Алієв Р.В. Адміністративна діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

summary

У вступі обґрунтовано  актуальність  теми  дослідження,  визначено  його мету та завдання, охарактеризовано  об’єкт,  предмет  і  методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну роботи та основні положення, що виносяться на захист, теоретичну   і практичну значущість, апробацію отриманих  результатів,  наведено  наукові  публікації  з  теми  дисертації.

          Розділ 1  «Кримінально-виконавча  інспекція  Державного департа-менту України з питань виконання покарань як головний суб’єкт здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням»  –  складається з трьох підрозділів.

          У цьому розділі автор дослідження за допомогою історико-правового методу проаналізував такі питання: історичні передумови виникнення та генезис  кримінально-виконавчої інспекції; діяльність кримінально-виконавчої інспекції на сучасному етапі; нормативно-правові основи діяльності кримінально-виконавчих  інспекцій  в Україні.  

          Реформи, розглянуті через призму досліджень, пояснюють докорінні  зміни в системі адміністративної діяльності щодо осіб, які звільнених від відбування покарання з випробуванням, та перебувають на обліку в КВІ ДДУПВП,  що  відбулися  в  країні  протягом  останніх  років.

          У підрозділі 1.1.    «Історичні     передумови     виникнення     та     ґенеза кримінально-виконавчої  інспекції»  –  на підставі аналізу праць вітчизняних  і зарубіжних вчених обґрунтовується місце кримінально-виконавчої інспекції у регулюванні правовідносин, що виникають з приводу здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Вивчення цього питання неможливе без звернення до історично-правового досвіду минулого. 

          Проаналізувавши історично-правовий розвиток кримінально-виконавчої інспекції  Державного департаменту України з питань виконання  покарань,  ми дійшли висновку, що виникнення та розвиток цього органу  пройшло  складний шлях, починаючи від Жовтневої революції 1917 р.  і до сьогодні. За довготривалий проміжок часу інспекція зазначила  великої кількості реформ як окремий підрозділ виконання покарань без позбавлення волі, і в складі пенітенціарної  системи України  в  цілому. Починаючи  свій  розвиток  з  Бюро

примусових  робіт  при  Адміністративному  відділі  Московської  ради, КВІ на сьогодні посідає гідне місце серед органів та установ пенітенціарної системи, головним завданням якої є здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, які звільненні від відбування покарання з випробуванням, а також виконання адміністративного стягнення у виді  громадських  та  виправних  робіт.

          У підрозділі 1.2. «Діяльність кримінально-виконавчої інспекції на сучасному етапі» –  зазначається, що під діяльністю КВІ ДДУПВП розуміється система комплексних заходів організаційного, правового й іншого характеру направлених на протидію особам, звільненим від відбування покарання з випробуванням у скоєнні адміністративних правопорушень під час іспитового строку, спрямованих на підтримку громадського порядку, захист прав і законних інтересів громадян від злочинних та інших протиправних зазіхань.

Кримінально-виконавча інспекція у структурі державних органів  спрямовує свою діяльність на здійснення із правопорушниками роботи, спрямованої на формування в них правослухняної поведінки і стимулювання до повернення на життєву позицію, що відповідає суспільним нормам і інтересам. Робота з правопорушниками є найскладнішою і найвідповідальнішою складовою процесу взаємодії інспектора кримінально-виконавчої інспекції з порушником  громадського  порядку,  а  тому  вимагає  від  нього  наявності  особливих знань, умінь і навичок.

Зміст  цієї діяльності, на нашу думку, полягає в тому, що при здійсненні контролю за поведінкою  осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням  застосовуються  заходи  виховного характеру. Це пов’язано з тим, що одним з видів адміністративних стягнень, яке застосовується  до громадян за  вчинення адміністративних правопорушень  є  виправні роботи. 

           У підрозділі 1.3. «Нормативно-правові  основи  діяльності кримінально виконавчої інспекції»  –  досліджується зміст і спрямованість правового регулювання  суспільних  відносин щодо діяльності  КВІ  при  проведенні індиві-дуально-профілактичної   роботи з особами, які скоїли адміністративні правопорушення під час іспитового строку. Визначено сутність механізму виконання основного завдання, що полягає у здійсненні індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням.

          Підкреслено, що організаційну структуру КВІ ДДУПВП визначають завдання та функціональні обов’язки, що виражають волю держави, діють в інтересах суспільства і держави, мають чітко виражений об’єкт, кримінально-виконавчих  відносини  та   визначені законом й іншими нормативними актами,  застосовують механізми  впливу  на осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, під час перебування на обліку в  КВІ.

          Визначено, що нормативно-правова основа діяльності кримінально-виконавчої інспекції врегульована рядом нормативно-правових актів, якими керуються  працівники інспекцій при проведенні індивідуально-профілактичної роботи  з  особами,  звільненими  від  відбування  покарання  з  випробуванням.

          У широкому розумінні йдеться  про систему нормативно-правових актів, що містять норми кримінально-виконавчого та адміністративного права. Це нормативно-правові акти органів влади, які регулюють весь комплекс суспільних відносин, що виникають з приводу та в процесі виконання адміністративних стягнень у виді громадських і виправних робіт та застосування  до  правопорушників  засобів  адміністративного  впливу.            

          Розділ 2 «Роль кримінально-виконавчої інспекції у   проведенні  індивідуально-профілактичної     роботи     з     особами,    звільненими    від відбування покарання з випробуванням» – складається  з  трьох  підрозділів, які містять аналіз механізму організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції, підходів до оцінювання та особливості здійснення  виховного впливу на поведінку осіб, які скоїли адміністративні правопорушення  під  час  іспитового  строку.

          У підрозділі 2.1. «Правопорушення, які скоюють  особи,  звільненні від відбування покарання з випробуванням»  –  автором  дослідження розкри-вається сфера та процесуальна регламентація усіх видів державної діяльності. Оче­видно, що багато матеріальних норм права у сфері державного управління не можуть повноцінно реалізовуватися без удосконален­ня відповідного процесуального  механізму.

          Значною мірою це зумовлено тим, що органи управління діють у всіх сферах життя суспільства, ухвалюючи безліч нормативних актів з широкого кола питань, у тому числі й тих, що стосується прав і свобод конкретних громадян. У свою чергу, громадяни практично щодня звертаються в різні виконавчі органи для розв'язання кон­кретних питань, пов'язаних із реалізацією і захистом  наданих їм прав та виконанням  покладених на них обов'язків.

          Багатоманітними і складними є й відносини  виконавчих органів держави між собою та з іншими недержавними структурами, зокрема, адміністративно-процесуального врегулювання, що потребує їх взаємодії з недержав­ними утвореннями. Це являє собою найважливішу передумову забезпечення правової захищеності громадян, з одного боку, і чіт­кого функціонування всіх ланок органів  виконавчої  влади   –   з  іншого.

          Особливе місце серед домінуючих суб’єктів виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення ми відводимо кримінально-виконавчий інспекції. Реформування державно-управлінської діяльності передбачає широке, багатоаспектне перетворення адміністративної діяльності  кримінально-виконавчих інспекцій, у першу чергу, удосконалення форм і методів охорони громадського порядку  і  протидії  правопорушенням.

          У підрозділі 2.2. «Вплив співробітників інспекцій на осіб, які скоюють адміністративні правопорушення» – розкрито питання здійснення  контролю за  поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, що скоїли адміністративні правопорушення під час перебування на обліку в КВІ ДДУПВП.  Розкрито   сутність    діяльності    та   організації   роботи КВІ щодо контролю за поведінкою цієї категорії осіб  та  проведення  з  ними  індивідуально-профілактичної  роботи.

          Вплив співробітників інспекцій на осіб, які скоїли адміністративні правопорушення має включати систему необхідних базових функцій, які  випливають  як з їх  повноважень, визначених нормативними документами, так і з того, що яке  місце займає кримінально-виконавча інспекція  в  діяльності  з  виховання  цією  категорії  осіб;  контроль  за  дотриманням засудженими норм 

правопорядку та умов звільнення від відбування покарання з випробуванням; встановлення та підтримку контакту з засудженими, мотивацію засудженого до роботи над  собою  та  до вирішення  власних  проблем; налагодження взаємодії з  батьками  (опікунами)   неповнолітнього  правопорушника,  мотивацію  їх  до

проведення  виховної  роботи  з  неповнолітнім  та  до  співпраці  з соціальними

службами; проведення  безпосередньо  індивідуально-профілактичної  роботи  з

правопорушниками; залучення  до  роботи  з  виховання порушників  правоохо-ронних органів, освітніх установ, соціальних служб та  громадських  об’єднань.

       У підрозділі 2.3. “Особливості провадження по справах щодо осіб, які скоїли правопорушення ” –   визначаємо нормативно-правову діяльність, яка здійснюється системою спеціальних суб’єктів, провідне місце серед яких посідає кримінально-виконавча інспекція Державного департаменту України з питань виконання покарань, що зумовлено її специфічними повноваженнями при виконанні вироків суду  щодо осіб,  які звільнені від відбування покарання  з випробуванням, а також  виконанні адміністративних стягнень у виді  громад-ських та виправних робіт.

       Вирішення  завдань  боротьби з правопорушеннями, попере­дженню  адміні-стративних  правопорушень  сприяє з’ясування  причин та умов учинення неправомірних дій. Саме тому в ході розгляду спра­ви зазначений аспект має бути відображеним. У підрозділі вказуємо на необхідність внесення органом чи посадовою особою, які розгля­дають справу, пропозицій щодо усунення причин та умов, які сприяють  учиненню неправомірних дій.  Для того, щоб  з’ясувати   особливості провадження у справах щодо осіб, які скоїли адміністративні правопорушення в період іспитового строку, необхідно  розглянути питання провадження у  справах про адміністративні правопорушення в системі адміністративного права, адміністративно-процесуальних норм, що  регулюють

суспільні відносини, порядок, форми і методи діяльності відповідних державних органів, їх посадових осіб і представників громадськості з порушення та розгляду справ про адміністративні правопорушення, застосуван-ня  до  винних  справедливих  заходів  адміністративної  відповідальності, її ви-конання з метою боротьби з адміністративними  правопорушеннями.

       Розділ 3   «Шляхи вдосконалення адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції» – складається з двох підрозділів, що містять    основні      шляхи       вдосконалення адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також підвищення професійної підготовки працівників та керівників кримінально-виконавчої інспекції Державного департаменту України з питань виконання  покарань.

          У  підрозділі 3.1. “Зв'язок між правоохоронними органами та громадськими організаціями, як основний засіб впливу на поведінку осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчих інспекціях ” –  розкрито важливість зв’язку між правоохоронними органами та громадськими організаціями як основного засобу впливу на осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, та перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Основною нормативно-правовою базою цієї діяльності є Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.05 р. у якому в ст. 2 п.7 закріплено, що основним принципом  діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є взаємодія з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, благодійними  і  релігійними організаціями. Крім того,  у  ст. 5 вищеназваного  Закону встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України взаємодіє з органами  державної   влади,   органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями відповідно до законодавства. Для організації міжнародного співробітництва у сфері виконання  кримінальних покарань Державна кримінально-виконавча служба України взаємодіє з відповідними органами іноземних держав і міжнародними  організаціями  на  основі  міжнародних  договорів.

          Правові норми, що становлять механізм адміністративної юрисдикції, забезпечують  реалізацію права  та виконання обов’язків  їх суб’єктів.  Вони є процесуальними, адміністративно-процесуальними нормами і становлять собою визначені законом  та підзаконними нормативними актами  правила поведінки учасників адміністративної юрисдикції, що спрямовані на реалізацію заходів  державного чи громадського правового впливу  на осіб, які  порушують правові приписи.

          У підрозділі 3.2. “Напрями вдосконалення професійної підготовки керівників та працівників  кримінально-виконавчих інспекцій при проведенні індивідуально-профілактичної роботи ” –   визначено  важливість проведення адміністративної реформи і реформи кримінально-виконавчої системи, що передбачає підготовку працівників цієї системи, які будуть здатні: неухильно відстоювати  права і свободи людини і громадянина; володітимуть професійни-ми уміннями й навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, аналітичними здібнос­тями та майстерністю застосування засобів і методів управлін­ської науки, стратегічним мисленням та особистісними якостя­ми, необхідними для прийняття й успішної реалізації  кримінально-виконавчого законодавства.

          Виходячи з принципу професіоналізму і компетентності державної служби, державні службовці зобов'язані постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію, (ст.10 Закону «Про державну службу»). У свою чергу, Держава створює дер­жавним службовцям умови для навчання і підвищення квалі­фікації у відповідних навчальних закладах.

          Таким чином, підготовка й підвищення кваліфікації працівників кримінально-виконавчої інспекції щодо напрямів професійного удосконалення є  важливим елементом інституту проходження державної служби. Професійна підготовка та підвищення квалі­фікації водночас відіграють важливу роль, при атестації  керівників  і  працівників  кримінально-виконавчої інспекції, конкурс-ному відборі, оцінюванні якості діяль­ності, присвоєнні чергових звань, переведенні  на  вищу  посаду.