СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ПЛАНІВ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОЇ МОЛОДІ



title:
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ ПЛАНІВ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОЇ МОЛОДІ
Альтернативное Название: СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЕ ЖИЗНЕННЫХ ПЛАНОВ ИНТЕРНЕТ-зависимой молодежи
Тип: synopsis
summary:

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, дано характеристику стану проблеми, її сутності та значущості, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, його теоретико-методологічну основу й методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено дані про її організацію, структуру та обсяг.


        У першому розділі –Психологічні особливості ставлення молоді до майбутнього” – висвітлено стан дослідженості даної проблеми у вітчизняній і зарубіжній психологічній науці, наголошено, що провідна роль у процесі моделювання особистістю подальшого життя належить категорії часу, здатності суб’єкта ставитися до нього усвідомлено й ефективно його організовувати, а також спроможності молодої людини функціонувати в оптимальному часовому режимі.


        Проблемі життєвого планування присвячено чимало праць зарубіжних і вітчизняних учених (К. О. Абульханова-Славська, Н. А. Бернштейн, П. Я. Гальперін, М. Р. Ґінзбурґ, К. Ґолдштейн, І. С. Кон, К. Роджерс, Дж. Б. Роттер, С. Л. Рубінштейн, С. Сімон, К. Тайлер, В. О. Татенко, Т. М. Титаренко, Є. Л. Торндайк, В. Франкл, П. Фрес, Х. Хекхаузен та ін.). Систематизація теоретичних напрацювань дає підставу стверджувати, що важливим у моделюванні особистістю свого подальшого життя є наявність базових компонентів життєвого плану, а саме активних цілей і мрій та також механізмів, завдяки яким стає можливою реалізація визначеної особистістю мети і втілення в життя її найзаповітніших сподівань. До таких механізмів належать: самовизначення, самоактуалізація, саморегуляція, самоорганізація та самокерування.


        Є підстави вважати, що залежно від рівня сформованості розглянутих механізмів особистість має більш або менш реалістичні уявлення про власне майбутнє та, відповідно, виявляє різною мірою готовність до його реалізації. За умови високого рівня сформованості самовизначення, самоактуалізації, саморегуляції, самоорганізації та самокерування особистість здатна здійснити усвідомлений вибір, активно діяти в оптимальному для успішної реалізації запланованого режимі та спрямовувати свої дії на досягнення визначеної мети. Низький рівень сформованості перелічених механізмів стає причиною невизначеності особистості у своїх бажаннях, безініціативності та пасивного ставлення до майбутнього.


        Аналіз проведених досліджень свідчить про те, що процес Інтернет-узалежнення значною мірою позначається на рівнях активності та самостійності особистості, перешкоджаючи тим самим формуванню                   її життєвих планів (А. В. Гоголєва, А. А. Гребенюк, А. Бродські, С. Піл, В. Д. Москаленко). Власне, сам механізм узалежнення полягає у фіксованості інтересу адикта на процесі безпосередньої взаємодії з адиктивним агентом. У свою чергу, будь-який агент, що може викликати залежність, має свої особливості.   


        Визначено, що специфіка комунікації в Інтернет-мережі перш за все полягає в анонімності, редукованості, опосередкованій активності. Особистості надано можливість самостійно обирати кількість співрозмовників, що сприяє так званому приватному спілкуванню, де люди взаємодіють один на один, або спілкуванню в чаті, яке дає змогу людині здійснювати контакти з необмеженою кількістю користувачів. Крім того, у процесі Інтернет-спілкування суб’єкт має можливість визначати для себе стиль поведінки, обирати нове ім’я, змінювати професію і вік тощо. Аналіз досліджень свідчить, що найчастіше користувачі віддають перевагу вражаючому, драматичному, домінантному та відкритому стилям поведінки в мережі (А. Є. Жичкіна, О. В. Смислова, Н. В. Чудова).


        Слід зазначити, що невпинне зростання чисельності адептів Інтернет-мережі відбувається саме через специфічність Інтернет-спілкування. Молоді люди отримують не лише значущі для себе контакти, а й  почуваються захищеними завдяки анонімності, а тому поводяться цілком природно і розкуто (А. Є. Жичкіна, А. Є. Войскунський). Утім, саме позитивні відчуття, яких прагне і які отримує особистість завдяки користуванню послугами Інтернету, породжують проблему переживання суб’єктом подій віртуального життя й подальше узалежнення від нього.


Встановлено, що тривале перебування особистості в мережі призводить до розмивання просторово-часових меж. У результаті суб’єкт стає неспроможним  відокремити події реального життя від того, що відбувається у віртуальному світі, через сплітання однієї реальності з іншою. Наслідком такого сплетіння є неадекватне сприймання особистістю подій віртуального життя, некритичне ставлення до кіберсередовища та розвиток Інтернет-залежної поведінки. (А. Г. Макалатія, М. О. Носов).


Отже, надмірна захопленість молодої людини подіями віртуального життя може стати причиною виникнення й розвитку залежної поведінки, наслідками якої є втрата інтересу до теперішнього і майбутнього, нехтування  цінностями реального життя й труднощі з проектуванням власного майбутнього.


 


Другий розділ “Емпіричне дослідження процесу формування життєвих планів молоді в умовах Інтернет-впливуприсвячено обґрунтуванню принципів побудови дослідження і описові конкретних його етапів та методик. Представлено модель формування життєвих планів адиктивної молоді. Висунуто припущення, що механізми життєвого планування адиктів недостатньо сформовані, оскільки адиктивний вплив позначається на ефективності самовизначення, самоактуалізації, саморегуляції, самоорганізації та самокеруванні залежної особистості.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины