ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОЦІ : ДИДАКТИЧНЫЕ УСЛОВИЯ ОПТИМИЗАЦИИ РАБОТОСПОСОБНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ НА УРОКЕ

summary

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено проблему, об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику навчання.

У першому розділі “Сутність і специфіка оптимізації процесу навчання в початковій школі” висвітлено історію зміни поглядів на сутність і дидактичні можливості працездатності, осмислено її роль на сучасному етапі, проаналізовано ключові поняття: “оптимізація навчального процесу в початковій школі”, “працездатність”, “оптимізація працездатності”.

Проблема оптимізації навчального процесу має тривалу історію. Видатні представники класичної педагогіки і психології минулого (Я.А.Коменський, І.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський) приділяли їй значну увагу, відзначаючи велику роль оптимізації в інтелектуальному розвитку школярів.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень останніх років засвідчує, що в сучасній дидактиці вже надбана система способів оптимізація навчального процесу, котра побудована на логіці послідовного вибору найкращих варіантів усіх основних компонентів навчання – його завдань, змісту, методів, засобів, форм організації й аналізу його результатів.

Охарактеризуємо існуючі підходи до поняття “оптимальний процес“ і “оптимізація процесу навчання”. У широкому трактуванні термін “оптіум” (лат.) означає найбільш сприятливі умови для будь-чого. У цьому розумінні оптимальний варіант – це найкращий для даних умов варіант.

Оскільки саме в перші роки навчання в школярів формуються досвід праці, на все життя виробляються найважливіші уміння читання та письма, що відкривають дитині двері у прекрасний світ духовної культури людства, зароджуються уміння і навички самоорганізації, складається ставлення до учіння, школи, то очевидним є той факт, що оптимізувати  навчальний процес необхідно вже в початкових класах. При цьому слід мати на увазі особливості обстановки, з якими неминуче зіткнеться педагог початкової школи, включаючись в процес оптимізації.

Важливою позитивною особливістю роботи вчителя початкових класів є висока інтенсивність його спілкування зі школярами, що дає можливість глибоко пізнати внутрішній світ кожного вихованця. Це по-перше. А по-друге, оптимізуючи навчальний процес в початковій школі, слід робити певний акцент на виділення завдань формування умінь і навичок навчальної праці. І по-третє: відзначаючи виховну і розвиваючу роль уроків у початковій школі слід мати на увазі, що оптимальний варіант уроку в молодших класах школи має включати в себе і оптимальне співвідношення між розвитком свідомості і почуттів школярів, між їхнім інтелектом і емоціями.

Врахування учителями початкових класів як загальних вимог, так і відзначених особливостей удосконалення навчального процесу дасть можливість максимально оптимізувати навчальну працездатність молодших школярів й досягнути належного результату. 

Дослідниками відзначається, що оволодіння методикою оптимізації дасть вчителю початкової школи можливість:

По-перше, научитися комплексно вирішувати завдання освіти, виховання і розвитку школярів.

По-друге, вона озброїть учителя умінням вивчати реальні навчальні можливості школярів, тобто здійснювати в доступній мірі прогнозування очікуваних успіхів школярів у навчанні і враховувати їхні особливості при плануванні уроку.

По-третє, вона навчить постійно виділяти головне, суттєве у змісті навчального матеріалу.

По-четверте, методика сформує уміння вибирати найбільш раціональні методи і засоби навчання.

По-п’яте, оптимізація сприятиме реалізації диференційованого підходу як до найбільш підготовлених, так і до слабовстигаючих та решти учнів, що забезпечить диференційоване планування навчального навантаження щодо реальних можливостей кожного учня.

По-шосте, вона поєднає в одне пошук високої ефективності навчання з обов’язковою економією часу учителів і учнів, з профілактикою їхньої перевтоми.

По-сьоме, методика оптимізації працездатності відкриє простір для розвитку методичної творчості учителів, їхнього мислення, огородить від шаблону і випадковості.

У цілому, оптимізація навчально-виховного процесу в початковій школі має стати одним із реально доступних кроків на шляху до запровадження наукової організації педагогічної праці як необхідної умови піднесення рівня працездатності учнів і учителів на уроці.

Організація навчального процесу на засадах системи оптимізації передбачає перебудову викладання і зростання ролі самостійної пізнавальної діяльності учнів. У ній здійснюється не тільки активний пошук, відбір, але й оперування засобами, необхідними для розв’язання завдань. Саме на сходинці творчої активності і будуть стверджуватися власні шляхи досягнення мети.

Виходячи із сказаного, оптимальним ми вважаємо такий процес навчання, в якому:

а) зміст, структура і логіка функціонування його забезпечують ефективне і якісне розв'язання завдань навчання, виховання і розвитку школярів у відповідності з вимогами навчальних програм на рівні максимальних навчальних можливостей кожного учня;

б) досягнення мети можливе без перевищення витрат часу, відведеного навчальним планом для занять, а також без перевищення максимальних норм часу, встановлених шкільною і трудовою гігієною для домашніх завдань учнів, що одночасно має попереджувати факти перевтоми учнів.

У другому розділі "Дидактичні умови оптимізації працездатності молодших школярів на уроці" описано методику експериментального навчання, проаналізовано здобуті результати та умови їх впровадження в практику навчання; подано методику діагностування працездатності молодших школярів; наведено кількісні та якісні характеристики працездатності молодших школярів до і після проведеного експерименту та їх порівняння.

При розробленні експериментальної методики дослідження, спрямованої на усвідомлення учнями навчальної мети, ми спиралися на принцип врахування вікових та індивідуально-психологічних можливостей учнів, використовували різноманітні прийоми постановки завдань, за допомогою яких створювалися ситуації, що вимагали від учнів усвідомлення необхідності вибору відповідно до даної мети раціональних способів розв’язування ситуацій.

Дослідження були спрямовані на визначення стану працездатності молодших школярів і її динаміки в залежності від ряду факторів, що обумовлені станом фізичного розвитку школяра і тих видів діяльності, в які він найчастіше включався на уроці.