ГЕОМОРФОЛОГІЯ СУЛЬФАТНОГО КАРСТУ ПРУТ–ДНІСТЕРСЬКОГО МЕЖИРІЧЧЯ

summary

У вступі обґрунтовані актуальність, мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення результатів.

У першому розділі – Науково-методичні аспекти геоморфологічних досліджень карсту – головну увагу приділено аналізу найважливіших робіт, які безпосередньо стосуються теми дисертаційного дослідження. У вивченні карсту Прут-Дністерського межиріччя й прилеглої території виділено три етапи, відмінні за змістом, спрямованістю та детальністю досліджень.

Перший етап охоплює ХVШ — ХІХ століття. Характеризується появою у науковій літературі відомостей про карст (Ржечинський, 1721; Поль, 1870), описом морфології карстових форм (Дуніковський, 1881; Реман, 1893) в межах Прут-Дністерського межиріччя.

На другому етапі (перша половина ХХ століття, до 40-х рр.) дослідження карсту Прут-Дністерського межиріччя, на відміну від першого етапу, коли розвиток уявлень про карст зводився переважно до констатації нових фактів та об'єктів, започаткований картографічний напрям. Вивчалися закономірності розповсюдження поверхневих і підземних форм карстового рельєфу та їх генезис (Лозинський, 1907; Нехай, 1931). З-поміж інших робіт, наближених до теми дисертації, виділяємо монографію Адама Маліцького “Kras Gipsowy Podola Pokuckiego” (1938), яка стосується питань, пов'язаних з детальними і регіональними дослідженнями сульфатного карсту.

На третьому етапі, що розпочався з кінця 40-х років і триває до наших днів, розвитку уявлень про карст сприяли довготривалі дослідження багатьох науковців, у працях яких подана загальна характеристика карсту, запропоновані схеми його районування. У цей період розвиваються уявлення про окремі компоненти карстової системи Прут-Дністерського межиріччя (Татарінов, 1965). Проводяться детальні геоморфологічні, геологічні, мінералогічні дослідження (Ломаєв, 1970). Найбільшого розвитку набувають такі дослідження: пошук нових карстових  порожнин,  картографічні,  геоморфологічні, мінералогічні, петрографічні, вивчення давньої та сучасної спелеофауни, вивчення процесів утворення й нагромадження гіпсових товщ, а також їх структури і тріщинуватості (Климчук, Андрейчук, Турчинов, 1995; Аксьом, Хільчевський, 2002; Вахрушев, 2004).

На підставі аналізу праць українських і вітчизняних дослідників зроблено висновок про недостатнє вивчення геоморфології сульфатного карсту Поділля, особливо його південної частини – Прут-Дністерського межиріччя. Показано, що на рівні детальних робіт дослідження карстового рельєфу майже не проводилися.

У дисертації розкрито сутність і зміст геоморфології карсту. Об'єктом геоморфології карсту є карстовий рельєф, який представлений поверхневими та підземними формами, що взаємозв'язані між собою. Здійснене автором дисертації вивчення геоморфології сульфатного карсту базувалось на морфогенетичному, спелеогенетичному, морфодинамічному, палеогеографічному підходах. Специфіка проведених робіт на території Прут-Дністерського межиріччя зводилась до детального вивчення морфології підземних і поверхневих карстових форм, визначення віку карстових утворень, розробки схеми регіоналізації карстового рельєфу, відтворення різних умов розвитку карсту.

Дослідження проводилися стадійно і включали три етапи: підготовчий, основний і завершальний. На першому етапі особливу увагу приділено вивченню умов розвитку карсту. Для їх картографічного відтворення зібрано, проаналізовано й узагальнено фактичний матеріал, отриманий у результаті геологознімальних, пошуково-розвідувальних та сейсмометричних робіт і структурно-пошукового буріння. Для вивчення інтенсивності карстового процесу проведено аналіз літологічного складу і потужностей окремих горизонтів середнього бадену, проаналізовано гіпсометричне положення порід, що карстуються.