцію реалізації судової влади (господарської юрисдикції) на загальнодержавному рівні.

Реалізація процесуальної функції касації пов’язана з тлумаченням матеріальних та процесуальних норм через оцінку конкретних обставин справи, а касації як функції загальнодержавного рівня - з абстрагованим від фактичної конкретики тлумаченням правової норми на широкій узагальненій основі прикладів правозастосування.

У підрозділі 3.2 „Судове тлумачення як змістовна основа касаційного перегляду господарських справ” зазначається, що функція касаційного перегляду тісно пов’язана із завданням щодо формування єдиної судової практики, і тільки розглядаючи її у цій зв’язці  можна повно, всебічно і комплексно окреслити її сутність. В своїх логічних посилках автор неухильно дотримувався думки про те, що не надати суду право тлумачити означало б відібрати у нього можливість застосовувати закон (І.Я.Фойницький).

Систематичний спосіб тлумачення правових норм, що застосовується в межах реалізації касаційної функції передбачає визначення місця норми права у нормативному акті, у зв'язку з принципами права, у відповідних підгалузях та галузях, у правовій системі в цілому, комплексну, системну оцінку як її внутрішніх, так і зовнішніх зв'язків на різних рівнях (О.С.Піголкін, П.О.Недбайло, Ю.Л.Власов та ін.), що особливо важливо для сфери господарської юрисдикції.

Розкриття через судове тлумачення змістовної основи функції касації дозволило зробити висновки про те, що касаційне тлумачення характеризується суттєвими особливостями. Його адресатами є не тільки учасники конкретної судової справи, але також і невизначене широке коло інших суб'єктів господарювання, вся система господарських судів та правозастосування в сфері господарського обороту. Воно в принциповому вимірі визначає наступний розвиток судової практики.

У   підрозділі   3.3   „Реалізація   інших   функцій   касаційної   інстанції господарської юрисдикції” висвітлено інші функції касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України, здійснюючи як касаційна інстанція перегляд судових рішень, одночасно функціонально виконує значний обсяг організаційної діяльності.

Здійснення ведення та аналізу судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики, надання спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційних роз'яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення господарських справ є невід’ємними складовими діяльності касаційного господарського суду. Їх виконання реалізується в межах організаційної функції Вищого господарського суду України як вищого спеціалізованого суду господарської юрисдикції, але їх основна мета  полягає в забезпеченні на належному рівні саме касаційної функції.

В наслідок загострення проблеми криміналізації економіки, особливої актуальності нині набула реалізація касаційною інстанцією господарського судочинства завдання зміцнення законності та протидії проявам злочинності в економічній сфері. Ефективне використання повноважень касаційного господарського суду у цьому напрямі потребує законодавчого закріплення обов’язкового характеру реагування правоохоронних органів на повідомлення господарського суду.