Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставленої мети
і завдань роботи проведено експериментальні, клінічні, лабораторні
та аналітичний методи дослідження.
Експериментальні дослідження пасти для чищення і поліровки зубів
«Дентік» проведено на 120 білих щурах лінії Вістар різного віку, обох статей
(1 місячного віку –для оцінки карієспрофілактичної ефективності – 60 щурів; 1,5-2,5 місячного віку – для вивчення токсикологічних характеристик –
60 щурів).
Карієспрофілактичну ефективність вивчали на щурах, які з 1-місячного віку знаходилися на карієсогенному раціоні Стефана (Терешина Т. П. с соавт., 1996). Було сформовано 3 групи тварин, по 20 щурів в кожній групі.
Дослідження проводилися в порівняльному аспекті з пастою «Полідент», також призначеною для професійного чищення зубів. В кінці експерименту визначали кількість каріозних порожнин в середньому на 1 тварину та глибину ураження зубів карієсом в балах (Терешина Т. П. і співавт., 2003).
Токсикологічні дослідження пасти для чищення і поліровки зубів
проводилися згідно вимогам Фармкомітету МОЗ України (Терешина Т. П.
і співавт., 2003) та «Державних санітарних правил і норм безпеки продукції
парфюмерно-косметичної промисловості» (ДСанПiН 2.2.9.027- 99) (Санитарные правила. Санитарные правила устройства, оборудования, эксплуатации
амбулаторно-поликлинических учреждений стоматологического профиля, охраны труда и личной гигиены персонала. МЗ СССР №2956а-83 от 28.12.1983 г.).
Після закінчення експерименту тварин піддали евтаназії з подальшим
вичлененням щелеп. Оцінку та реєстрацію каріозних уражень зубів проводили під мікроскопом МБС-9 (Терешина Т. П., 1996).
До клінічних досліджень було привернуто 186 дітей. У 90 дітей
(вибірково по 30 дітей 6-7, 12 та 15 років) в динаміці (2 роки) було
проаналізовано стан гігієни порожнини рота і стоматологічний статус. Дані
вивчалися у дітей, за якими постійно велося диспансерне спостереження
з санаційними заходами порожнини рота, що проводилися регулярно (1 раз
на 6 місяців). Для вивчення ефективності запропонованої схеми проведення професійної гігієни порожнини рота із застосуванням пасти для чищення
і поліровки зубів «Дентік» було привернуто 96 дітей у віці 6-7 років. Вибір
вікової групи обумовлено рекомендаціями ВООЗ. 6-7-річні школярі – одна
з ключових груп для оцінки поширеності та інтенсивності карієсу зубів
і захворювань пародонту.
Для проведення досліджень за оцінкою клінічної ефективності
запропонованого методу професійної гігієни порожнини рота діти були
розділені на 3 групи: основна і 2 групи порівняння. Дітям основної групи ПГПР проводилася згідно спеціально розробленої схеми проведення ПГПР, а для
чищення та поліровки зубів було використано пасту «Дентік». Дітям групи
порівняння 1 –ПГПР проводилася регулярно (1 раз на 6 місяців), але для
чищення зубів застосовувалась паста «Полідент» (ВладМіВа), дітям групи
порівняння 2 ПГПР не проводилася.
Для індивідуального догляду за порожниною рота 34,4 % дітей
використовували дитячі електричні зубні щітки «Oral-B» (рекомендовано
з 6 років), інші – мануальні щітки «Colgate» та «Oral-B». Діти всіх трьох груп використовували пасту «Восход-25» (Україна, м. Одеса, ПП «Восход»)
з фторидом натрію, гліцерофосфатом кальцію, монофторфосфатом натрію.
Перевага була віддана пасті «Восход-25» у зв’язку з тим, що це паста
з середньо-стандартним вмістом фтору (1000-1200 ррm) та може бути
рекомендована дітям з профілактичною ціллю в регіонах з оптимальним
вмістом фтору в питній воді. Обстеження дітей проводили в стандартних умовах стоматологічного кабінету (Хоменко Л. А. с соавт., 2007). Результати заносились в спеціальні карти стоматологічного обстеження (Иванов В. С. с соавт., 2002). Враховувалась поширеність та інтенсивність карієсу зубів, приріст та редукція карієсу
(Деньга О. В., 2001). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексів Silness-Loe та модифікованого індексу Грин-Вермільона - Stallard
(Виноградова Т. Ф. с соавт., 1988; Иванов В. С. с соавт., 2002). Стан тканин
пародонту визначали за допомогою індексів РМА та проби Шиллера-Писарева, також визначали симптом кровотечі, глибину ПК та наявність зубного каменю (Хоменко Л. А. с соавт., 1993; Сунцов В. Г. с соавт., 2001).
Стоматологічний статус та всі біохімічні та біофізичні параметри
визначалися кожні 6 місяців протягом 2-х років.
Біохімічні дослідження проводили в рідкій частині ротової рідини дітей. Концентрацію кальцію визначали за допомогою реакції
з ортокрезолфталеінкомплексоном (о-КФК) (Горячковский А. М., 2005); рівень
неорганічного фосфору визначали за допомогою реакції фосфору з молібденовою кислотою (Горячковский А. М., 2005); визначення активності уреази проводили методом, заснованим на здатності уреази розщіплювати сечовину до аміаку (Гаврилова Л. М., 1996); визначення рівня лізоциму проводили
бактеріологічним методом, заснованим на здатності лізоциму розщіплювати стінки бактерій (Жигiна О. О., 1974; Левицкий А. П., 2005).
Було проведено спектроколоріметричну оцінку ступеню мінералізації твердих тканин зубів (Деньга О. В., 2001). Біофізичними методами оцінювали комплексний зарядовий стан КБЕ (Деньга О. В. с соавт., 1997). Оцінка
мінералізуючої здатності ротової рідини проводилася шляхом вивчення типу мікрокристалізації висушеної краплі ротової рідини (Кукина О. Г., 1995).
Абразивну дію паст вивчали шляхом стирання гіпсових пластинок
(Терешина Т. П., 1996).
Проаналізовано діючі накази, що регламентують діяльність
стоматологічних закладів України, річні звіти, представлені головними
обласними стоматологами України за період 2004-2007 рр. Проведено
моніторинг та аналіз структури кабінетів гігієни порожнини рота, відкритих
в період 2004-2007 рр. в регіонах України.
Отримані результати оброблено статистично для оцінки похибок
і достовірності їх відмінностей (Монцевичуте-Эрингене Е. В., 1964; Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдения: ГОСТ 8.207-76).
Результати досліджень та їх обговорення. На першому етапі роботи
було вивчено стан зубів і тканин пародонту у дітей різних вікових груп (6-7, 12 та 15 років) залежно від рівня гігієнічного догляду за порожниною рота.
При цьому головний акцент був поставлений на регулярність проведення ПГПР, проте враховувалася регулярність і якість індивідуального догляду
за порожниною рота.
Встановлено, що ПГПР регулярно проводиться лише дітям старшого
шкільного віку і складає не більше 10 %. Дітям 6-7 років з подальшим
спостереженням протягом 2-х років професійна гігієна порожнини рота взагалі не проводилася.
Регулярність індивідуальної гігієни залежить від віку: в 6-7 років велика частина дітей чистить зуби нерегулярно (63,3 %), але к 9 рокам індивідуальна гігієна у більшості дітей набуває відносно регулярного характеру (76,9 %).
В 12 років регулярність індивідуальної гігієни спостерігалася вже у 83,3 %
дітей. К 14 рокам ця цифра збільшилася на 11,4 %.
Показано, що інтенсивність відкладання зубного нальоту в 15 років
виражена менше, ніж у дітей молодшого шкільного віку. Найбільша
поширеність карієсу спостерігалася у 15-річних дітей. Що стосується
інтенсивності, то у дітей 12 років було зафіксовано середні показники (КПВ
не більше 3), а ось к 15 рокам ці показники інтенсивності карієсу були вищі
в 2 рази.
Зазначено, що в 6-7-річному віці у кожної 2-ої дитини спостерігаються явища запалення ясневого краю в області одного зуба (2,35±0,42). В 8-9 років показник поширеності запалення збільшується удвічі (4,88±0,81), до 12 років – втричі (7,32±1,11). Інтенсивність хронічного запалення (проба Шиллера-Писарева) була зафіксована у дітей всіх вікових груп. У 12-річному віці
констатуємо відкладення зубного каменю (0,09±0,03) і наявність ПК (0,1±0,04). В 15 років ці показники збільшуються (0,33±0,11 та 0,24±0,09, відповідно).
Вплив професійної гігієни порожнини рота на стоматологічний статус
вивчено у дітей 6-7 років. Було встановлено, що у дітей, яким проводили ПГПР, гігієнічний стан в динаміці спостереження (2 роки) не тільки не погіршувався, але і мав явну тенденцію до поліпшення. У дітей без ПГ гігієнічні індекси
з кожним етапом спостереження збільшувалися, що свідчило про погіршення гігієнічного стану порожнини рота.
У дітей, яким регулярно проводилася ПГПР, поширеність карієсу через
2 роки в сумі зубів тимчасового і постійного прикусу збільшилася майже
в 3 рази, а у дітей без професійної гігієни в 3,5 рази. Що стосується стану
тканин пародонту, то у перших - поширеність запального процесу ясен істотно не збільшилася за 2 роки спостереження; у других - за рівних умов проведення індивідуальних гігієнічних процедур індекс поширеності гінгівіту збільшився по відношенню до початкового рівня більш ніж в 2 рази. Інтенсивність
запального процесу слизової оболонки ясен (проба Ш-П) в динаміці
спостереження у дітей обох груп не мала істотних відмінностей.
За наслідками першого етапу роботи зроблено висновок: в Україні
не приділяється належної уваги як комплексній професійній гігієні порожнини рота у дітей, так і в цілому, гігієнічному вихованню та освіті дітей.
Проаналізувавши представлені головними обласними стоматологами
річні звіти і систематизувавши отриману інформацію, встановлено, що в даний час в Україні організовано і реально функціонують, умовно, 3 типи
структурних підрозділів гігієнічного плану: стоматологічні кабінети
професійної гігієни порожнини рота (СКПГ), кабінети гігієни (КГ) і куточки
гігієни.
I тип – стоматологічні кабінети професійної гігієни, основним
призначенням яких є надання професійної профілактичної, діагностичної
та лікувальної допомоги пацієнтам в рамках гігієнічних заходів. Згідно
з отриманими даними, в 13 областях України, з 27, до кінця 2007 року
організовано і відкрито 54 СКПГ.
II тип – це кабінети гігієни. Метою їх створення є навчання правилам
і основним прийомам гігієни порожнини рота, популяризація профілактики
стоматологічних захворювань, в першу чергу серед дітей.
III тип – це куточки гігієни. Організація таких структурних одиниць перш за все пов'язана з агітацією і пропагандою стоматологічного здоров'я. В цей час в 13 областях України. із 27, сформовано 2395 кабінетів і куточків гігієни
порожнини рота.
У 2006 році МОЗ України внесло доповнення в державний класифікатор фахівців «К-3222 - гігієніст зубний». З вересня 2006 року в середніх медичних установах України почалася підготовка таких фахівців (Наказ МОЗ України
№ 407 від 20.06.2006 р).
На підставі проведених досліджень розроблено основні положення щодо організації і функціонування стоматологічного кабінету професійної гігієни
порожнини рота і введення в структуру медичних установ спеціальності
«гігієніст зубний». Головне завдання гігієніста – організація і проведення
під керівництвом лікаря стоматолога і самостійно, в рамках своєї компетенції,
заходів, направлених на своєчасне виявлення чинників ризику виникнення
стоматологічних захворювань у пацієнтів різних вікових груп та їх профілактику.
Розроблено: номенклатуру установ, які надають медичну допомогу
за фахом «гігієніст зубний», положення про кабінети гігієни порожнини рота (КГ), положення про СКПГ; посадова інструкція за фахом «гігієніст зубний»; штати СКПГ у вигляді проекту доповнення до наказу МОЗ України № 33
від 23.02.2000 р. „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони
здоров’я”; табель устаткування та оснащення СКПГ, у вигляді проекту
доповнення до наказу МОЗ України № 507 від 28.12.2002 р. „Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної
допомоги”.
Впродовж нашого дослідження ми звернули увагу на те, що при проведенні професійної гігієни порожнини рота у дітей, лікарі стоматологи використовують для чищення і поліровки зубів пасти, рекомендовані для застосування у дорослих пацієнтів.
Нами розроблена паста для чищення і поліровки зубів у дітей «Дентік» (Технічні умови ТУ У 02012102-003-2008 «Пасти для чищення та поліровки
зубів»; Пат. 22774, Украина, МПК А61Q11/00. Паста для чистки та поліровки
зубів, №U200613655).
Як основний компонент використані силікати кремнію фірми “Huber”-ZEODENT 113, ZEODENT 124, ZEODENT 163. Одним з компонентів пасти «Дентік» є амінофторид (AmF).
Після опрацювання технологічних параметрів пасти лабораторно
та в експерименті вивчена абразивна дія і специфічна ефективність пасти
«Дентік».
Абразивну дію пасти вивчали шляхом стирання гіпсових пластинок. Для контрольних досліджень використана паста «Полідент», а також паста
«Антітартаро», що містить в своєму складі, як абразивний наповнювач, пемзу. Найменшою абразивною дією володіє паста «Дентік» (достовірні відмінності
як по відношенню до стираючої дії пасти «Полідент», так і «Антітартаро», Р1<0,001). Абразивна дія пасти «Полідент» (кількість стертого гіпсу
в г/см2хвил) - 1,18±0,09; пасти «Антітартаро» - 1,35±0,1; пасти «Дентік» - 0,645±0,07 (Р1<0,001, Р2<0,001). Отже, паста «Дентік» володіє помірною
стираючою дією, що особливо важливо при проведенні професійного чищення зубів у дітей з ще «незрілою» емаллю, чутливою до стираючої дії пасти. | 
