СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ АБСОЛЮТНОЇ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОЇ КОНСТРУКЦІЇ У СЕРЕДНЬОАНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

summary

Розділ 1. “Передумови формування абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові”. Визначення граматичної природи абсолютної конструкції належить до тих проблем, які не знайшли однозначного розв’язання в англістиці. Ряд  дослідників (Л.С. Бархударов, Я.І. Рецкер, У. Френсіс) розглядають абсолютну конструкцію як словосполучення. Інші класифікують абсолютну конструкцію як різновид підрядного речення. Наприклад, Г. Суїт та
С. Aніонз визначають її як абсолютне неособово-дієслівне  речення (absolute clause), Дж. Керм – як неповне речення (abridged clause), Г. Поутсма та
О.І. Смирницький – як недорозвинуте речення (undeveloped clause).  Враховуючи самостійне використання абсолютної конструкції та її здатність виконувати певні комунікативні функції, Ю.І.Комісарова та Н.Ф.Іртеньєва розглядають її як речення.

Зіставлення абсолютної конструкції з реченням і словосполученням показало, що вона, виявляючи подібність як до першої, так і до другої синтаксичної одиниці, має ряд специфічних граматичних рис, тому не може бути ототожнена з жодною із них, а становить певне проміжне утворення. Абсолютна дієприкметникова конструкція розглядається в праці як залежне неособово-дієслівне речення.

Абсолютна дієприкметникова конструкція, утворення якої припадає на давньоанглійський період, функціонує й розвивається і в середньоанглійський період, набуваючи нових функціональних значень. Необхідно, однак, зазначити, що в цей період конструкція має все ще обмежене поширення, особливо в ХІІ – початок ХІV століття, про що свідчать літературні пам’ятки, яких існує, щоправда, незначна кількість (6 абсолютних дієприкметникових конструкцій у п’яти пам’ятках). Розширення використання конструкції (342 приклади) простежується в основному в кінці середньоанглійського періоду (середина ХІV – ХVІ століття). Граматична структура конструкції ускладнюється за рахунок збільшення компонентів іменної та дієслівної фраз, включення до складу абсолютної дієприкметникової конструкції підрядних речень та нефінітних утворень, що відображає загальні закони розвитку синтаксису цієї епохи.

Аналіз творів середньоанглійського періоду свідчить, що в цей час відбувається  розширення (348 прикладів конструкцій порівняно з поодинокими випадками в давньоанглійській мові) сфери використання абсолютної дієприкметникової конструкції. Приклади вживання конструкції простежуємо не лише у прозових, а й у поетичних творах:

(1) And by the bedes side there standeth a ston, "Corpus Christi" [NP] written theron [VP] /Corpus Christi Carol 132/. “Біля його ліжка стояв камінь, “Корпус Крісті” був написаний на ньому”.

CLAUSE = NP + VP; NP = N; VP = PTCL II + Adv, де NP використовується на позначення суб’єкта абсолютної дієприкметникової конструкції, а NP₁, NP₂, і
т.д. – на позначення залежних іменних фраз

(2) His wif come hir [NP] unwitand inne [VP] /Cursor Mundi 19213/. “Його дружина приїхала, але її ніхто не знав”.

CLAUSE = NP + VP; NP = N Dat; VP = PTCL II + Prp

Не можна погодитися з тими лінгвістами (наприклад, Ч. Россом), які стверджують, що абсолютна дієприкметникова конструкція в середньоанглійській мові нібито звужує сферу свого використання порівняно з давньоанглійським періодом. Приклади досліджуваної конструкції трапляються не лише у церковних та перекладних пам’ятках, але й у самобутніх творах англійських авторів.

(3) Thenxith wisly, ge men thæt fynden preestis, that ge don this almes for Goddis love, and helpe of goure soulis, and helpe of Cristene men, and not for pride of this world, to have hem occupied in wordly office and vanyte and their [NP] cryinge in mennis eeris [VP] /Wyccl. III 202.11/. “Думайте розсудливо, ви, люди, котрі шукають священиків, щоб вони робили милість заради любові до Бога  і заради спасіння Вашої душі, і заради допомоги християнам, а не через гордині цього світу, щоб вони були зайнятими мирськими справами, оглушуючи людей криками (букв.: і при цьому вони кричали людям у вуха)”.

CLAUSE = NP + VP; NP = N Nom; VP = PTCL I + Prp NP₁;  Prp  NP₁ = Prp + N₁ + N₂

Абсолютні дієприкметникові конструкції представляють собою автохтонні елементи давньогерманської спільності, успадковані від епохи індоєвропейської прамови (Б.М. Задорожний). Щодо цього ми поділяємо точку зору Я.І. Рецкера, який  визнає не лише самобутній характер досліджуваної дієприкметникової конструкції, а й незалежність її розвитку від зовнішніх впливів. Про автохтонність конструкцій в англійській мові свідчить також той факт, що існує відмінність у вживанні прямих та непрямих відмінків, які використовуються в абсолютних конструкціях у різних мовах, та простежується неможливість етимологічного зведення відмінків один до одного.