Плотницька О.В. Урожай та якість картоплі при систематичному застосуванні добрив на дерново-слабкопідзолистому грунті Полісся України

summary

У всту­п­ній ча­с­ти­ні об­гру­н­то­ва­но не­об­хід­ність ви­ко­нан­ня роботи на су­час­но­му ета­пі, ви­зна­че­но на­у­ко­ву но­ви­з­ну, ос­но­в­ні за­вдан­ня і ме­ту, до­ве­де­но прак­ти­ч­ну цін­ність до­слі­джень, ап­ро­ба­цію, а та­кож де­кла­ра­цію осо­би­с­то­го вне­с­ку, стру­к­ту­ру та обсяг ди­се­р­та­ці­ї.

Удо­б­рен­ня кар­то­плі на де­р­но­во-­сла­б­ко­пі­дзо­ли­с­тих глинисто-піщаних гру­н­тах  (Огляд лі­те­ра­ту­ри)

Розглянуто біологічні осо­б­ли­во­с­ті кар­то­плі, її ви­мо­ги до умов жи­в­лен­ня, та­кож про­бле­ми покращення показників ро­дю­чо­с­ті ле­г­ких гру­н­тів як ос­но­во­го за­со­бу під­ви­щен­ня про­ду­к­ти­в­но­с­ті кар­то­плі, ви­зна­че­но роль си­де­ра­тів у під­три­ман­ні ро­дю­чо­с­ті де­р­но­во-­сла­б­ко­пі­дзо­ли­с­тих гру­н­тів.

Умо­ви та ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня до­слі­джень

У роз­ді­лі по­да­но ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку при­ро­д­но-­клі­ма­ти­ч­них умов ре­гі­о­ну, їх характер на пе­ріод про­ве­ден­ня до­слі­джень, вка­за­но об’­єк­ти та ме­то­ди­ки, які ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли.

До­слі­джен­ня про­ве­дено в 1996-1999 рр. у три­ва­ло­му до­слі­ді, який за­кла­де­но на По­лі­сь­кій до­слі­д­ній ста­н­ції В.А. Ви­ш­нев­сь­ким  у 1966 р. на де­р­но­во-сла­б­ко­пі­дзо­ли­с­то­му гру­н­ті, який на пе­рі­од­ за­кла­д­ки до­слі­ду (1966 р.) мав слі­ду­ю­чу аг­ро­хі­мі­ч­ну ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку: рН со­льо­ве – 4,7; сума увібраних основ – 0,96 мг–екв. на 100 г грунту; вміст за­га­ль­ного азоту – 0,040%; гу­му­су – 0,8%; ру­хо­мого Р₂О₅  мг на 100г гру­н­ту – 4,0; об­мін­но­го ка­лію, К₂О, мг на 100 г гру­н­ту – 3,0 мг .

Для до­слі­джень з ос­но­в­ної схе­ми бу­ли ви­б­ра­ні робочі ва­рі­а­н­ти (таб­л.1).

Кліматичні умо­ви мі­с­ця про­ве­ден­ня до­слі­джень є ти­по­вими для центра­ль­ної ча­с­ти­ни По­ліс­ся України. Се­ре­д­ньо­рі­ч­на те­м­пе­ра­ту­ра  по­ві­т­ря ста­но­вить 6,8°С, без­мо­ро­з­ний пе­рі­од в се­ре­д­ньо­му скла­дає 145 днів. При про­ве­ден­ні до­слі­джень ме­тео­ро­ло­гі­ч­ні умо­ви бу­ли рі­з­ни­ми. Ви­ді­ля­лись від­но­с­но спри­я­т­ли­ві та не­спри­я­т­ли­ві (по­су­ш­ли­ві та пе­ре­зво­ло­же­ні) ро­ки із зна­ч­ним ко­ли­ван­ням те­м­пе­ра­тур. Що­до су­ми та роз­по­ді­лу ат­мо­с­фе­р­них опа­дів спри­я­т­ли­вим ви­яви­в­ся 1996 р., пе­ре­зво­ло­же­ни­ми 1997 та 1998 р.р., а по­су­ш­ли­вим – 1999 р.

За роки проведення досліджень сума опадів за вегетаційний період значно перевищувала середньобагаторічну кількість (540 мм). 1999 рік від­зна­чи­в­ся три­ва­ли­ми пе­рі­ода­ми по­су­хи в пе­рі­од ве­ге­та­ції ро­с­лин.

 По­вто­р­ності – чо­ти­ри­ра­зо­ві, по­сі­в­на пло­ща ді­ля­н­ки становила 180 м², об­лі­ко­вої –100 м². В дослідженнях використовували ранньостиглий сорт Зов, селекції Поліської дослідної станції ім. О.М. Засухіна.

Азо­тні до­б­ри­ва у вигляді амі­а­ч­ної се­лі­т­ри, су­пе­р­фо­с­фа­ту про­с­то­го гра­ну­льо­ва­но­го, ка­лі­ма­г­не­зії вно­си­ли на­ве­с­ні під пе­ред­по­сі­в­ний об­ро­бі­ток гру­н­ту. Як ор­га­ні­ч­не до­б­ри­во ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли гній ВРХ (з се­ре­д­нім вмі­с­том N – 0,4; Р₂О₅ – 0,2; К₂О – 0,4 %). Си­де­ра­ти (ози­ме жи­то +олій­на ре­дь­ка) висіва­ли пі­с­ля зби­ран­ня ози­мо­го жи­та на зе­р­но при ­но­р­мі ви­сі­ву ози­мо­го жи­та 140 кг/га та олій­ної ре­дь­ки 15 кг/га. При­орю­ва­ли зе­ле­ну ма­су си­де­ра­тів на­ве­с­ні. Вміст NPK у вегетативній ма­сі си­де­ра­тів ста­но­вив від­по­ві­д­но N – 0,41; Р₂О₅ – 0,15; К₂О – 0,17%. Се­ре­д­ній вро­жай зе­ле­ної ма­си си­де­ра­тів був на рівні 180-230 ц/га.

За­сто­со­ву­ва­ли за­га­ль­но­прий­ня­ту аг­ро­те­х­ні­ку ви­ро­щу­ван­ня кар­то­плі для зо­ни По­ліс­ся, про­во­ди­ли фе­но­ло­гі­ч­ні спо­сте­ре­жен­ня та біо­ме­т­ри­ч­ні ви­мі­ри ро­с­лин в період ве­ге­та­ції, площу листкової поверхні рослин визначали методом висічок.

Грунт  для ана­лі­зів від­би­ра­ли пі­с­ля зби­ран­ня кар­то­плі  для ви­зна­чен­ня вмі­с­ту гу­мусу – за Тю­рі­ним, гі­д­ро­лі­ти­ч­ної ки­с­ло­т­но­с­ті – за Ка­п­пе­ном, су­ми уві­бра­них ос­нов – за Ка­п­пе­ном-­Гі­ль­ко­ви­цем, рН со­льо­ве – по­те­н­ці­о­ме­т­ри­ч­но, ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру – за Кі­р­са­но­вим, ру­хо­мо­го ка­лію – у ви­тя­ж­ці за Кі­р­са­но­вим.

Вміст кро­х­ма­лю у бу­ль­бах кар­то­плі ви­зна­ча­ли за пи­то­мою ва­гою (ме­тод Па­ро­ва), ас­ко­р­бі­но­вої ки­с­ло­ти – за Му­ррі, бі­л­ко­во­го азо­ту, амі­но­ки­с­ло­т­но­го скла­ду бі­л­ка, N, P, K, лі­пі­дів на ін­фра­че­р­во­но­му ана­лі­за­то­рі-4500, ста­ти­с­ти­ч­ний ана­ліз про­во­ди­ли ме­то­дом ди­с­пе­р­сій­но­го ана­лі­зу (Б.А. До­спе­хов, 1985), економічну ефективність – згідно рекомендацій відділу економіки Інституту землеробства.