Економічна сутність кон’юнктури

summary

Ринкова система як спосіб організації та функціонування суспільного виробництва розвивається під дією багатьох факторів, які впливають на всі стадії процесу виробництва, розподілу, обміну та споживання. Ці детермінуючі та не детермінуючі фактори, які діють у просторі та часі змінюють характер та динаміку даної системи. Зовнішнім проявом внутрішнього стану даної економічної системи у конкретний період є економічна кон’юнктура. Дане поняття в економічній науці  має відносно короткий  вік, менше століття, і незважаючи на досить широке використання в термінології економістів-теоретиків і тих, хто займається практичною діяльністю в сфері ринкових відносин, його сутність трактується неоднозначно. В силу цього виникає потреба дослідити та уточнити сутність цього поняття, яке є ключовим для змісту та логіки даної роботи.

Вперше термін кон’юнктура був введений на початку 20-го століття Ф. Лассалем, який дав визначення цього поняття наступним чином: „ ... зв’язок взаємовідносин, цей ланцюг, який зв’язує воєдино всі існуючі невідомі обставини, називається в нашому меркантильному світі кон’юнктура” [83, c.33]. Ще М.Кондратьєв відзначив, що це визначення є досить широким і не досить придатним для наукового застосування [52, c.27], з чим, безумовно, слід погодитися. Але слід відзначити, що позитивний елемент у зазначенні Ф.Лассаля, який вважав кон’юнктурою власне зв’язки обставин, які формуються певною сукупністю чинників. Цей момент є одним з найбільш важливих у визначенні сутності кон’юнктури, який відрізняє динамічний підхід, започаткований Ф.Лассалем, від статичного.

Необхідно відмітити ще один принциповий момент, на який не звертають увагу більшість сучасних дослідників, але який є одним з визначальних для поняття кон’юнктури, у першому її визначенні Ф.Лассалем. Автор підкреслює те, що обставини, які визначають суспільні процеси, є невідомими, а раз невідомими, то і такими, на які цілеспрямовано вплинути з боку суб’єкта неможливо. Неможливо також в реальності відстежити дію кожної окремої обставини в силу їх невідомості.

З дещо іншої позиції розглядає поняття кон’юнктури А. Шеффле, який розуміє під цим терміном сукупність непередбачених і незалежних зовнішніх впливів, які діють на суб’єкта господарювання в кожний даний момент. Дане визначення, яке піддав глибокому розгляду М.Кондратьєв [52, c.29], має цінність для розуміння сутності кон’юнктури завдяки введенню поняття „зовнішній вплив”. Але разом з тим, на нашу думку, за такого визначення випускаються три суттєві моменти.

По-перше, в поняття „кон’юнктура”, яке дав А.Шеффле, включаються тільки ті впливи, які незалежні від суб’єкта. В цьому плані доцільно звернути увагу на питання: чи існують такі взагалі? Це залежить від „розміру” суб’єкта господарювання. Мала компанія може впливати на обмежену кількість дій зовнішнього середовища, в той час як велика корпорація зі значною часткою національного або світового ринку здатна впливати на досить велику кількість зовнішніх чинників, на що звертається увага в ряді досліджень, присвячених взаємодії корпорацій з різними елементами зовнішнього  середовища [190,  198]. В цьому випадку більш коректно говорити не стільки про дію зовнішнього середовища на суб’єкта, скільки про їхню взаємодію.