ФОРМУВАННЯ «ОБРАЗУ Я» ПРАЦІВНИКІВ ОВС У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, що досліджується, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, освітлено наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів, приведено структуру дисертації.

В першому розділі «Проблема самосвідомості та структури «образу Я» і їх професіоналізації у сучасній психології» вказується, що дослідження проблеми самосвідомості має давню історію, однак дотепер немає єдності з питаннь її виникнення, структури, співвідношення зі свідомістю і з питання використовуваної термінології. Вітчизняні дослідники широко застосовують закордонні методики і відповідну їм методологію і термінологію. Разом з тим вивчення самосвідомості нерідко будується на основі  положень «некласичної» психології О. М. Леонтьєва. Так, «образ Я» досліджується через виконувані їм функції. Структура «образу Я» може  розглядатися як відображення етапів його розвитку. Традиційно у якості одиниць аналізу самосвідомості виступають знання про себе і самовідношення (В. В. Столін), але можливе використання у якості одиниць аналізу компонентів мотивації саморозвитку, ціннісних орієнтацій (В. С. Мухіна).

Широко використовуються формальні характеристики структури самосвідомості, як показники рівня його розвитку: диференційованість, когнітивна складність, ступінь виразності, несуперечності, стійкості, стабільності в часі (Соколова Є. Т., Розенберг М.).

Сучасні професіографічні дослідження  (М. М. Абдуллаєва) вказують на самосвідомість як один з важливих критеріїв побудови ефективного професійного добору і підготовки в тому числі й у системі ОВС.

У якості критерію успішності професійного самовизначення можуть бути: розвинута самосвідомість, відсутність внутрішньоособистісного конфлікту і захисних механізмів самосвідомості (Катаєва Л. І., Полозова Т. А.), суб’єктність (Горбунова О. В., Філіпова Л. В.), чіткість самовідношення, позитивний «образ Я» (Фурман А. В., Гуменюк О. Є.).

На думку Іванової Т. А., центральними етапами формування професійної «Я-концепції» є: формування ідеальної моделі професіонала – стимулювання рефлексії для усвідомлення своїх можливостей – стимулювання мотивації для досягнення ідеальної моделі професіонала.

У сучасних професіографічних дослідженнях особливостей діяльності правоохоронних органів указується, що добір в ОВС повинний будуватися не тільки на урахуванні психофізіологічних особливостей претендентів, але і на урахуванні їх здатності до правоохоронної діяльності: соціально- і професійно-мотиваційних якостях, правосвідомості, морально-психологічній підготовленості.

В дослідженнях показано, що перспективна ідентифікація з професією пов'язана з мотивацією оволодіння діяльністю, ефективністю професійного навчання (Г. М. Большакова, П. В. Макаренко). Самосвідомість грає важливу роль у формуванні і реалізації моральної поведінки (Морєва М. І., Якобсон С. Г.). Вона перетинається і з такими центральними для юридичної психології явищами як правосвідомість і правова соціалізація.

Таким чином, самосвідомість є тісно пов'язаною з реалізацією здатності до правоохоронної діяльності, що робить актуальним її дослідження в якості одного з критеріїв професійного добору працівників ОВС.

Крім того, самосвідомість  відіграє важливу роль в адаптації першокурсників і молодих фахівців до нових умов навчального і професійного колективу. Вона є одним з компонентів формування готовності до професійної діяльності дільничних інспекторів міліції (Г. Є. Запорожцева). Самосвідомість пов'язана з формуванням професіоналізму (Оніщенко Н. В.), є показником професійних деформацій (Бочарова С. П., Землянська О. В.), значима у подоланні стресів, і ставленні до суїцидів (Шиліна А. А.), відіграє певну роль у підвищені якості стосунків правоохоронців з населенням і колегами тощо, це робить її урахування важливим при професійно-психологічній підготовці працівників ОВС.

У другому розділі «Структура і методи дослідження» описано організацію дослідження, обґрунтовано вибір методів. Дана характеристика груп досліджуваних. Здійснено первинну оцінку структури «образу Я» працівників ОВС за допомогою факторного аналізу. За його результатами була складена схема представлення (опису) і інтерпретації емпіричних даних.

Дослідження здійснювалося протягом 2002-2008 рр. і виконувалось відповідно до поставлених в дисертаційній роботі завдань.

При організації дослідження ми виходили з положення, що структура «образу Я» залежить від етапів його формування і від особливостей тієї професійної діяльності, яку буде здійснювати носій «образу Я». Таким чином, дослідження проводилося за двома напрямками:

1)                  дослідження особливостей «образу Я» на різних етапах професійного становлення (вибір професії – професійного навчання – професійної діяльності); додатково досліджувався вплив виробничої практики в практичних підрозділах на формування «образу Я» курсантів;

2)                  дослідження особливостей «образу Я» у представників різних професій ОВС.

Відповідно до наданих напрямків, були застосовані два різні підходи до формування груп дослідження. У цілому, дослідження будувалося як порівняльне, частково використовувався метод лонгитюдного дослідження.

 При підборі методів збору емпіричних даних ми виходили з уявлень про структуру «образу Я», які склались у роботах вітчизняних психологів.

Для дослідження різних особливостей знання про себе і самовідношення на усвідомлюваному і неусвідомлюваному рівнях, що складає основний зміст «образу Я», використовувався комплекс взаємодоповнюючих методик: тест-опитувальник «Самовідношення» (Р. С. Пантилєєв, В. В. Столін), методика самозвіту «Хто Я» (М. Кун), семантичний метод «Особистісний диференціал», проективний метод «КТВ» (А. М. Еткінд, Є. Ф. Бажин).

Для дослідження інтегральної характеристики самосвідомості – локусу контролю, що зв'язує почуття відповідальності, готовність до активності і переживання «Я», використовувалася методика «Локус контролю» (Є. Г. Ксенофонтова).

Крім того, досліджувалися динамічні характеристики, що беруть участь у розвитку самосвідомості, як утім, і в розвитку особистості в цілому. Для їх дослідження використовувалися «Самоактуалізація особистості» (А. Маслоу) і «СЖО» (Д. О. Леонтьєва). При цьому ми виходили з положення, що сенс життя пов'язаний з ціннісною сферою і є відображенням зовнішньої мотивації розвитку «образу Я». Самоактуалізація пов'язана зі сферою потреб і, відповідно, з внутрішньою мотивацією розвитку «образу Я». Д. О. Леонтьєв указує, що цінності тягнуть розвиток особистості на себе, будучи при цьому зовнішньозаданими, а потреби штовхають його зсередини.

Крім даних, безпосередньо одержаних за шкалами зазначених методик, аналізувався цілий ряд кореляційних зв'язків між ними. Схема, за якою збирався й інтерпретувався емпіричний матеріал,  була однаковою  для обох напрямків дослідження. Різниця між зазначеними напрямками була в особливостях формування груп досліджуваних.

Дослідження першого напрямку проводилося методом поперечних зрізів. Для цього було сформовано наступні групи:

1 група – ліцеїсти ХНУВС, хлопчики 15-17 років, у кількості 52 особи. Для цієї групи характерне здійснення акта вибору професії, що пов'язана з правоохоронною діяльністю, і готовність виконувати визначені функції, а, отже, формувати в собі певні риси. Активність ліцеїстів практично не відрізняється від їх однолітків, що навчаються в інших спеціалізованих навчальних закладах.

2 група – курсанти 1-2 курсів ХНУВС, юнаки та дівчини, у кількості 39 осіб. Для цієї групи характерний не тільки вибір професії, пов'язаної з правоохоронною діяльністю, але й одержання статусу рядового міліції і виконання ряду відповідних функцій – чергування, патрулювання, участь в оточеннях і ін. При цьому навчальна діяльність мало відрізняється від будь-якого іншого ВНЗ і спрямована на засвоєння загальноосвітніх предметів, що є базою для вищої освіти.

3 група – курсанти 3-4 курсів ХНУВС, юнаки та дівчини, у кількості 36 осіб. Крім виконання загальних функцій працівника ОВС, для них характерне вивчення предметів за обраною спеціальністю і, відповідно, формування знань про те, що повинен уміти фахівець цього профілю.

4 група – курсанти 5 курсу ХНУВС, юнаки і дівчини, у кількості 31 особа. Для цієї групи характерне проходження практики в практичних підрозділах ОВС. Таким чином, сформований у них «образ Я» на основі теоретичних знань проходить випробування практикою, уточнюється і змінюється.

5 група – практичні працівники ОВС, чоловіки і жінки, у кількості 63 особи. Для них характерне виконання функціональних обов'язків працівника ОВС протягом тривалого часу, формування навичок, автоматизація деяких дій і, як наслідок, зниження усвідомленості деяких рис,  наявність компенсаторних рис та ін.

Вивчення впливу виробничої практики на формування «образу Я» курсантів ХНУВС досліджувалося з елементами лонгитюдного методу. Спочатку дослідження проводилося серед курсантів 4 курсу безпосередньо перед практикою. Повторне дослідження проводилося через місяць після практики в практичних підрозділах на тих же випробуваних. Додатково встановлювався обсяг проходження практики. Виходячи з цих даних досліджувані розподілялися за групами:

Група 1 - курсанти, що проходили практику у повному обсязі, загалом 20 осіб:

-        до практики (група 1.1);

-        після практики (група 2.1);

Група 2 - курсанти, що проходили практику не у повному обсязі, загалом 10 осіб;

-        до практики (група 1.2);

-        після практики (група 2.2).

Дослідження другого напрямку було порівняльним, таким, що установлює своєрідність професійних груп.

Для його реалізації формувалися наступні три групи досліджуваних:

1 група – оперативні працівники, чоловіки і жінки, у кількості 21 особа;

2 група – дільничні інспектори, чоловіки в кількості 19 осіб;

3 група – інспектори по роботі з населенням та  громадськими формуваннями, чоловіки і жінки, у кількості 23 особи.

Усього в дослідженні за обома напрямками брала участь 221 особа.

Попередня оцінка даних, що здійснювалася на цьому етапі за допомогою факторного аналізу, показала, що розроблена схема є виправданою, всі отримані результати розподілилися за трьома очікуваними факторами, що відображають структуру самосвідомості: 1) інтернальність, 2) знання і ставлення до себе і 3) мотиваційний фактор. Вже на цьому етапі були визначені особливості самосмвідомості, що знайшли своє підтвердження і в подальшому дослідженні. Так, перший фактор – інтернальність у професійних і міжособистісних стосунках  - тісно пов'язаний з виконанням професійних функцій працівників ОВС; другий – склали шкали шкали «Самовідношення» - «Аутосимпатія», «Самоінтерес», «Очікування позитивного відношення інших», що відображають самоприйняття, емоційно-ціннісне відношення до себе. Третій фактор склали шкали «СЖО», витиснувши також вхідні в мотиваційний компонент шкали «Самоактуалізації особистості».

Ця структура (форма) є загальною для робітників ОВС, що знаходяться на різних етапах професійного становлення, наповнення її (зміст) є особливим, як для певного етапу, такі для окремих представників. Так, на різних етапах професійного становлення неоднакове сприйняття своєї компетентності («Самоповага») і неоднакові потреби, які опосередковують відношення до себе (шкали «Самоактуалізації особистості»). Ідея, що ціннісні орієнтації як структурні одиниці задають універсальну структуру була виказана Мухіной В.С., на опосередкованість самопізнання потребами вказувала  Соколова Є. Т.