| summary: | У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено об’єкт і предмет дослідження, мету й завдання роботи, окреслено матеріал і методи його лінгвістичного аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення, зазначено форми апробації результатів дисертаційного дослідження.
1. У першому розділі „Англіцизми в німецькій мові 90-х рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. як об’єкт лінгвістичних досліджень” проаналізовано попередні етапи й особливості сучасного періоду міжмовного контактування, досліджено низку проблем, пов’язаних із механізмами породження нових мовних явищ в узусі німецької мови під впливом соціальних, політичних та економічних чинників, висвітлено історію запозичення англіцизмів у німецьку мову та специфіку їхньої адаптації до системи німецької мови-реципієнта.
(У. Аммон, 1991, 1998, 2002; Г. Вольф, 2004; Х. Галінський, 1967; П. Поленц, 1999; Р. Шродт, 2000; Д. Ціммер, 1997 та ін). Такі особливості сучасного періоду, як глобалізація інформаційного суспільства, інтернаціоналізація науки, економіки й культури, стали причиною становлення англійської мови як мови міжнародної співпраці й комунікації.
Відсутність у німецькому ономасіологічному просторі сигніфікатів і найменувань на позначення новітніх денотатів та необхідність номінації останніх детермінують пряме або опосередковане запозичення лексичних одиниць, чим пояснюється поступове зростання кількості запозичень з англійської мови (1880 рік – 8%, 1990 – 36%, друга пол. ХХ ст. – 88%, (П. Поленц, 1999) і факт інтернаціоналізації фахових мов, підтверджений у роботах сучасних лінгвістів (В. Акуленко, 1972; Т. Кияк, 2006; М. Книгницька, 1990; К. Рьомер, 2005; П. Шмітт, 1985 та ін.). Інтернаціоналізми, за В.Акуленком, диференціюються на абсолютні, гібридні й семантичні. Унаслідок національної самобутності фонемного складу кожної мови йдеться про значний ступінь зовнішньої подібності інтернаціоналізма, а не його повну морфемну тотожність фонем та алофонів (М. Книгницька, 1990).
1.2. Корпус запозичень представлений переважно детермінологізованими лексичними одиницями, тому в дисертаційній роботі проаналізовано процес детермінологізації найменувань комп’ютерної галузі та шляхи їхнього проникнення в загальновживану мову, а також визначено місце комп’ютерної термінології в структурі сучасної німецької загальновживаної мови.
Терміни кваліфіковано як номінативні лексичні одиниці, значення яких подаються у фахових словниках у вигляді розгорнутої дефініції, що розкриває релевантні для конкретної галузі змістові ознаки самого поняття. Термінологія загалом – складова літературної мови. Але, з одного боку, мова науки щодо загальнолітературної мови – поняття вужче, оскільки для неї не характерні всі функції загальнолітературної мови. З іншого боку, мова науки – це ширше поняття порівняно із загальнолітературною мовою, оскільки містить спеціальну термінологію для номінації та дефініції наукових понять, що перебувають за межами непрофесійного спілкування. Тому „термін” визначуваний як особлива номінативна одиниця, визначувані його семантичні, функціональні й дефінітивні ознаки (В. Даниленко, 1977; О. Реформатський, 1986; Е. Скороходько, 2006 та ін.) порівняно з найменуваннями літературної норми та аналізовані класифікаційні моделі термінів (О. Комарова, 1976; Е. Скороходько, 2006; В. Бехет-Царнос, 2005; Х. Янгік, 2005). У контексті роботи послуговуємося класифікацією термінів Х. Янгіка, який залежно від рівня фахової мови виокремлював теоретичну фахову мову, розмовну фахову мову та мову‑посередник як засіб взаєморозуміння для технічно-промислової галузі в таких сферах, як виробництво, зберігання та збут товару. Таким чином, знакова система мови диференціюється на горизонтальному (лексичний) та вертикальному (стилістичний) рівнях (З. Віхтер, 1994), а поширення знань супроводжується вертикальною полісемізацією словникового складу сучасних мов (З. Віхтер, 1994) й узуалізацією значення детермінологізованих термінів під впливом „прецендентного уживання” (В. Левицький, 2006).
Важливу роль у формуванні спеціальних термінологій на сучасному етапі відіграють греко-латинські елементи як „бази знань”, що дозволяють людству „пригадати” накопичуване тисячоліттями інтелектуальне багатство (Ю. Канигін, 1993).
Проаналізовано специфіку проблеми запозичення англіцизмів під впливом позамовних чинників після 2-ї пол. ХХ ст. На основі аналізу лінгвістичних праць (Б. Карстенсен, 1965, 1967, 1980; З. Віхтер, 1991; Р. Глан, 2002; Х. Глюк, 1997; К. Таутенхан, 1998; Х. Фінк, 1997; В. Янг, 2004; Ч. Янгік, 2005 та ін.), присвячених проблемі запозичень й аналізу класифікаційної термінології на позначення запозичень, створена узагальнена модель структурної та семантичної класифікації англіцизмів, в основу якої покладені терміни: англіцизм, евідентні та латентні запозичення, прямі та непрямі запозичення, іншомовні та запозичені слова, гібридні композити, повні та часткові субституції, уявні, лексичні, семантичні та змінені запозичення, кальковані запозичення, повні та неповні кальки, семантичні кальки, штучні кальки тощо.
1.4. Присвячено огляду специфіки адаптації англіцизмів як послідовності етапів фонографічного, морфологічного й лексико-семантичного підпорядкування запозичень системі німецької мови-реципієнта, окремі аспекти якої висвітлені в роботах вітчизняних та іноземних дослідників (Ю. Жлуктенко, 1974; В. Левицький, 2006; О. Розен, 2000; Р. Глан, 2002; Б. Карстенсен, 1965; 2006; К. Рьомер, 2005; К. Таутенхан, 1998; Х. Хенцен,1947; В. Фляйшер, І. Барц, 1995 та ін.).
2. У другому розділі „Структурна адаптація англіцизмів до системи німецької мови” подано методологічні засади укладання корпусу запозичень, проаналізовані кількісні дані запозичень на основі узагальненої в роботі класифікаційної моделі, описана структурна адаптація запозичень до морфологічної й фонографічної підсистем мови‑реципієнта.
EDV”, „Informatik”, „Fachsprache”, „Elektronik” тощо). Корпус запозичень укладено на підставі реєстрації в академічних лексикографічних джерелах, словниках неологізмів або реєстрі англіцизмів. Не бралися до уваги такі найменування, як: а) географічні назви; б) назви фірм та установ; в) назви продуктів й торгових марок; г) англомовні назви статей і рекламних слоганів; д) оказіональні композити та синтаксичні стягнення. |
