ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК МАЛИХ МІСТ В РЕГІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ПОДІЛЬСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕННЯ)

summary

В першому розділі ­– “Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного   дослідження малих міст” висвітлено теоретичні та методичні питання суспільно-географічного дослідження малих міст, розглянуто їх еволюцію у працях – М.М. Ба­ранського, У. Ізарда,  Р.М. Кабо, О.А. Константінова, В. Кристаллера,  Г.М. Лаппо, І.М. Маєргойза, В.В. Покшишевського, Ю.Г. Са­ушкіна, П. Хаггета,  Б.С. Хорєва. Теоретичні основи економіко-географічного дослідження міст і міського розселення отримали свій подальший  розвиток  у  працях вчених з проблем районної планіровки  та  містобудування: Д.І. Богорада, В.Г. Давидовича, В.І. Нудельмана, Ф.М. Лістенгурта, Є.Н. Перцика та інших. 

При розробці теоретичних і прикладних питань використані наукові підходи розкриті в працях: Ю.І. Пітюренко, який глибоко дослідив розвиток міст, міське розселення України та територіальні системи міських поселень, розробив ґрунтовну функціональну типологію міст України з урахуванням перспектив їх розвитку, розробляв положення концепції перспективного розвитку міст України; Н.І. Блажко, яка вивчаючи окремі регіональні міські системи з використанням кількісних методів, розробила типологію міських поселень за ознаками їх місця в системах розселення; А.С. Степаненка, який у своїх наукових працях значну увагу приділяє розкриттю процесу соціально-економічного розвитку міст, зокрема малих,  його комплексності та   збалансованості,  методологічним  аспектам   дослідження  господарського   комплексу  міст; П. С.  Коваленка,   який    ґрунтовно    досліджував   розвиток    міської   мережі    України;   М.І. Фащевського, який розробив методологію та методичні основи суспільно-географічного дослідження розміщення і життєдіяльності населення, особливості формування промислових комплексів міст, малих зокрема, окремих регіонів та інших.

На базі оцінки при­родних ресурсів, вивчення головних етапів у розвитку сітки міських поселень, визначення найважливіших містоутворюючих факторів та їх районоорганізуючої ролі вченими були розроблені досить вдалі з позицій наукової новизни  класифікації та типології міських поселень України, виз­на­чено і охарактеризовано основні проблеми і можливості перспективного роз­витку міст.

Зважаючи на особливості сучасного соціально-економічного стану та функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення,  на нашу думку, недостатньо уваги в сучасній суспільно-географічній науці приділяється: висвітленню значення малих міст в системах розселення різного їєрархічного рівня; обґрунтуванню їх ключової ролі в системі зв’язків “місто – село”; дослідженню функціонального розвитку цієї категорії поселень в умовах трансформації суспільства; виявленню регіональних особливостей соціально-економічного розвитку малих міст; класифікації цієї величезної і такої специфічної групи поселень за демографічними, економічними, соціальними та ін. ознаками, і ,нарешті, розробці типології малих міст на основі специфіки їх функціонального розвитку та міського потенціалу для перспективного розвитку.

Ґрунтуючись на логіці суспільно-географічного дослідження малих міст, процес наукового пошуку складався з кількох етапів. На першому етапі відбувався збір статистичних матеріалів та формувалась теоретична база дослідження. На другому етапі дослідження проводився аналіз природних та суспільно-географічних чинників функціонального розвитку малих міст, були виявлені основні тенденції функціонального розвитку через аналіз особливостей розвитку окремих функцій малих міст. На заключному етапі дослідження розроблялася функціональна типологія малих міст регіону і на базі оцінки наявних ресурсів запропоновано можливі шляхи їх функціонального розвитку.

Проведений аналіз літературних джерел, дав можливість автору виділити етапи зародження, формування і розвитку теорії та методології української геоурбаністики. Висвітлено багатоаспектність міста як географічного об’єкта, сформульовано авторську дефініцію міста: місто як населений пункт і географічний об’єкт є історично сформована природно-соціо-економічна територіальна система, що є організуючим центром у розвитку навколишніх територій та характеризується багатофункціональністю, динамізмом функціонування, концентрацією виробництва та населення, що закріплено державним законодавством у відповідності з особливостями господарського розвитку даної території.  Розкрито особливості міста як суспільно-географічної системи, окреслено найбільш характерні ознаки міста та розмаїття їх прояву. Автором визначено функціональний розвиток міст як основний прояв їх саморозвитку,  обґрунтовано важливість дослідження функціонального розвитку малих міст в сучасних умовах трансформації українського суспільства. Сформульовано авторське визначення малого міста, під яким ми розуміємо населений пункт, адміністративно-територіальну одиницю, що має офіційний, законодавчо затверджений Верховною Радою України, статус міста районного (обласного) підпорядкування, з чисельністю населення менше як 50 тис.осіб, що виконує систему функцій та має  виняткову роль в організації та управлінні розвитком прилеглих територій.

Автором визначено перелік основних функцій малих міст, розкрито їх сутність та значимість у перспективному розвитку. До найважливіших функцій у сучасних умовах віднесені:

–        демографічна функція – будь-яке мале місто, у першу чергу, є населеним пунктом і його населенню притаманна властивість відтворення у конкретних суспільно-історичних умовах;

–        виробнича функція – найважливіша з економічних функцій. У складі виробничої бази міст традиційно виділяють містоутворюючі і містообслуговуючі галузі. До перших відносяться ті галузі та види діяльності, продукція і послуги яких реалізуються переважно поза межами даного міського поселення. Залучені в ці галузі необхідні ресурси, забезпечують існування і розвиток міста, процес розширеного матеріального відтворення. Система підприємств та організацій основна продукція або результати діяльності яких не виходить за межі міста, відносять до місто обслуговуючих. Важливим, в сучасних умовах, є розуміння тези про важливу містоутворюючу роль підприємств невиробничої сфери;

–        адміністративно-управлінська функція: місто, за своїм призначенням, є організаційним центром певної території. Зона “впливу” міста може бути юридично закріпленою суспільством у вигляді меж адміністративно-територіального поділу або визначається на основі розвитку міжселищних зв’язків;

–        торговельно-розподільча функція, що має важливе містоформуюче значення. Мале місто, як центр локальної системи розселення та, у більшості випадків, центр адміністративного району, виконує важливу роль торговельного та комунікативного посередництва у товарно-грошових відносинах жителів та суб’єктів господарювання в межах “зони впливу” міста та, як наслідок географічного поділу праці, у торговельних контактах з іншими територіями;

–        транспортна функція – одна з провідних містоформуючих функцій. Розвинена транспортна функція яскраво характеризує місто як надзвичайно динамічну та відкриту систему, що якісно відрізняє його від сільських населених пунктів. Саме серед малих міст досить значного поширення, порівняно з іншими категоріями міст, набув транспортний профіль розвитку господарства, тому виділення цієї функції як однієї із визначальних в сучасних умовах є обґрунтованим;

–        соціальна функція – комплексна, що включає блок невиробничої сфери діяльності, до котрих належать наступні: культурно-освітня, охорони здоров’я, комунально-господарська. Рівень реалізації цієї функції безпосередньо залежить від рівня розвитку та сформованості соціальної бази міста (житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, побутового обслуговування населення та ін.).

–        рекреаційна функція – важлива, особливо в сучасних умовах трансформації суспільства, перспективна та специфічна функція. Малі міста мають велику кількість  історичних та культурних пам'яток, багато із них розміщені на території зі значними природ­ними рекреаційними ресурсами, що у дуже незначній мірі задіяні у рекреаційній галузі України. Необхідно глибше освоювати та використовувати їх, розвиваючи індустрію відпочинку, яка може мати не тільки місцеве, державне, але й міжнародне значення;

–        природоохоронна функція – специфічна і важлива функція малих міст, що реалізується через поширення природоохоронних заходів, метою котрих є наближення до екологічної рівноваги між природними та суспільними геосистемами. Функціонування і розвиток соціально-економічної бази малих міст визначає особливості використання території як ресурсу, величину антропогенного навантаження на природні комплекси. На староосвоєних територіях, що мають густу мережу малих міст, значну концентрацію виробництва, а також обмежені природні ресурси для економічного і соціального розвитку міст, антропогенне навантаження на територію постійно зростає і внаслідок цього посилюється роль екологічного фактора у формуванні господарських комплексів даних поселень.

Другий розділ – “Сучасний функціональний розвиток малих міст Подільської регіональної системи розселення: чинники та основні тенденції” – присвячено виявленню основних тенденцій процесу функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення в умовах трансформації українського суспільства. Виходячи із основних сформульованих теоретичних засад, автором проведено аналіз розвитку малих міст у плані реалізації їх сучасних функцій, їх структури та можливостей розвитку у перспективі.

Оцінено безпосередній та опосередкований вплив природних умов та ресурсів і суспільно-географічних чинників на функціональний розвиток. Аналіз кількісних показників, що якісно характеризують природні умови та ресурси території дослідження, засвідчив їх сприятливість для подальшого багатофункціонального розвитку малих міст. Дослідження процесу формування міської мережі регіону дозволяє зробити висновок, що на початкових етапах вирішальний містоформуючий вплив мали природні чинники (річкова система, особливості рельєфу, родовища мінеральних ресурсів та ін.), але в процесі розвитку продуктивних сил регіону, особливо у ХІХ-ХХ ст., провідного значення у формуванні містоутворюючої бази набули суспільно-географічні чинники (розвиток цукрової промисловості, будівництво залізних доріг, прикордонна міждержавна торгівля та ін.).

Структура, рівень реалізації сучасних функцій та основні тенденції функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення аналізувались за системою показників і ознак, з числа яких, нами прийняті за основні наступні:

-    при аналізі розвитку демографічної функції враховувалась динаміка абсолютної чисельності наявного населення у малих містах за переписні роки (починаючи з 1959 р.), показники динаміки формування природного приросту (скорочення) населення (1990-2001 рр.), статево-вікова структура населення, показник співвідношення міського та сільського населення по адміністративних районах (за 1989 та 2001 рр.);

-    виробнича функція малих міст аналізувалась за загальними обсягами промислової продукції у фактично діючих цінах (крб./грн.), середньорічною кількістю промислово-виробничого персоналу (тис.осіб), показником вартості основних фондів на кінець року (крб./грн.), рентабельністю продукції промислових підприємств (у відсотках) та часткою збиткових підприємств (у відсотках) за період (1985-2001 рр.);

-    рівень реалізації адміністративно-управлінської функції визначався статусом малого міста у адміністративно-територіальному устрої України (місто обласного рівня підпорядкування, центр адміністративного району, місто районного рівня підпорядкування);

-    при аналізі розвитку торговельно-розподільчої функції малих міст враховувались наступні показники (за 1990-2001 рр.): загальний обсяг роздрібного товарообороту (крб./грн.), кількість підприємств роздрібної торгівлі (одиниць на 1тис. осіб) та торгова площа в магазинах (м² на 1 тис. осіб);

-    при дослідженні розвитку транспортної функції малих міст були враховані наступні показники: інтенсивність перевезення вантажів по автомобільних дорогах загального користування (тис. тонно-кілометрів на 1 км доріг), відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування (тис.осіб),  кількість легкових автомобілів у приватній власності (одиниць) за період (1985-2001рр.), показник типів покриття автомобільних доріг (км., станом на 1 липня 1999 року);

-    аналіз розвитку рекреаційної функції малих міст базувався на наступних основних показниках: динаміка кількості рекреаційних закладів (одиниць), місткість рекреаційних закладів (осіб), також враховується профіль закладу (санаторій, санаторій-профілакторій, пансіонат, база відпочинку);

-    рівень реалізації природоохоронної функції малих міст визначався аналізом наявної кількості природоохоронних об’єктів в межах міста (ботанічні сади, дендрологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, пам’ятки природи) та їх значенням (загальнодержавне, регіональне, місцеве).

Багатовимірний аналіз вищенаведених кількісних показників в процесі дослідження розвитку функцій малих міст Подільської регіональної системи розселення дозволив виділити три якісних рівня реалізації кожної з функцій конкретного міста     (Рис. 1.1).

Проведений аналіз дозволив також виявити наступні основні тенденції та особливості функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення:

У розвитку демографічної функції загрозливого характеру набуває депопуляція населення (у 2001р. природний приріст населення в малих містах становив в середньому мінус 6,7); співвідношення статей прогресує в бік підсилення диспропорційності (у 2001р. на 1000 жінок припадало в середньому  847 чоловіків); в малих містах продовжує складатись вкрай несприятлива  вікова структура населення (у 2001р. частка населення у віці, старшому за працездатний, становила в середньому 25%) та зростає демографічне навантаження (у 2001р. в середньому 1015-1017). Складна демографічна ситуація негативно позначається на формуванні працересурсного потенціалу.