Флювіальні геоморфосистеми: геоінформаційне моделювання водозбірної організації рельєфу

summary

Перший розділ дисертаційного дослідження “Геоінформаційні моделі в геоекології, геоморфології та гідрології”  відкриває першу частину роботи – “Досвід попередніх досліджень”, яка включає, по-перше, критичний аналіз застосування геоінформаційних систем і технологій у вказаних предметних галузях, а, по-друге – містить детальніший огляд існуючих теоретичних та методологічних розробок щодо досліджень флювіальних геоморфосистем і моделювання річкових та яружно-балкових водозборів. Перша частина роботи поглиблює уяву про те, що морфологія флювіального рельєфу водозборів є домінуючим фактором руслового i поверхневого водного стоку, а тому вона може виступати критерієм як гідрологічного, так i геоекологічного (ландшафтного) районування. Межі ж ландшафту розглядаються як прямий результат просторових закономірностей формування ФР i гідрологічного режиму території (И. Черванев, 1983; A. Abrahams, 1985; Симонов Ю., Кружалин В., 1992). Ці межі за певних умов можна приймати результатом функціонування природних дисипативних структур (Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов, 1994; П.И. Пригожин, И. Стенгерс, 2003; И. Черванев, А. Боков, 2003).

У першому розділі підкреслюється, що через неможливість безперервного вивчення геоморфологічних процесів, оскільки вони відбуваються тривалий час, нерівномірно й диференційовано, суттєвим засобом їх пізнання вважаються відповідні моделі, у тому числі геоінформаційні. Взаємопов’язані питання охорони довкілля, екологічної геоморфології та геоекологiї за своєю суттю є достатньо багатогранними й передбачають прийняття до уваги багатьох ландшафтних процесів, а тому вирішення відповідних наукових завдань неможливе без застосування новітніх засобів дослідження – геоінформаційних систем.

Ретроспективний аналіз комп’ютерного моделювання у фізико-географічних і геоморфологічних дослідженнях доводить, що воно було передумовою, передвісником й попередником сучасного геоінформаційного підходу. Щодо моделювання у фізичній географії, геоекології, геоморфології й гідрології автором відокремлюються  три наступні групи моделей: 1) моделі “чорної шухляди”, 2) моделі процесу, 3) моделі балансу мас й енергетичного балансу і 4) стохастичні моделі.