Брощак І.С. Продуктивність сортів картоплі залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах західного Лісостепу України

summary

огляд ЛІТЕРАТУРИ

У цьому розділі проаналізовані наукові роботи вітчизняних та зарубіжних авторів стосовно використання регуляторів росту рослин. З’ясовані погляди щодо ефективності їх застосування на різних сільськогосподарських культурах, у тому числі на картоплі, що дозволило сформулювати мету і завдання досліджень.

МІСЦЕ, УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди, покладені в основу дисертаційної роботи, проведені протягом 2000–2003 рр. на Гусятинському опорному пункті Інституту картоплярства УААН Тернопільської області, який знаходиться в західному Лісостепу України.

Досліди закладені на чорноземах опідзолених. Агрохімічні показники ґрунту такі: вміст гумусу 3,10 %, рухомого фосфору – 164 мг/кг, обмінного калію – 128 мг/кг, легкогідролізованого азоту – 136 мг/кг ґрунту; РН сольове – 5,7, щільність ґрунту – 1,30–1,33 г/см³, середній бал ґрунтів складає 45 балів.

Погодні умови в період росту і розвитку рослин картоплі дещо відрізнялися за роками досліджень, однак коливались у межах, характерних для західного Лісостепу України.

Експериментальна робота проводилась шляхом закладання двофакторного польового досліду. Його схема включала такі фактори:

Фактор А – сорти Світанок київський та Невська, які відрізняються за морфологічними ознаками, вимогами до умов вирощування, стійкістю до хвороб.

Фактор В – регулятори росту: гумат натрію, потейтін, емістим С і вермистим. Оскільки перші три є більш вивченими, ми обмежились лише обробкою ними садивних бульб картоплі з метою стимулювання пробудження бруньок, посилення утворення паростків та розвитку з них стебел.

Що стосується регулятора росту третього покоління вермистиму, то він у регіоні досліджений недостатньо, тому ми вирішили випробувати його дію більш детально не тільки як стимулятора проростання бульб, але і дослідити його вплив на подальші процеси росту і розвитку рослин, утворення бульб, формування біохімічних показників і стійкості до хвороб за одноразової та дворазової обробки вегетуючих рослин.

Схема дослідів:

1. Бульби, оброблені водою з нормою витрати рідини 8 л/т (контроль).

2. Бульби, оброблені гуматом натрію з нормою витрати препарату 30 г/т д.р., розчиненого в 8 л води.

3. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т.

4. Бульби, оброблені потейтіном – 5 мл/т, розчиненого в 8 л води.

5. Бульби, оброблені емістимом С – 2,5 мл/т, розчиненого в 8 л води.

6. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 8 л/га.

7. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 10 л/га.

8. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 12 л/га.

9. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 14 л/га.

10. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації – 16 л/га.

11. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння – по 10 л/га.

12. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння – по 12 л/га.

13. Бульби, оброблені вермистимом – 8 л/т + дворазове обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння – по 14 л/га.

Повторність у дослідах чотириразова. Розмір облікової ділянки – 25 м², посівної – 54 м². Площа живлення 70 х 25 см. Розміщення ділянок системне. Обробка бульб картоплі та рослин під час вегетації розчинами регуляторів проводилася шляхом обприскування ранцевим обприскувачем. Попередником картоплі в усі роки досліджень була пшениця озима. Агротехніка вирощування картоплі – загальноприйнята для зони.

РІСТ І РОЗВИТОК КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ

РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН

Розвиток рослин характеризується змінами фізіологічних функцій організму та органотворчих процесів. Вони зумовлюють появу нових органів і зміни морфологічних ознак рослин. Процес розвитку рослин складається з певних періодів – фенологічних фаз.

Строки появи сходів є початком відліку настання всіх наступних фаз розвитку. В дослідженнях 2000–2002 рр. з’явлення масових сходів при передсадивній обробці бульб регуляторами росту у сортів Світанок київський та Невська відбулося в середньому на 2–5 днів, фази бутонізації – на 2–3 дні та фази цвітіння – на 1–2 дні раніше, ніж на контролі. Відмирання бадилля затримувалося на 2–5 днів відповідно.

На варіантах, де проводили обробку бульб вермистимом і дворазове обприскування рослин ним у період вегетації по 10–14 л/га, бутонізація розпочиналася на 2–4, цвітіння на 2–3 дні раніше, а вегетаційний період продовжився на 6–8 днів у порівнянні з контролем.

Регулятори росту чинили вплив на схожість бульб. Так, якщо на контролі зрідженість насаджень становила по сорту Невська 14 %, а по Світанку київському – 12 %, то за обробки садивних бульб гуматом натрію менше відповідно на 6 і 4 %, вермистимом – 5 і 3 %, потейтіном – 4 і 2 % і емістимом С – на 6 і 5 %. При додатковій обробці препаратом вермистим під час вегетації рослин одно- і дворазово незалежно від концентрації розчину, збільшення схожості бульб майже не спостерігалося.