Request a thesis Потанін Д.В. Якість та однорідність господарсько-біологічних ознак плодових рослин у зв\'язку з варіюванням продуктивності насаджень : Потанин Д.В. Качество и однородность хозяйственно-биологических признаков плодовых растений в звъъязку с варьированием производительности насаждений

Експериментальні дослідження проводилися в 1999-2002 рр. методом постановки стаціонарних польових дослідів, які доповнювалися лабораторними аналізами та спеціальними дослідами. Польові досліди були закладені в умовах північної частина Лісостепу (дослідне господарство “Новосілки” Інституту садівництва УААН ); центральної частини Лісостепу (с. Тарасівки Звенигородського району Черкаської області) та південного Степу (Кримська дослідна станція вищезгаданого інституту і учбового господарства “Комунар” Кримського державного аграрного університету.

Дослідження виконані у двадцяти дослідах.

Дослід 1. Визначення показників варіювання приживлюваності біологічного матеріалу при мікроклональному розмножуванні. Проведено дослідження впливу строків закладання дослідів, приживлюваність матеріалу й вивчення причин, які на це впливають. Дослід проведено з 2000...2001 рр.

Дослід 2. Визначення показників росту саджанців різних сортів яблуні в розсаднику в умовах південного Степу. Дослід був закладений із сортами: Мутсу, Глостер, Гала, Ренет Симиренка, Мелроуз, Голден Делішес, Аврора, Кримське, Мейголд, Джонаголд, Тзугарі. Підщепа М 9.

Дослід 3. Вивчення варіювання показників росту і плодоношення різних сортів яблуні на підщепах М 9 та ММ 106 в південному Степу. Дослід, закладений в 1993 р. сортами: Айдаред, Алі паруси, Глостер, Голден Делішес, Джаліта, Джестер, Катя, Кримське Зимове, Ліберті, Медея, Ренет Шампанський, Роял Ред Делішес, Флорина, Чемпіон. Кожен сорт був щеплений на підщепах М 9 і ММ 106.

Досліди 4, 5. Вивчення показники варіювання росту різних сортів груші в розсаднику (дослід 4) і саду (дослід 5) в умовах південного степу на підщепах: сіянці лісової груші, клонові – айва Анжерська (МА) і ВА-29. Досліди проведено 1998 … 2002 рр. сортами: Бере Боск, Вільямс Літній, Вільямс Червоний, Ізумрудна, Ізюминка Криму, Марія, Медова, Мелліна, Тавріческая, Тающая, Улюблена Клаппа, Якимівська.

Досліди 6 і 7. Вивчення варіювання росту і плодоношення дерев сливи в умовах північного Лісостепу (дослід 6) і Південного Степу (дослід 7). Досліджували сорти: Ганна Шпет, Угорка Італійська, Стенлей, Ренклод Альтана, Ренклод Бове.

Досліди 8 і 9 Визначення ступеню варіювання росту саджанців (дослід 8) і продуктивності насаджень (дослід 9) абрикосу в умовах південного Степу. Досліди закладено в 1998…1999 рр. сортами: Ананасний Цюрупинський, Букурія, Молдавський ювілей, Нікітський, Форум, Червонощокий.

Дослід 10. Вивчення варіювання показників росту і плодоношення дерев сортів абрикосу в умовах північного Лісостепу. Дослід закладено сортами: Київський Красень, Самбурський Ранній, Червневий.

Досліди 11 і 12. Вивчення варіювання показників росту в розсаднику (дослід 11) однорічних саджанців і продуктивності в насадженнях (дослід 12) сортів персика, щеплених на сіянцях персика й мигдалю в умовах південного Степу. Досліди закладено в 1998…2000 рр. сортами: Ветеран, Золота Москва, Золотий Ювілей, Коллінз, Муза, Орфей, Посол Миру, Ред Хейвен, Фаворит Мореттіні, Червневий Ранній. Підщепа сіянці персику та мигдалю.

В дослідах 13, 14, 15 вивчали варіювання показників росту смородини чорної у маточнику (дослід 13), розсаднику (дослід 14) і продуктивних насадженнях (дослід 15) після термотерапії в умовах центрального Лісостепу. Досліди закладено в 2000 р. сортами: Білоруська Солодка, Загадка, Кантата, Катюша, Козацька, Минай Шмирьов, Мрія, Орловія, Павлінка, Партизанка, Санюта, Фертоді, Черешнева, Чернеча, Чорний Жемчуг, Чорнобильська з використанням термотерапії і без неї (контроль).

В дослідах 16 і 17 вивчали варіювання продуктивності маточника (дослід 16) і насаджень (дослід 17) суниці, закладених термічно обробленим матеріалом і розсадою першої репродукції в умовах південного Степу. Досліди закладено в 2000 р. сортами: Гігантелла Максим, Зенга Зенгана, Кримська Ремонтантна, Редгонтліт.

Дослід 18. Визначення впливу ґрунтового варіювання, терасування, і стоку ґрунтових вод на змінюваність показників росту дерев яблуні. Дослід проведений у промислових насадженнях Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН і ДГ “Новосілки” ІС УААН.

Дослід 19. Визначення варіювання приживлюваності клонових підщеп при зеленому живцюванні в плівкових теплицях. Дослід закладено в 2000 р. підщепами: 54-118 (яблуня), L-2 (вишня), Мрія (вишня), Зелена Колонна (слива).

Дослід 20. Визначення варіювання показників морозостійкості яблуні, груші й персику при проведенні прямого проморожування і диференційного термічного аналізу. Визначення проводилося з використанням гібридів: яблуня - 50 сортів і гібридів; груша – 22; персик – 10.

Досліди закладені на таких ґрунтах: північна і центральна частини Лісостепу – чорноземи глибокі малогумусні пилувато-легкосуглинкові; південний Степ - Лучно-чорноземний важкосуглинковий ґрунт.

Варіювання показників росту і плодоношення плодових порід на всій території України вивчали за трьома напрямками.

Перший напрямок – дослідження породних та сортових особливостей варіювання ознак плодових рослин в різних грунтово-кліматичних зонах (Співаковський М.Д., 1968).

Другий напрямок – дослідження впливу окремих елементів технологій вирощування: (способи розмноження, напрямок обробітку ґрунту, схема садіння, типи крони) на варіювання показників їх росту і плодоношення. Водночас вивчали мінливість плодових рослин в зв’язку з напрямком стоку ґрунтових вод, якістю садивного матеріалу. На основі отриманих дослідних даних визначали оптимальну кількість об’єктів для закладання дослідів з плодовими культурами.

Третій напрямок – вивчення можливості використання методів контролю за фізіологічним станом рослин для відбору більш однорідного матеріалу, що, на нашу думку, сприятиме зменшенню оптимального об’єму вибірки. Як показник фізіологічного стану рослини який є актуальним для садівництва помірно континентального клімату, досліджували морозостійкість різних сортів основних плодових порід методами диференційного термічного аналізу льодоутворення (Китаєв О.І., 1982) і прямого проморожування (Duchowski P., Stanys V., Gelvonauskis B., Bandaravičienė G., 1997). Було також проведено визначення ефективності використання термотерапії (Помазков Ю.І., 1963) рослин або їх окремих органів на однорідність дослідного матеріалу.

Для виконання дисертаційної роботи використано широкий спектр методів статистичного аналізу (Доспєхов Б.О., 1973):

– варіаційну статистику з визначенням коефіцієнту варіації та належності вибірки до нормального розподілення;

– дисперсійний аналіз - для порівняння різних генеральних сукупностей, який використовували в різних модифікаціях залежно від поставлених завдань і умов; зокрема, проведено аналіз трифакторного досліду по вивченню впливу якості садивного матеріалу і виду підщепи на продуктивність різних сортів груші; такий же аналіз виконано для сорто-підщепних комбінувань персика;

– регресійний аналіз - для визначення тенденцій розвитку різних процесів;

– кореляційний аналіз - для встановлення впливу одних факторів на інші та їх взаємозалежності; він проводився з отриманням як коефіцієнтів кореляції і детермінації, так і з визначенням формули зміни такої залежності;

– за допомогою декількох формул (табл. 4) з використанням уже отриманих статистичних даних результатів проведених досліджень визначено оптимальну кількість об’єктів, необхідну для закладання дослідів у майбутньому.

Результати досліджень

Варіювання показників росту плодових порід. Варіювання ознак приживлюваності і приросту клонових підщеп при розмноженні їх зеленими живцями неоднакове і залежить від місця відбору живців на первинному пагоні. Так, коефіцієнти варіації приживлюваності базальної частини пагона були меншими, ніж відповідні показники по інших його частинах. Щодо приросту пагонів, то він був найвищим у живців, взятих з апікальної меристеми у яких було більше поживних речовин, що й сприяло кращому коренеутворенню.

Загальний рівень варіювання приросту живців становив 28,28…33,47, приживлюваності - 35,9…99,9%. На процес утворення вкорінених зелених живців не впливають ні погодні, ні ґрунтові умови, тому отримані показники приживлюваності знаходяться в межах, які можуть бути використані при закладанні подібних дослідів.

Приріст саджанців яблуні, які вирощуються в розсаднику, більш вирівняний, ніж діаметр їх штамба та кількість гілок (рис. 1). Коливання коефіцієнтів варіації приросту становлять 4,4…18,8%. Найбільш варіабельною була середня кількість гілок, де коефіцієнт варіації був найнижчим – 26,3%, що в півтора рази більше, ніж відповідний показник у приросту. Загальної тенденції впливу підщепи на діаметр і приріст штамба не виявлено. Для інтенсивного росту пагонів саджанців рослини використовують пластичні речовини, тому що їх кількість достатня, а інші атрагуючі центри відсутні.

На підставі отриманих результатів і проведеного інформаційного пошуку встановлено, що найбільш правильним є визначення в розсаднику саме загального приросту. Аналіз коефіцієнтів варіювання саджанців кісточкових порід проведено саме за цим показником.

Варіювання продуктивності і морозостійкості плодових порід. На підщепі ММ. 106, варіювання плодоношення яблуні становило 12,7…17, а підщепі М. 9 - 17,9…21,2% (табл. 1). Така тенденція не збігається з даними про те, що в насадженнях на клонових підщепах цей показник знижується відповідно до сили росту рослин. Отримані дані не мають протиріч. Таке твердження було справедливо щодо переходу садівництва від дуже мінливих сіянцевих підщеп на клонові, що було прийнято за основу в дослідній справі в подальшому. Оскільки клонові підщепи є досить вирівняним матеріалом, рослини, щеплені на них, з більшою силою росту характеризуються також і більшою біомасою, котра створює умови для стабільного плодоношення.