ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ, УСКЛАДНЕНИЙ ГОСТРОЮ ЗАТРИМКОЮ СЕЧІ.



title:
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ, УСКЛАДНЕНИЙ ГОСТРОЮ ЗАТРИМКОЮ СЕЧІ.
Альтернативное Название: СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ различных методов БОЛЬНЫХ РАКОМ ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ, Осложненный острой задержкой мочи.
Тип: synopsis
summary:

        Матеріали та методи дослідження. В дослідженні брало участь 715 хворих на РПЗ. У 652 пацієнтів був діагностований РПЗ, ускладнений ГЗС, на стадіях Т3 – Т4; Nх – 1; Mх – 1; G1 – 3. У 63 хворих  було діагностовано ранні форми РПЗ на стадії Т1 – Т2; Nх – 1; Mх – 1; G1 – 3, причому ГЗС спостерігалась лише в 11 пацієнтів. У 10 пацієнтів ГЗС виникла на фоні ДГПЗ, діагноз РПЗ встановлено після дослідження післяопераційного гістологічного матеріалу (T1a-b). В 1 пацієнта ГЗС виникла на фоні РПЗ, діагноз РПЗ встановлено після дослідження гістологічного матеріалу, отриманого при пункції простати (T1c). В загальному опрацьовано та проведено ретроспективний аналіз 427 анкет пацієнтів, які мали пізні стадії РПЗ з ГЗС. Слід зазначити, що у 7 (2%) хворих після проведення одноразової катетеризації відновився акт самостійного сечовипускання та протягом 7-8 днів не спостерігалось повторної ГЗС або  тяжких дизуричних явищ. 74 (17%) хворих з 427 (100%) не з’явились на контрольні обстеження протягом періоду спостереження. Всі ці пацієнти (19%) не були включені до нашого дослідження. Отже, в кінцевому результаті в І групу входили  пацієнти з ГЗС, спричиненою РПЗ. У всіх хворих була встановлена клінічна стадія Т3-4 (місцево розповсюджена та дисемінована форма хвороби), таких хворих було 346 (48,39%).  Консервативне лікування ГЗС, спричиненої РПЗ, включало проведення медикаментозної або хірургічної кастрації з подальшим призначенням антиандрогених препаратів МАБ. Отже, протягом 6 місяців консервативного лікування РПЗ, ускладнений ГЗС, акт самостійного сечовипускання відновився у 297 хворих. Ці пацієнти склали підгрупу І-а, що становило 85,84% від 346 пацієнтів І групи.


У 49 (14,17%) хворих протягом шести місяців проведеного консервативного лікування спостерігалась повторна ГЗС – відповідно І-б підгрупа; 27 (7,08%) та збереження тяжких дизуричних явищ – І-в підгрупа 22 (6,35%) від 346 хворих першої групи. Цим хворим з метою ліквідації обструктивної симптоматики було проведено ТУРП – 32 пацієнтам, ТУІП – 8 хворим, ТУВП – 5 хворим та ТУВРП - 4 хворим. Із 348 опрацьованих анкет пацієнтів, хворих на РПЗ з ГЗС, яким з лікувальною метою відразу було проведено ТУРП та її модифікації, 42 (12,06%) пацієнти з  низки причин були виключені з групи дослідження. Тому в кінцевому результаті в ІІ групу  входило 306 хворих на РПЗ з гострою затримкою сечі, яким з метою усунення обструктивної симптоматики відразу було проведено ТУРП та її модифікації. У всіх хворих була місцево розповсюджена та метастатична стадія процесу (Т3 – Т4). ТУРП була виконана 266 пацієнтам, ТУВП – 21, ТУІП – 11 та ТУВРП – 8 пацієнтам. Після чого всім хворим було проведено МАБ.


Радикальна простатектомія була виконана 59 пацієнтам, проте детальний аналіз ми змогли провести тільки 55 хворим – група ІІІ. 9 хворим було застосоване консервативне лікування ранніх форм РПЗ. В десяти пацієнтів при первинному зверненні була ГЗС та діагностовано ДГПЗ. Лише при проведенні детального гістологічного дослідження, отриманого після оперативного втручання (одномоментна аденомектомія або ТУРП), був встановлений діагноз РПЗ. З лікувальною метою трьом хворим з ГЗС та виявленим РПЗ було виконано радикальну простатектомію. Решті, 7 пацієнтам через неможливість застосування хірургічного лікування було проведено консервативне лікування ранніх форм РПЗ. Із 53 хворих, у яких відразу при поступленні в лікувальний заклад було встановлено діагноз РПЗ, ГЗС спостерігалась лише в одного пацієнта.


 


Усі числові показники, отримані в результаті досліджень, обробляли методом варіаційної статистики за Ст’юдентом. Основним завданням математичної обробки була оцінка найбільш ймовірного значення величини, похибки обчислення та ймовірності її появи. Вірогідність різниці між показниками, які порівнювали, визначали за допомогою критеріїв Ст’юдента. За мінімальну величину вірогідності брали значення р < 0,05. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Statistica for Windows.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины