ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАСОБІВ УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ : ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ ПРОЕКТИРОВАНИЕ СРЕДСТВ УПРАВЛЕНИЯ УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ СТАРШЕКЛАССНИКОВ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, методологічну й теоретичну основи, гіпотезу, мету, завдання, методи дисертаційного дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників” на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури визначено поняття “педагогічне управління”, “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів”, “педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників”; висвітлено і проаналізовано сутність, структуру та функції управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників; представлено систему засобів управління відповідно до чотирьох рівнів педагогічного процесу (теоретичного, навчального предмета, навчального матеріалу, уроку); визначено особливості управління та розроблено модель системи управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників; на основі дослідження розробленої моделі створено технологію педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, а також комплекс відповідних засобів.

У цьому розділі показано, що переважна більшість сучасних дидактів розглядає в своїх дослідженнях педагогічні системи як системи управління діяльністю учнів (В.С. Безрукова, В.П. Беспалько, А.О. Кірсанов, Н.Ф. Тализіна, В.О. Якунін та ін.). Як зазначають педагоги-дослідники (Т.О. Дмитренко, Г.Б. Корнетов, К.В. Яресько та ін.), мета цих систем – створити умови для переходу від прямого управління діяльністю учнів до співуправління та самоуправління, що є базою формування творчої особистості учня.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури та досвіду шкільної практики визначено, що педагогічне управління – цілеспрямована діяльність учителя, який створює особистісно орієнтоване освітнє середовище в процесі навчання з урахуванням особливостей навчального матеріалу, особистісних рис учнів, потреб суспільного розвитку за допомогою необхідних засобів, на основі використання об’єктивних законів пізнавального процесу. Метою педагогічного управління є здійснення якісних змін для максимального обмеження стихійності та забезпечення гарантованого рівня підготовки тих, хто навчається, стимулювання їхнього розвитку. Отже, педагогічне управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів є підсистемою управління педагогічним процесом, завдяки якій вони оволодівають знаннями, вміннями й навичками, розвивають свої особистісні якості та творчі здібності. Аналіз педагогічних теорій, праць видатних учених дозволив виділити декілька основних теоретичних концепцій, що складають основу системи пізнавальних дій, які необхідні для засвоєння знань: асоціативно-рефлекторну, поетапного формування розумових дій та алгоритмізації навчального процесу. Модель управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників включає дві підсистеми (управління та самоуправління), взаємодія яких сприяє отриманню гарантованого результату.

Дослідження теорії та практики проблеми управління показало, що не існує чіткого визначення поняття “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю”. Багато авторів (Ю.К. Бабанський, І.О. Зимня, І.Я. Лернер, І.П. Підласий, М.М. Скаткін та ін.) розглядають навчальну діяльність як один із видів діяльності в навчанні й освіті. Тому вони використовують поняття “засоби навчання”, а не “засоби управління навчальною діяльністю”. Враховуючи досвід провідних учених та сучасні розробки, розрізняємо рівні вживання поняття “засоби управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів”:

– у широкому розумінні – коли мова йде про компоненти педагогічного процесу;

– у вузькому – коли визначаються тільки інструменти, які використовують у процесі навчання (матеріальні та ідеальні). Відповідно до чотирьох рівнів педагогічного процесу в дослідженні розглянуто систему засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному з цих рівнів так, що кожний попередній рівень впливає на загальні характеристики наступного, його напрям та якість. Таким чином, основним є проектування процесу навчання на першому рівні, і якщо його недостатньо розроблено, ефективність засобів управління, які розроблені та впроваджуються на  другому, третьому й четвертому рівнях, зменшуватиметься. Зазначимо, що на всіх рівнях розробки цих засобів вони мають відповідати вимогам управління, а також враховувати закономірності навчально-пізнавальної діяльності, а саме: 1) управління – замкнене, гнучке і спрямоване; 2) система завдань для продуктивної діяльності учнів спирається на концепції засвоєння знань: асоціативно-рефлекторну, поетапного формування розумових дій, алгоритмізації навчання. Отже, засобами управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів вважаємо як окремі компоненти педагогічного процесу, що розглянуті на чотирьох рівнях і виступають моделлю наступної діяльності вчителя й учнів, так і спроектовані дидактичні засоби, що використовуються безпосередньо на уроці. Залежно від розробленої моделі управління навчально-пізнавальною
діяльністю учнів, специфіка спроектованих засобів може бути різною, починаючи від підходу (особистісно орієнтований, інформаційно-повідомляючий та ін.), до специфіки використання засобів (засоби контролю, закріплення знань та вмінь тощо).

Вивчення психологічних новоутворень учнів старшого шкільного віку дозволило визначити особливості управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників: 1) збільшення самостійності, що веде до зростання рівня самоуправлінських впливів, зумовило необхідність упровадження самоконтролю та рефлексії навчально-пізнавальної діяльності; 2) вибірковість навчальних інтересів і потреб учнів вимагала застосування диференційованого підходу в процесі навчально-пізнавальної діяльності й опори на внутрішню мотивацію навчання; 3) схильність до порівнянь, узагальнень, систематизації, що свідчить про зростання ролі теоретичного мислення учнів, викликала необхідність упровадження дедуктивного методу викладу матеріалу й методик формування критичного мислення. Реалізація визначених особливостей управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників вимагала застосування особистісно орієнтованої технології навчання, яка забезпечила досягнення її результату – розробки засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, що можуть бути використані в педагогічному процесі.

Педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів вимагало впровадження технології, яка б значно підвищила ефективність процесу навчання. На основі досвіду В.С. Безрукової, В.П. Беспалька, І.Я. Лернера, В.В. Краєвського, О.М. Петрова та інших учених розроблено технологію проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, що передбачає відображення певної послідовності етапів діяльності вчителя, виконання яких гарантує досягнення запланованого результату. Етапами розробленої технології є: 1) аналогізування – діяльність, спрямована на обґрунтування аналога засобу управління; 2) моделювання – діяльність, яка передбачає створення моделі на основі аналога;
3) конструювання – діяльність, що має на меті створення конкретного засобу на основі моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

На першому етапі вчитель, обираючи аналог засобу управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, ставить перед собою мету майбутньої діяльності. Далі – визначає результат, основні характеристики якого можна врахувати під час побудови моделі. На другому етапі на підставі системного аналізу особливостей навчально-пізнавальної діяльності старшокласників учитель обирає елементи управління і проектує відповідну модель. Третім етапом педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів є конструювання, яке передбачає розв’язання таких завдань: 1) аналіз конкретних умов здійснення педагогічного процесу за допомогою діагностичних процедур; 2) створення проекту управління на основі існуючої моделі з урахуванням умов реального педагогічного процесу; 3) розробка конструктів відпо-відно до проекту.

Комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю, розроблений відповідно до технології педагогічного проектування, складався з робочого зошита на друкованій основі, спроектованого згідно з блочно-модульною технологією; зошита для практичних робіт на друкованій основі; листів для кодоскопу в комплекті до робочого зошита; листів успішності учнів; завдань для тематичної атестації учнів за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень.

Основний елемент комплексу засобів – робочий зошит, решта – його доповнення. Робочий зошит має певну структуру, яка поєднує варіативний та інваріантний складники, що дає можливість учителю впроваджувати особистісно орієнтований підхід, гармонізувати стосунки між суб’єктами процесу навчання, створюючи сприятливі умови для самореалізації та розвитку учнів. За допомогою варіативного складника учень може, залежно від власних інтересів і бажання, обирати собі рівень змісту освіти: базовий (чотирирівнева система засвоєння знань та вмінь) та надбазовий (інформація, що знаходиться за межами шкільної програми). Наявність у зошиті блоків, що відповідають компонентам навчально-пізнавальної діяльності, забезпечує досягнення учнями певного запланованого результату у процесі навчання. Так, мотиваційний компонент реалізовано в інформаційному блоці, який містить дані про структуру і зміст навчального матеріалу, навчальну літературу та цікаві відомості до тематичного розділу, що вивчається. Блок знань та вмінь, якими мають оволодіти учні наприкінці тематичного розділу, допомагає здійснювати цілепокладання. Організаційний компонент (задачний) впроваджує основний блок, який дозволяє учневі опанувати певні навчальні завдання та набути власного досвіду. Контрольно-коректуючий компонент реалізовано в поширюючому, перевірочному блоках та блоці самоконтролю,  які сприяють здійсненню оперативного зворотного зв’язку в процесі навчання. Оцінний компонент відображено у блоці довіри, що спонукає учня до здійснення рефлексії своєї навчально-пізнавальної діяльності.

Засобом управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників також є зошит для практичних робіт на друкованій основі. За допомогою цього засобу старшокласники дістають можливість набути практичного досвіду в процесі навчання, бо його структура забезпечує готовність учнів до проведення дослідів і вивільняє певний час уроку для набуття практичних навичок. Окрім прямого управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, тут присутнє співуправління, а коли певна структура діяльності вже засвоєна, зошит може стати засобом самоуправління. Підвищення позитивної мотивації навчання та рівня пізнавальної активності учнів забезпечують листи для кодоскопу. Листи певного тематичного розділу розроблені в комплекті до тем робочого зошита, що дозволяє вчителю використовувати ці засоби паралельно. Четвертий елемент комплексу засобів – лист успішності учнів, функціональне призначення якого – забезпечити підвищення в учнів рівня внутрішньої мотивації навчання, а також їхньої пізнавальної активності завдяки формуванню рефлексивних умінь та навичок. Останній елемент вищезазначеного комплексу засобів – матеріали контрольних робіт для проведення тематичних атестацій учнів. Структура контрольної роботи дозволяє учневі самостійно обирати рівень завдань та їх кількість відповідно до власних інтересів і можливостей.

У другому розділі “Експериментальне дослідження засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників” визначено вплив комплексу спроектованих засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників на якість знань та вміння виконувати різні типи завдань для самостійної роботи, а також – на пізнавальну активність і мотиви навчання старшокласників. Для перевірки гіпотези проведено експериментальне дослідження, яке складалося з пілотажного, констатуючого, формуючого, контрольного експериментів. Відповідно до гіпотези дослідження для оцінювання ефективності впливу запропонованого комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на процес навчання визначено такі типи критеріїв:

І. Критерій якості знань, умінь і навичок – за показниками повноти, глибини, систематичності й системності знань (І.Я. Лернер), а також  – вміннями вирішувати різнорівневі завдання. Для оцінювання цього критерію застосовано методики І.П. Підласого, В.П. Беспалька, Г.В. Єльникової та І.С. Якиманської. За результатами контрольних робіт виділено інформаційно-змістовні елементи знань (ІЗЕЗ). Оцінювання контрольних робіт проводилося підрахуванням засвоєних учнями елементів знань.

ІІ. Рівень навчально-пізнавальної активності учнів визначено за такими  показниками: ставлення до предмета; мотиви та цілі навчання; рівень пізнавальної активності.

Під час пілотажного експерименту уточнено гіпотезу дослідження, відкоректовано структуру основного засобу управління – робочого зошита та методику його використання в педагогічному процесі загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Констатуючий експеримент підтвердив актуальність і доцільність обраної теми дослідження, дозволив виявити початковий рівень знань, умінь і навичок учнів, а також рівні їхньої пізнавальної активності, мотивації навчання та обрати контрольні й експериментальні класи, які за вказаними критеріями майже не відрізнялися на початку формуючого експерименту.

У формуючому експерименті реалізовано потенційні можливості вчителя щодо організації управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, встановлено характер та величину змін показників якості знань, умінь і рівня пізнавальної активності, сформованості стійких мотивів навчання під впливом комплексу засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників, розробленого згідно з вищезазначеною технологією педагогічного проектування. Кількість експериментальних груп була зумовлена варіантами експериментальної роботи. Так, у класі Е₁ експериментальним фактором були робочий зошит з друкованою основою, зошит для практичних робіт та варіанти контрольних робіт з хімії. У класі Е₂ експериментальним фактором був комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників з хімії. У класі Е₃ використовували комплекс засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників під час вивчення фізики. К₁ – контрольний клас, де викладання хімії було традиційним; К₂ – контрольний клас, де використовували тільки зошити з хімії з друкованою основою; К₃ – контрольний клас, де фізику викладали традиційно. Це дозволило визначити вплив кожного з експериментальних факторів окремо, порівняти їх і обрати основний та допоміжні.