ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ



title:
ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Альтернативное Название: ФОРМИРОВАНИЕ ЭЛЕМЕНТОВ КОМПЬЮТЕРНОЙ ГРАМОТНОСТИ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
Тип: synopsis
summary:

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його мету, об’єкт, предмет, сформульовано гіпотезу і завдання, розкрито теоретико-методологічні основи та методи дослідження, його етапи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, подані дані про апробацію і впровадження результатів.


У першому розділі — “Теорія та практика формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів” — розглядається формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів як педагогічна проблема; психолого-педагогічні основи впровадження ІКТ у навчальний процес початкової школи; зміст, завдання і організація навчання пропедевтики інформатики в початковій школі; місце ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи.


Досить давно триває дискусія щодо використання засобів ІКТ в початковій школі. Існують дві діаметрально протилежні думки — від необхідності введення окремого предмету “Елементи комп’ютерної грамотності”, до категоричної заборони використання комп’ютера в початковій школі. Разом з тим, процес переходу до інформаційного суспільства та проникнення ІКТ в усі сфери життєдіяльності людини є природнім і зумовлений розвитком людства, який неможливо уявити без інформатизації освіти. Стратегічна необхідність розвитку даного напрямку відображена в роботах (В.Ю. Биков, А.М. Гуржій, Ю.О. Дорошенко, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук, В.М. Мадзігон, В.Д. Руденко), у яких розглядаються умови та концепції інформатизації освіти.


Аналіз програм і курсів початкового вивчення інформатики дозволяє виділити принципові напрями вивчення інформатики в початкових класах у залежності від мети та завдань, які ставляться в курсах, визначити зміст навчання.


Завданням першого напряму є застосування ІКТ у процесі вивчення переважної кількості навчальних предметів у межах програми початкової школи. Крім того, одночасно може здійснюватись пропедевтика важливих для інформатики понять. Даний напрям досить вдало реалізовано авторами підручника “Сходинки до інформатики” (Ф.М. Ривкінд, С.Я. Колесніков, Г.В. Ломановська, Й.Я. Ривкінд), в якому велика увага приділяється розвитку логічного мислення, а вивчення ІКТ здійснюється шляхом їх інтеграції в навчальні предмети початкової школи.


Другий напрям передбачає отримання молодшими школярами початкових знань з інформатики, що сприяє розширенню їхнього світогляду, створює основу для подальшого вивчення предмету “Інформатика”.


Особливістю третього напряму є формування змісту навчання на основі загально-педагогічних розвивальних цілей освіти. У ході його реалізації відбувається інтелектуальний розвиток, активізується пізнавальна діяльність дитини, розвиток творчих здібностей.


Ефективність навчання, яка спрямована на загальний пізнавальний розвиток дитини, в межах проаналізованих методичних систем впровадження елементів інформатики в молодших класах (В.А. Буцик, А.В. Горячев, М.М. Левшин, Ю.А. Первін, А.Л. Семенов, Ф.М. Ривкінд, М.І. Фролов, Б. Хантер), залежить від дотримання та врахування, насамперед, валеологічних вимог навчального середовища та вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (В.М. Бондаровська, Ю.І. Машбиць, Н.С. Полька).


Аналіз наукових досліджень та публікацій дозволив нам узагальнити поняття комп’ютерної грамотності, що містить такі основні компоненти: первинні відомості про поняття інформації та методи її використання; основні складові частини ПК та їх призначення; поняття алгоритму, методи його описання; поняття значення і місця обчислювальної техніки в різних галузях людської діяльності; початкові вміння і навички роботи з ПК; поняття програмного забезпечення ПК; поняття сутності алгоритмізації та програмування.


Окрім того, впровадження в навчально-виховний процес початкової школи пропедевтичного курсу інформатики повинно здійснюватися на основі дотримання таких умов: наявність у навчальному закладі програми неперервного вивчення інформатики; наявність в навчальному закладі достатньої кількості навчальних посібників, необхідного рівня технічного забезпечення та інших компонентів, обраного навчально-методичного комплексу; вибір такого пропедевтичного курсу інформатики, який за змістом і методикою вбудовується в програму неперервного вивчення інформатики в даному навчальному закладі; підготовка майбутніх учителів початкової школи до викладання пропедевтичного курсу інформатики та використання ІКТ.


Досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі проведення уроків з різних навчальних дисциплін й аналіз результатів дозволив нам зробити висновок, що методика застосування комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання на різних уроках не може бути однаковою. Зміст навчальних предметів, вікові особливості учнів, різні можливості педагогічних програмних засобів, різний фаховий рівень підготовки вчителя в галузі сучасних комп’ютерних технологій впливають на дидактичні прийоми використання комп’ютера у школі.


Використання комп’ютера у школі, зокрема, в молодших класах, потрібно розглядати як потужний дидактичний засіб, який залучає учнів до активної діяльності, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність учіння. Використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання на уроках із різних предметів мають такі позитивні аспекти: емоційний (усе нове і нетрадиційне приваблює дітей, а, особливо, техніка), виховний (комп’ютерні уроки виховують у процесі вивчення навчального матеріалу дисципліну, організованість, самостійність, відповідальність), психологічний (розвиток творчих здібностей, мислення, пам’яті, уміння переключати увагу тощо), дидактичний (урізноманітнення видів діяльності учнів та вчителя, диференційований підхід як до вивчення нового матеріалу, так і для контролю знань), інформаційно-демонстраційний (демонстрування та імітація відповідних процесів, явищ або зображень).


Аналіз теоретико-методичних засад формування в молодших школярів елементів комп’ютерної грамотності дозволив виділити такі педагогічні умови: організація роботи на ПК відповідно до вікових особливостей і можливостей дітей молодшого шкільного віку; здійснення управління процесом формування в молодших школярів елементів комп’ютерної грамотності вчителем початкової школи, який має необхідну підготовку щодо використання ІКТ в своїй професійній діяльності, володіє певними знаннями, вміннями й навичками предметної галузі “Інформатика”, знає особливості впровадження програмних засобів навчального призначення в молодших класах; використання інтегрованих завдань міжпредметного змісту у процесі формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів; поєднання репродуктивної і продуктивної діяльності учнів з поступовим зростанням частки самостійної і творчої роботи; раціональне використання ІКТ у системі навчальних дисциплін початкової школи.


Дотримання у навчально-виховному процесі початкової школи сукупності вказаних умов забезпечить реалізацію та дозволить експериментально перевірити зміст, форми, методи та засоби формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів.


У другому розділі – “Зміст, форми, методи та засоби формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів” виявлено педагогічно-пізнавальні особливості формування елементів комп’ютерної грамотності учнів у процесі навчання; розроблено, обґрунтовано й експериментально апробовано зміст навчального курсу “Елементи комп’ютерної грамотності”; відібрано основні поняття, які вивчаються учнями початкової школи в курсі “Елементи комп’ютерної грамотності” та розроблено абетку комп’ютерної грамотності; експериментально перевірено ефективність формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів та обґрунтовано методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи.


Вихідним принципом реалізації процесу формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів є принцип органічної єдності змістового, процесуального та мотиваційного компонентів навчання.


Змістовий компонент формувався на основі введення теоретичних понять інформатики, які вивчаються в курсі “Елементи комп’ютерної грамотності”, у процес навчання молодших школярів конкретно-індуктивним та абстрактно-індуктивним шляхами. Конкретно-індуктивний метод базувався на створенні первинного уявлення, введення відповідного терміну, роз’яснення символіки, виділення суттєвих ознак поняття, конструювання визначення, використання понять у простих ситуаціях і, зрештою, важливих прийомів його використання всередині курсу та в суміжних дисциплінах. При абстрактно-дедуктивному методі визначення поняття формувалося вчителем відразу у готовому вигляді, без попереднього пояснення. У цьому випадку індукція та дедукція доповнювали одна одну.


На основі аналізу навчальних і методичних посібників, словників, довідників та інших літературних джерел створена абетка комп’ютерної грамотності, яка включає 45 основних понять. Дана абетка покладена в основу експериментального курсу “Елементи комп’ютерної грамотності”, який побудовано як сукупність елементів: змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання.


Курс “Елементи комп’ютерної грамотності” передбачає формування початкових теоретичних знань, практичних вмінь і навичок роботи з ПК та програмними засобами навчального призначення, які відповідають віковим особливостям молодшого шкільного віку, що, в свою чергу, допомагає спрямувати результати навчання і, особливо, набуті практичні вміння й навички на розв’язання загально-педагогічних завдань початкової школи. Курс розраховано на три роки навчання (2 – 4 класи) загальним обсягом 84 години.


Відбираючи зміст навчального матеріалу курсу “Елементи комп’ютерної грамотності”, ми керувалися принципом циклічності в навчанні, коли з року в рік зростає складність задач, що розв’язуються, а інваріантом є способи діяльності, які формуються. Також це супроводжується зміною програмного забезпечення задля розширення можливостей, які воно надає.


Принципи науковості і доступності полягають у тому, що матеріал, який складає зміст курсу, подається учням у послідовності, яка відтворює логічно-змістовий зв’язок між поняттями, темами, розділами, з урахуванням внутріпредметних та міжпредметних зв’язків. Здійснення внутріпредметних та міжпредметних зв’язків, об’єднане з адекватним вибором цілей навчання, рівнів складності та повноти подання є резервом, який дозволяє ефективно реалізувати процес формування комп’ютерної грамотності молодших школярів.


Процесуальний компонент об’єднує уміння і навички, оволодіння якими дає можливість учням розв’язувати пізнавальні завдання. Він полягає у тому, що в процесі виконання пізнавальних завдань певного типу використовуються прийоми навчання, які стимулюють розумову діяльність учнів молодшого шкільного віку.


Мотиваційний компонент передбачає формування в школярів допитливості, інтересу та стійкого позитивного ставлення до навчально-пізнавальної діяльності, а також формування в учнів внутрішньої потреби самостійно долати труднощі та розв’язувати завдання.


Значна роль в експериментальній методиці відводилась роботі з програмними засобами навчального призначення, педагогічна доцільність яких визначалась, виходячи з таких дидактичних вимог: науковість; системність і послідовність навчання; доступність (вікові та індивідуальні особливості молодшого шкільного віку); свідоме навчання; активність навчання; міцність результатів навчання.


Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом п’яти років, включаючи пошуковий, констатувальний і формувальний експерименти. Вона носила комплексний характер і проводилася за трьома змістовими лініями. Перша змістова лінія – це дослідження ефективності курсу “Елементи комп’ютерної грамотності”, орієнтованого на специфіку вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Друга – дослідження ефективності форм, методів та засобів формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів з врахуванням валеологічних і дидактичних особливостей. Третьою змістовою лінією експерименту є дослідження впливу курсу “Елементи комп’ютерної грамотності” на результати навчання інших предметів.


 


Окрім того, в ході експерименту здійснювалися: перевірка принципових можливостей включення засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальну діяльність молодших школярів; визначення ефективності застосування програмних засобів; перевірка організації навчальної діяльності у комп’ютерному середовищі.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины