Бондаренко А.С. Удосконалення заходів догляду за різновіковими посівами озимої пшениці в північному Степу України

summary

Стан вивчення питання і обґрунтування вибраного напрямку досліджень. В розділі наведені результати досліджень вітчизняних і іноземних вчених з питань шкідливості бур'янів і хвороб, використання гербіцидів і фунгіцидів для підвищення врожайності та якісних показників зерна озимої пшениці. Зроблений аналіз літературних джерел, а також узагальнення і обґрунтування обраного напрямку наукової праці.

Характеристика умов проведення дослідів і методика досліджень. Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи виконані в 1996-2000 рр. у дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН, що знаходиться в північному Степу України (Дніпропетровський район, Дніпропетровської області).

Ґрунти дослідного господарства представлені в основному чорноземами звичайними малогумусними середньосуглинковими на лесі слабо- та середньоеродо-ваними. Загальна потужність гумусового горизонту цих ґрунтів варіює в межах 75-80 см. Валовий вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) знаходиться в межах 3,2-3,8%, азоту – 0,18%, фосфору – 0,12%, калію – 2,00%. Вміст гідролізованого азоту 40-60 мг/кг, рухомого фосфору – 130-150 мг/кг, обмінного калію – 200-300 мг/кг грунту. Поглинені основи представлені, в основному, кальцієм і магнієм.

Клімат регіону характеризується недостатнім і нестійким зволоженням, холодною, малосніжною зимою з частими відлигами, посухами навесні і влітку. При тривалій відсутності опадів восени створюються дуже несприятливі умови для одержання сходів озимої пшениці і кущіння, що приводить до різкого зниження врожаю. Температурний і водний режими осіннього періоду, а також проходження основних фаз росту і розвитку рослин озимої пшениці в роки проведення досліджень істотно відрізнялися. Два з чотирьох років виявилися несприятливими для росту, розвитку і формування врожаю озимої пшениці, один рік за гідротермічним режимом можна оцінити як задовільний, один – сприятливий.

4

Польові досліди розміщали по попереднику кукурудза на силос. Висівали сорт озимої пшениці Альбатрос одеський в два строки: оптимальний 10-17 вересня і пізній 4-6 жовтня. У фазі кущіння і в період появи прапорцевого листка відповідно до схеми досліду вносили гербіциди кросс, 16,4% в.р. – 125 мл/га; ковбой, 40% в.р. – 150 мл/га; гранстар, 75% в.г. – 20 г/га та діален С, 40% в.р. – 2 л/га (контроль). Фунгіцид альто 400, 40% в.с.к. (0,2 л/га) вносили у фазі виходу рослин в трубку. Площа облікової ділянки – 36 м². Повторність – триразова. Норма висіву в дослідах склала 4,5 млн. схожого насіння на 1 га, глибина загортання – 6-8 см.

Досліди були закладені відповідно до загальноприйнятої методики Б.А. Доспехова (1979) і методичних рекомендацій ВНДІ кукурудзи (1983). Посів проводили сівалкою СН-16. Збирання врожаю здійснювали малогабаритним комбайном “Sамро-500”.

У польових дослідах проводили фенологічні спостереження в основні фази росту і розвитку рослин озимої пшениці. Відмічався також момент утворення прапорцевого листка. Облік густоти стояння рослин проводили на 10-15 день після появи сходів, перед виходом в зиму, у фазах виходу рослин в трубку, колосіння і воскової стиглості. Визначали масу надземної частини рослин, загальну і продуктивну кущистість. Засміченість посівів визначали кількісно-ваговим методом (Методические рекомендации по учету и картированию засоренности посевов, Днепропетровск, 1974). Облік ураженості рослин хворобами здійснювали за методикою А.Є. Чумакова (1974). Відбір проб для визначення структурних елементів врожаю проводили у фазі повної стиглості зерна. Облік врожаю здійснювали методом прямого комбайнування, отримані дані обробляли методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ. Технологічні якості визначали в лабораторії якості зерна Інституту зернового господарства УААН згідно з існуючими ДСТУ. Економічну та біоенергетичну ефективність розраховували за існуючими рекомендаціями і цінами 2000 р. (Методика биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства, Москва, 1983).

Динаміка накопичення сухої речовини рослинами озимої пшениці залежно від строків сівби на фоні внесення різних гербіцидів. Біометричні показники рослин озимої пшениці значною мірою залежать від строків сівби і застосування гербіцидів у різні строки. Якщо у варіанті без обробки гербіцидами у фазі воскової стиглості при оптимальному строку сівби кіль-кість продуктивних стебел на 1 м² становила 447 шт., а маса сухої речовини 100 рослин – 392 г, то у варіантах з обробкою посівів у фазі кущіння гербіцидами ковбой – 487 шт./м² і 474 г, а гранстар – 476 шт./м² і 469 г відповідно. При пізньому строку сівби у варіанті з застосуванням гербіциду ковбой у фазі кущіння кількість продуктивних стебел була на 49 шт./м² більшою, ніж у варіанті без внесення гербіциду.

5

При обробці гербіцидами в період появи прапорцевого листка маса надземної  частини рослин і їх кількість на 1 м² були дещо нижчі, ніж при внесенні гербіцидів у фазі кущіння, як при оптимальному, так і при пізньому строках сівби. При оптимальному строку сівби з обробкою гербіцидами кросс, ковбой, гранстар і діален С у фазі кущіння маса сухої речовини складала 457, 474, 469 і 453 г, а при появі прапорцевого листка, відповідно – 447, 472, 457 і 443 г.

Зміна засміченості різновікових посівів озимої пшениці під впливом гербіцидів. Посіви озимої пшениці в наших дослідах характеризувалися змішаним типом засміченості. Зимуючі бур´яни були представлені  переважно талабаном польовим, кучерявцем Софії та сухоребреком Льозе-ліїва; ранні ярі – амброзією полинолистою та лободою білою; багаторічні коренепаросткові – осотом рожевим та березкою польовою. Відповідно до існуючої шкали засміченості наявність бур'янів у посівах у роки проведення досліджень відноситься до середнього ступеню, про що свідчить кількість бур'янів на 1 м² у варіанті без внесення гербіцидів, і знаходиться в межах 28,2-33,4 шт./м² при оптимальному строку сівби і 34,5-42,0 шт./м² – при пізньому.

У варіантах з обробкою посівів гербіцидами спостерігалось різке зниження кількості бур'янів. Проте біологічна ефективність дії гербіцидів на різні види та біогрупи бур´янів виявилась різною. Якщо зимуючі бур´яни знищувались у посівах гербіцидами майже повністю, як при застосуванні їх у фазі кущіння, так і при появі прапорцевого листка, то проти ранніх ярих однорічних та коренепаросткових багаторічних препарати, що вивчалися, мали різну активність. Гербіцид ковбой при обробці у фазі кущіння краще, ніж інші, знищував лободу білу (75-100%) та березку польову (69,6-77,3%). Осот рожевий добре пригнічували кросс (63-82,8%) та гранстар (79,4-100%).

Така ж залежність відмічена і при обробці гербіцидами в період появи прапорцевого листка, але кількісні показники біологічної ефективності були дещо нижчі, ніж при обробці у фазі кущіння. В середньому за роки дослід-жень, найбільш ефективним було використання гербіциду ковбой, який за-безпечив зменшення різних видів бур´янів на 76,8-89,4%.

При обробці посівів гербіцидами повітряно-суха маса бур´янів у фазі повної стиглості зерна озимої пшениці зменшувалась на 69,8-88,8% залежно від строку сівби, виду та строку внесення препарату.

Вплив фунгіциду на збудників хвороб озимої пшениці на фоні застосування гербіцидів. Внесення фунгіциду альто 400 на посівах озимої пшениці зменшувало ураженість борошнистою росою в 7,3 рази, септоріозом – у 1,8 рази, а їх розвиток відповідно – в 11,3 і 2,2 рази.

Дослідженнями встановлено, що гербіциди діален С та ковбой мають виражену фунгіцидну активність. Комплексне застосування гербіцидів і фунгіциду знижувало ураженість борошнистою

6

росою в 6,7-8,3 рази, септоріозом – у 2,2-3,2 рази, а їх розвиток відповідно – в 9,0-15,0 і 3,2-3,8 рази.

Зернова продуктивність різновікових рослин озимої пшениці при різних строках застосування гербіцидів. Застосування гербіцидів кросс, ковбой, гранстар і діален С навесні у фазі кущіння сприяло значному підвищенню врожайності озимої пшениці порівняно з варіантом без внесення гербіцидів. В середньому за 1997-2000 рр. найвища врожайність відзначена у варіанті з застосуванням гербіциду ковбой (32,9 ц/га), що на 5,4 ц/га більше, за контрольний варіант (табл. 1).

Внесення гербіцидів кросс і гранстар також забезпечило досить високу прибавку врожаю 4,3 – 4,8 ц/га. Діален С порівняно з цими гербіцидами виявився менш ефективним у боротьбі з бур'янами. Збільшення врожаю в порівнянні з контролем склало 2,7 ц/га. Обробка посівів гербіцидами кросс, ковбой, гранстар, діален С при появі прапорцевого листка виявилася менш ефективною порівняно з внесенням їх у фазі кущіння. Найбільший врожай зерна 30,5 ц/га при обробці в період появи прапорцевого листка був отриманий у варіанті з застосу-ванням гербіциду ковбой. Приріст врожаю становив 3,0 ц/га, а від застосування кроссу і гранстару – 2,6 ц/га. Застосування діалена С в цю фазу практично не підвищувало врожайність озимої пшениці, що було пов'язано з негативним впливом його на культурні рослини і низьку ефективність у боротьбі з бур'янами.