ЮРИДИЧНА ГЕРМЕНЕВТИКА ЯК МЕТОДОЛОГІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ (ФІЛОСОФСЬКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена об’єктивними процесами розвитку юридичної науки, судової практики та суспільства загалом.

Потреба в поглибленому науковому дослідженні процесу здійснення правосуддя обумовлена тим, що механізм судочинства в багатьох аспектах відзначається відсутністю єдності та системних зв’язків, у зв’язку з чим судова практика характеризується численними помилками на шляху свого розвитку та вдосконалення, що, насамперед, пояснюється недієвістю існуючої концепції суддівського праворозуміння. Досі не розкрита уся повнота комплексності процесу прийняття рішення суддею по справі. Важливість та цінність запропонованої тематики також кратно зростають, зважаючи на те, що таке актуальне питання сучасності, як визначення глибинної суті судової інтерпретації, на теперішній час залишається не тільки недослідженим, й взагалі ніколи серйозно не розглядалося філософсько-правовою думкою.

На тлі затяжної методологічної кризи у вітчизняній юридичній науці, викликаній майже сторічним пануванням догматичної парадигми, в Україні постає необхідність сучасного дослідження правосуддя, зокрема крізь призму герменевтичної методології, яка, будучи новим типом філософського осмислення для нашої країни, вже тривалий час є актуальною на Заході, оскільки дозволяє продуктивно осмислити сам феномен розуміння, який лежить в основі усієї професійної діяльності судді. У зв’язку з цим запропонований у науковій роботі філософсько-теоретичний погляд на процес правосуддя дозволить якісно по-новому та більш повно з’ясувати дійсну природу судочинства, що дозволить виробити сучасні наукові підходи у реформуванні судової системи держави.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали наукові праці вчених, які здійснили вагомий внесок у розробку герменевтичної методології, зокрема: К. Апель, М. Бахтін, Е. Бетті, О. Больнов, Г. Гадамер, Ж. Гронден, В. Дільтей, Е. Корет, П. Рікер, Р. Рорті, Ю. Хабермас, М. Хайдеггер, Ф. Шлейєрмахер, Г. Шпет, а також праці тих дослідників, хто в своїх дослідженнях розв’язували проблеми юридичної герменевтики, зокрема: Р. Алексі, О. Атарщікова, А. Барак, Дж. Брунс, Ф. Дейлмейєр, А. Кауфман, Д. Корнелл, К. Кресс, М. Перрі, Р. Пост, В. Хассемер, Р. Циппеліус, К. Шеппель тощо. З-поміж українських вчених, які в своїх дослідженнях зверталися до вказаної теми, варто відзначити А. Козловського, А. Мережко, П. Рабіновича, Н. Савчука, О. Марченко, С. Острога, Ж. Павленка, В. Титова.

Аналіз актуальності, ступінь розробленості теми і перспективи її розвитку визначили стратегію та ціль дисертаційного дослідження.