Марущак А.М. Вплив обробітку грунту, екологічно доцільних норм мінеральних добрив на урожай силосної та зернової кукурудзи в умовах південно-західної частини Лісостепу України

summary

Огляд літератури і обгрунтування напрямків досліджень. Короткий огляд літератури стосовно агробіологічних особливостей кукурудзи, ефективності різних систем обробітку грунту, підходів до контролю над бур’янами за допомогою рослин кукурудзи, особливостей технології вирощування кукурудзи в південно-західній частині Лісостепу України.

Програма, методика та умови проведення досліджень. Дослідження проводились в умовах дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, яка входить в зону південно-західної частини Лісостепу України.

Територія дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної академії, де проводились досліди, входить в Південний (Чернівецький) агрогрунтовий район Лісостепу України. Вона розміщена в південній частині Подільського плато, яке являє собою хвилясту, пересічену мілкими балками і ярами рівнину  з загальним схилом на південь.

Грунт — чорнозем тучний малогумусний важкосуглинковий вилугований. Грунтоутворююча порода представлена коричневожовтобурим важким лесовидним суглинком. Механічний склад слабовилугованого чорнозему однорідний. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) дорівнює 4,8%. Грунт дослідної ділянки достатньо забезпечений рухомим калієм, декілька менше рухомим фосфором, недостатньо містить азоту.

Фізичні властивості грунту відносно хороші, щільність верхніх шарів дорівнює 1,2, питома маса грунту — 2,3 г/см³, порозність — 47%. Гранична польова вологоємність дорівнює 32%.

Отже, грунтові умови дослідного поля є типовими для південно-західної частини Лісостепу України.

Погодні умови в роки проведення досліджень (1995-1998) характеризувались помірною контрастністю, що є типовим для даної зони. При річній нормі опадів 560 мм у середньому за чотири роки досліджень випало 555 мм. За вологозабезпеченістю більшість років були сприятливими для культури кукурудзи. Значних знижень середньорічної температури повітря від  норми в роки досліджень не спостерігалось, помітні зміни були лише в окремі періоди і місяці.

Після збирання попередньої культури (озима пшениця) здійснювали   дискування   БДТ-7   на   глибину   5-6   см,  вносили  по  3  т/га  СаСО₃ (70%) і проводили обробітки грунту згідно схеми досліду:

1. Оранка ПН-5-35 на глибину 23-25 см + коток - борона (конструкція кафедри), контроль.

2. Оранка ПН-5-35 на 10-12 см + коток + КФГ-3,6-01 (культиватор фрезерний гідрофікований) на 5-6 см.

3. Обробіток КПГ-2,2 (культиватор - плоскоріз гідрофікований) на 23-25 см + КФГ-3,6-01 на 5-6 см.

4. Обробіток КПГ-2,2 на 10-12 см + ротор на 5-6 см в агрегаті (агрегат удосконалений кафедрою).

5. Обробіток КФГ-3,6-01 на 6-8 см + гербіцид 2,4-Д в фазу 3-5 листочків у кукурудзи.

Обробітки грунту розміщувались по фону з внесенням під першу весняну культивацію мінеральних добрив у дозі N₁₂₀P₆₀K₆₀ і неудобреному фону.

Посівна площа ділянки 200, облікова — 100 м² при трьохкратній повторності. Розміщення варіантів рендомізоване.

За  посівами кукурудзи проводили догляд, який об’єднував боронування посіву сцепкою середніх борін, до появи сходів, з метою боротьби з бур’янами у фазі білої ниточки, по сходах, у фазі 2-3-х листочків, розпушення міжрядь різноглибинне пошарове по мірі ущільнення грунту. На п’ятому варіанті досліду застосовували гербіцид 2,4-Д в нормі 2 л/га в розчині 300-400 л води, агрегат ОПШ-15.

Інші агротехнічні заходи загальноприйняті для зони.

У дослідах визначали і проводили: вологість грунту в динаміці термоваговим методом при температурі висушування 105⁰С; структурно-агрегатний склад грунту — за методом Савинова; мікроагрегатний — за методом Качинського; щільність — приладом Качинського; нітратний азот — за Грандваль - Ляжу; рухомий фосфор і обмінний калій — за методом Єгнера - Ріма - Домінго; ферментативна активність: каталаза — газометричним методом Галстяна; пероксидаза — за методом Козлова; товарну якість зерна за Держстандартом (ГОСТом).

Врожай зеленої маси та зерна — із зібраної ділянки методом зважування. Енергетичну ефективність систем обробітку грунту розраховували методом Медведовського та Іваненка.

Результати проведених досліджень обробляли методом дисперсійного аналізу.

Вплив обробітку грунту і добрив на водно-повітряний, поживний режим, фізичні властивості грунту та забур’яненість посівів. Способи і глибина основного обробітку  впливали на запаси доступної вологи в метровому шарі грунту. У варіанті з проведенням оранки на глибину 23-25 см (контроль) при сівбі кукурудзи вони становили 138,3 мм в середньому за 1996-1998 рр., а при зменшенні глибини оранки до 10-12 см і рихленні фрезою КФГ-3,6-01 на 5-6 см — 134,2 мм.

При заміні оранки на 23-25 см обробітком на таку ж глибину плоскорізом КПГ-2,2 з наступним рихленням фрезерним знаряддям на 5-6 см запаси вологи зменшувались до 131,2 мм. Приблизно такими ж були показники вологості грунту у варіанті, де проводили плоскорізний обробіток на глибину 10-12 см і рихлення роторним знаряддям на 5-6 см (133,1 мм), а також при використанні фрезерного знаряддя КФГ-3,6-01 для обробітку на глибину 6-8 см і внесенні гербіциду 2,4-Д.

Кількість поживних речовин на неудобреному фоні на початку вегетації в шарі грунту 0-20 см в контрольному варіанті (оранка на 23-25 см + коток) складала: NO₃ — 18, P₂O₅ — 168, К₂О — 310 мг/кг грунту. При зменшенні глибини оранки, заміні її обробітком плоскорізним і фрезерним знаряддями вміст NO₃  підвищувався до 22-34 мг/кг грунту, а кількість Р₂О₅  і К₂О практично не змінювалась. При внесенні мінеральних добрив у дозі N₁₂₀P₆₀K₆₀ вміст NO₃ на початку вегетації збільшувався в порівнянні з неудобреним фоном на 12,5-19,8%, в більш пізні строки визначення ці показники вирівнювались. Кількість Р₂О₅ і К₂О під впливом добрив змінювалась в меншій мірі, ніж вміст NO₃.