Специфіка національної політики регулювання сфери обміну послуг

summary

Торговельна політика країни, яка є ключовою сполучною ланкою між світовим ринком і внутрішньодержавною системою розподілу ресурсів, визначає ефективність інтеграції національної економіки у світову торговельну систему, яка, у свою чергу, залежить від того, чи є в даній країні та в її торговельних  партнерів необхідні інституції та чи проводять вони торговельну політику, яка сприяє взаємовигідному обміну на основі спеціалізації та порівняльних переваг.

Торгівля послугами набагато більшою мірою, ніж торгівля товарами, зазнає впливу різних заходів державного регулювання на національному рівні. Основним завданням багатосторонніх торговельних переговорів є створення правил, що сприяють лібералізації торгівлі. Ст. VI ГАТС безпосередньо звертається до національного регулювання і встановлює, що кожен член повинен гарантувати, що всі заходи регулювання застосовуватиме в розумний, об'єктивний та неупереджений спосіб [160].

Один з базових принципів національного регулювання в рамках ГАТС – застосування національного режиму до іноземних товарів і послуг – вимагає, щоб регуляторні заходи якої-небудь країни жодним чином не дискримінували іноземних постачальників послуг. Проте торгівля може стримуватися і такими регуляторними заходами, які не дискримінують іноземців, наприклад певними стандартами і ліцензійними вимогами, а також відсутністю положень, що заохочують конкуренцію. Для вирішення цих проблем останнім часом було висунуто важливі ініціативи в таких секторах послуг, як бухгалтерський облік і послуги зв'язку. Проте в цілому слабкою залишається система обмежень, передбачених ГАТС для методів державного регулювання на національному рівні.

Реальна відкритість сектора послуг для міжнародної конкуренції зумовлюється трьома чинниками: відкритістю, транспарентністю і передбачуваністю. Перший чинник – відкритість – визначається мірою, якою законодавство й адміністративна практика віддають перевагу вітчизняним фірмам або обмежують можливості іноземних фірм на ринку послуг. Другий чинник – транспарентність – характеризують прозорість чинного режиму й адміністративної практики в секторі послуг. Навіть якщо режим є відносно ліберальним, але важко отримати інформацію про політику, що проводиться, або визначити, як діє адміністративний процес, то така відсутність транспарентності може стримувати постачальників послуг від виходу на ринок. Третій чинник – це передбачуваність законодавчого режиму в секторі послуг. Навіть якщо є лише нечисленні обмеження відносно операцій з послугами або іноземних інвестицій у конкретній галузі послуг, можливість введення в майбутньому обмежень на права власності або дискримінаційних податків стримує іноземні інвестиції на ринках послуг.

Ключовий момент полягає в тому, що відкритість, транспарентність і передбачуваність торговельного режиму, які країна забезпечує для різних секторів, є надзвичайно важливими для конкурентоспроможності національних товарів на експортних ринках, для стійкого розвитку експорту послуг і для збереження та вдосконалення економічних зв'язків.

Програма регулювання в межах державних кордонів – це по суті програма розвитку; на національному рівні вона визначає, які види норм і правил повинні застосовуватися і які види інституцій потрібні для їх здійснення. Певні заходи регулювання можуть впливати на здатність іноземних фірм конкурувати на ринках, проте це не повинно бути основним чинником розробки багатосторонніх правил. Регулювання має спрямовувати на подолання недоліків національних або світових ринків і робити це ефективно. Введення обмежень на торгівлю послугами (відповідно до статті про загальні винятки з правил у рамках ГАТС) може виявитися необхідним для досягнення національних соціальних та інших цілей. Проте зазвичай такі заходи є неефективними: універсальний принцип економіки проголошує, що слід усувати причину спотворень ринку і в більшості випадків торгівля не є причиною таких спотворень.