ТИПИ ДЕКОМПРЕСЕМНОЇ АСИМЕТРІЇ АНГЛІЙСЬКИХ І УКРАЇНСЬКИХ МОВНИХ ОДИНИЦЬ

summary

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет, наукову новизну дисертаційної роботи, описано методи дослідження, охарактеризовано фактичний матеріал, окреслено теоретичне та практичне значення одержаних результатів, указано форми їхньої апробації та структуру роботи.

У першому розділі “Зіставно-типологічні особливості міжмовної асиметрії” уточнено зміст поняття міжмовної знакової асиметрії; проаналізовано її види (компресемну й декомпресемну асиметрію) та обґрунтовано мовні й екстралінгвальні фактори, що зумовлюють її появу; розроблено методику виявлення типів і видів декомпресемної асиметрії мовних одиниць неблизькоспоріднених мов.

Сучасна компаративістика як ядро лінгвістики перекладу (В. І. Карабан) вимагає міждисциплінарного підходу до зіставлення мовних одиниць різних лінгвокультурних просторів. З позицій лінгвістичного експансіонізму в роботі адаптовано перекладознавчі терміни компресія та декомпресія до введення їх у понятійний апарат зіставно-типологічного мовознавства.

Мовну асиметрію зумовлюють протилежні та водночас синкретичні тенденції: з одного боку, – економія, з іншого, – надлишковість мовних засобів. Еволюцію вираження мовного знака в діахронії не слід обмежувати дією закону мовної економії, а мотивацію вибору мовленнєвих засобів у синхронії – принципом економії мовленнєвих зусиль: прагнення до спрощення врівноважується в межах мовної системи спробами його уникнути.

Диполярний характер явища міжмовної асиметрії виявляється в контамінованій єдності її складових – компресемної та декомпресемної асиметрії. Міжмовна компресемна асиметрія мовних одиниць – це незбіг мовних знаків однієї мови та компресемних засобів іншої при повній або частковій тотожності їхнього значення / смислу; міжмовна декомпресемна асиметрія мовних одиниць – це незбіг компресемних знаків однієї мови та декомпресемних засобів іншої при повній або частковій тотожності їхнього значення / смислу. Одиницями цих явищ визначено компресему та декомпресему. Компресема – одиниця міжмовної знакової асиметрії: знак мови оригіналу (МО), який зазнає декомпресації в іншій мові при повному або частковому збереженні вихідного значення / смислу; знак мови перекладу (МП), що з’являється у вторинному тексті як результат компресації мовної одиниці первинного тексту; декомпресема – одиниця міжмовної знакової асиметрії: знак МП, зумовлений декомпресацією іншомовної компресеми за повного або часткового збереження вихідного значення / смислу.

Особливість дихотомії компресія–декомпресія полягає в тому, що ці контаміновані диполярні явища виявляють сутність міжмовної знакової асиметрії двох неблизькоспоріднених мов – англійської та української. І якщо термін компресія є активно вживаним у сучасній лінгвістиці (Є. В. Бреус, С. Є. Максімов, К. М. Сухенко), то термін декомпресія не знайшов послідовного застосування у практичних і теоретичних розвідках як у перекладознавстві, так і в зіставно-типологічному мовознавстві, за винятком поодиноких сучасних наукових праць (В. І. Карабан, Є. Г. Проскурін).

Декомпресія є абсорбентом тих лінгвістичних термінів, що позначають асиметрію форми та / або змісту мовних одиниць: текстове розширення (А. Д. Швейцер), описовий переклад (Я. Й. Рецкер), дескриптивний переклад (В. Н. Комісаров), пояснювальний переклад (А. В. Федоров), лексичне розгортання (Т. Р. Левицька, А. М. Фітерман), компенсація мовних засобів (А. В. Федоров), розширення інформаційної структури повідомлення (Л. А. Черняховська), реставрація вилучених елементів (Д. Дімо), деталізація висловлення (М. О. Аполлова), лексико-граматична експансія (В. М. Крупнов), додавання надлишкових елементів (К. М. Сухенко), експлікація імпліцитної інформації (М. Д. Кирилова) тощо. Уточнення змісту поняття декомпресія сприяє з’ясуванню мотивації декомпресації мовного знака однієї мови засобами іншої.

Зіставлення асиметричних мовних одиниць неблизькоспоріднених мов здійснено в такі етапи: 1) аналіз декомпресемних утворень у словниках загальновживаної та галузевої лексики; 2) визначення словотвірних, морфологічних та синтаксичних особливостей словникових декомпресем; 3) установлення типів регулярної декомпресемної асиметрії в українському художньому мовленні; 4) виявлення словотвірних, морфологічних, синтаксичних та стилістичних маркерів декомпресації англійських мовних одиниць українськими знаками іншої формації (англ. нульова лексема → укр. слово, англ. слово → укр. словосполучення, англ. словосполучення → укр. речення, англ. речення → укр. група речень, англ. текст → укр. тексти); 5) зіставлення регулярних та оказіональних українських декомпресем на рівні форми та змісту.

У другому розділі“Узуальна декомпресемна асиметрія англійських і українських мовних знаків” скласифіковано узуальні декомпресемні утворення, виявлено кількісне співвідношення декомпресемних і недекомпресемних мовних одиниць у лексикографічних працях загальновживаної та галузевої лексики, визначено фактори декомпресації англійських компресемних одиниць в українському художньому мовленні.

Декомпресемну асиметрію мовних знаків на рівні форми зафіксовано не тільки в англо-українських (англ. equimultiple – укр. число, яке має спільний множник з іншими, англ. in-basket – укр. дротяний кошик для вхідних паперів, англ. season – укр. пора року), а й в українсько-англійських (укр. доба – англ. twenty-four hours, укр. оскомина – англ. bitter taste) словниках. Причина такої асиметрії мовних одиниць – довільність декомпресемного позначення в неблизькоспоріднених мовах.