Проблеми формування ефективної експортно-імпортної діяльності України у сфері послуг

summary

Формування нового міжнародного інституційного порядку змушує всі постсоціалістичні країни, зокрема Україну, розв’язати складну проблему: найбільш повно реалізувати національні інтереси в умовах становлення економіки країни, з одного боку, і посилення взаємозалежності країн в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків – з другого.

Модернізація української економіки передбачає підвищення соціально-економічної ролі сфери послуг, і в останні півтора десятиліття вона розвивається високими темпами. У контексті перспектив модернізації  економіки важливо виявити основні параметри даної сфери в Україні, її загальні риси і відмінності, визначити слабкі ланки і порівняльні переваги українських послуг.

Український ринок послуг почав формуватися в першій половині 1990-х років у річищі процесу ринкових реформ і приватизації. Доти діяльність у більшості секторів послуг жорстко регулювалася державою, а в ряді з них держава була основним постачальником послуг.

З початку 1990-х років до теперішнього часу вітчизняний ринок послуг перебуває в процесі безперервного розвитку. Початковий імпульс радикальним перетворенням у сфері послуг дало роздержавлення власності. У багатьох галузях послуг воно проходило вельми динамічно і в масовому порядку, оскільки ці галузі максимально відповідали критеріям початкового етапу приватизації за масштабами, рівнем стандартизації та комерціалізації. Приватизація охопила невеликі виробництва в усіх галузях, а також усі підприємства торгівлі, системи матеріально-технічного постачання, громадського харчування, побутового обслуговування та автотранспортного господарства. Форсоване роздержавлення поклало початок становленню приватного сектора у сфері послуг.

Іншим його каналом стало нове підприємництво, що набрало у сфері послуг особливо широкого розмаху. Створенню бізнесу "з чистого аркуша" сприяла ціла низка обставин: слабкий розвиток і серйозне відставання від світового рівня практично всіх послуг і за будь-якими мірками, а також порівняно невеликі розміри стартового капіталу. За рахунок нового бізнесу сформувався цілий спектр послуг, які в плановому господарстві або взагалі були відсутні, або розвинуті вкрай слабо [6, с.71-72]. Практично заново створювалися послуги телекомунікацій, комерційних банків та інших фінансових установ, страхування тощо. Бізнес освоював сферу соціально-культурних послуг: збільшувалася кількість недержавних навчальних закладів; диверсифікувалася приватна медицина. За рахунок зростання  кількості нових приватних фірм істотно поповнювався й оновлювався склад традиційних галузей. Можна вважати, що прихід нових виробників був головною причиною зростання кількості діючих структур у роздрібній торгівлі та громадському харчуванні.

Іншим фундаментальним чинником трансформації сфери послуг став перехід на ринкові принципи ціноутворення. Специфіка системи ринкових цін полягає в тому, що внаслідок високої трудомісткості сервісних операцій, порівняно низької продуктивності праці за безперервного підвищення її вартості та ряду інших чинників рівні й динаміка цін на послуги вищі, ніж на продукцію матеріальної сфери. У плановому ціноутворенні ця особливість не враховувалася, і тарифи та ціни на послуги багатьох галузей були відносно нижчі за ціни на непродовольчі товари; практично безкоштовно населення отримувало послуги освіти й охорони здоров'я; нереально низько оцінювався сервіс у житлово-комунальному господарстві [8].

Лібералізація цін підвела під систему ціноутворення об'єктивну основу, але супроводжувалася різким подорожчанням багатьох послуг: у 1991—1995 рр. на сильному інфляційному фоні споживчі послуги дорожчали в 3-4 рази швидше, ніж продовольчі та непродовольчі товари. У наступні роки цей розрив скорочувався, але, як і раніше, швидко дорожчали послуги інфраструктурних галузей, що фінансуються переважно або значною частиною за рахунок держбюджету. Проте перехід на ринкове ціноутворення дав могутній імпульс динаміці й ринковим перетворенням у секторі послуг. Зростання цін і відповідно прибутковості стимулювало нагромадження, створення нових фірм, розширення виробництва. Масовий споживач, незважаючи на падіння життєвого рівня і високі ціни, прагнув реалізувати раніше відкладений попит, можливості вибору послуг, що відкрилися. Становлення ринкової системи і вихід на глобальні ринки вимагали розвитку послуг виробничого профілю.